Леся Кічура. Час для родини, або Чи вмієте ви проводити сімейні вихідні?

– Давай десь у неділю вип’ємо кави, поки ти в місті?
– У неділю не можу – сімейний день, – відповіла вона.
– Та у мене теж сімейний, – весело засміялася я на те. – Тож сам раз для зустрічей? 
– Ти мабуть неправильно зрозуміла. Сімейний – це лише для сім’ї. Жодних винятків. У нас направду так мало часу для родини, що ми це розуміємо, коли діти виростають і йдуть від нас. Тому будь-який інший день, окрім неділі.

Домовилися зустрітися серед тижня.

Уже під час посиденьок я таки довідалася детально про її сімейні дні. Старший син уже мешкає окремо, тож неділя – це час зустрічі з дітьми (а їх у неї четверо), святкування родинних свят, обговорення новин і досягнень. 

• Розумієш, складається враження, що ми з чоловіком іноді живемо в різних країнах, бо бачимося лише пізно ввечері й на нормальне спілкування геть немає сил. А вранці знову на роботу. І так шість днів щотижня. Тому залишаються лише вихідні. Субота зазвичай роз’їзна у нас: закупи, ремонт авто, готування їжі, зате неділя – радість усієї сім’ї. Спершу діти ставилися до цього насторожено, бо мали на неділю певні плани. Проте коли це увійшло у звичку, всі раді й, буває, з величезним нетерпінням чекають саме цього дня. Спробуй! Я певна, тоді також сподобається, – сказала знайома.

Відверто, не так просто влаштувати той сімейний день, як видається. Бо ж якраз на неділю ми зазвичай залишаємо все те, чого не встигли серед тижня. Проте після перших перемовин зі старшими дітьми ми таки поїхали родиною на равликову фабрику – було чудесно. Погода прекрасна, малюк заснув, а ми в задоволення поласували равликами під різними соусами. Найближчими теплими вихідними плануємо відвідати Океанаріум, а ще якоїсь неділі – погуляти замками Львівщини. 

Опісля таких днів, звісно, залишаються десятки світлин, які можна буде переглядати з року в рік, коли діти вже попідростають і роз’їдуться хто куди – на навчання чи на роботу. 

А як у вас, друзі, чи є родинні дні, коли у всьому світі для вас є лише ви та ваша родина?

Про авторку. Леся Кічура – українська казкарка, письменниця, кандидатка наук з соціальних комунікацій, провідна редакторка Національного драматичного театру ім. Марії Заньковецької.

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку.