Леся Кічура. Смачні асоціації зими

Якщо в домівці пахне вареною гречкою з засмаженою цибулькою, то неодмінно йдеться про готування голубців із гречки, котрі щоразу є однією з наших 12-ти різдвяних страв. Аналогічно запах дріжджового пампухового тіста нагадує про переддень народження Христа, бо наша бабуся з року в рік випікає подвійну порцію цих різдвяних смаколиків саме на Святу вечерю.

З дитинства пам’ятаю, як брат просив ще нашу прабабусю: "А можна нам влітку зварити тої зупи-куті? Ні?! То що, її лише два рази на рік можна їсти, чи що? Та ми ж нікому не розкажемо, що ви її посеред літа варили, просто з’їмо швиденько і все!"

Із самого дитинства запах, як один із основних органів чуття, дуже вправно зберігає в скарбниці нашої пам’яті асоціації багатьох життєвих подій, зокрема святкових днів. Якщо ж говорити про новорічно-різдвяні свята, то таких смачних спогадів, я певна, у кожного із нас набереться кілька десятків.

Пригадую, як щороку на Миколая ми всією родиною їздили в село до бабці. Зайшовши до бабусиної дерев’яної хатки, ще у сінях можна було впіймати нюхом зо два десятки запахів від смачних наїдків. Були то й бабусині "крухи" – домашнє печиво на смальці, і "печеня" – тушковане м’ясо, томлене годинами у братруті (відділенні пічки, де готували їжу), і запах домашньої ковбаси та шинки, які ото лише вранці дістали з топленого смальцю, котрий наче найкращий консерватор у світі зберігав та приховував у собі всі відтінки прянощів розсолу цих м’ясних виробів.

Все, понад 16 років моя бабця із янголами на небесах, але спогади про її смачні різдвяні смаколики назавжди зі мною.

Я дуже радію, коли вдома мої діти просять мене перед святами: "Щось у нас давно не пахло домашньою випічкою. Ану, спечімо наших улюблених пряників із корицею, як минулого року перед святами".

І ми виймаємо читану-перечитану дитячу книжку "Медяник для Миколая", проглядаємо всоте усі маленькі казки, і з останньої сторінки беремо рецепт медяних пряників, які радо випікаємо для всієї родини. Хто зна, може мине зо два десятки років і мої діти також будуть згадувати ці кулінарні експерименти, як свої улюблені й смачні асоціації до зимових свят?..

Про авторку. Леся Кічура – українська казкарка, письменниця, кандидатка наук з соціальних комунікацій, провідна редакторка Національного драматичного театру ім. Марії Заньковецької.

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку.