Найгарніший підвал Львова відзначив 2 роки

Про це інформує Еспресо.Захід 

У Львівському палаці мистецтв відома колекціонерка старовинного одягу, дизайнерка та власниця етно-галереї Роксоляна Шимчук за участі знаних музейників та культурних діячів відсвяткувала уродини Музею автентичного одягу та прикрас з її приватної збірки, який відкрила 2 роки тому. Організувавши з такої нагоди конференцію "Музей майбутнього: віртуальна реалізація та цифрова трансформація", вона спробувала не тільки підсумувати здобутки музею, а й окреслити напрямки його розвитку як простору, де традиція поєднується з цифровими інструментами, а приватна колекція стає відкритою культурною платформою. 

Як розповіла Еспресо.Захід Роксоляна Шимчук, у приміщення на львівській вулиці Коперника вона зі своєю командою перебралася напередодні повномасштабного вторгнення. З початком війни довелося закритися, законсервувавши колекцію, бо найважливіше було зберегти. А коли трішечки оговталися, то таки вирішили взятися до створення музею. І виявилося, що підвальне приміщення, яке до повномасштабного вторгнення вважалося недоліком, у військовий час стало великою перевагою. Сьогодні завдяки цій дивовижній жінці підвал на Коперника називають найгарнішим бомбосховищем Львова. 

"Ми з моїм чоловіком почали робити ремонт власним коштом, - говорить Роксоляна Шимчук. - І хоча підвал був жахливо занедбаним, нам розходилося, щоб відкрити музей до другої річниці повномасштабного вторгнення. Тому що, на нашу думку, можна дуже багато декларувати словами, але важливо декларувати справами. І якщо вкладати гроші в український музей, а не ховати під подушку на випадок, якщо доведеться кудись тікати, то нам це видалося найвищою вірою в перемогу.  А ще ми дуже хотіли, щоб наш музей був доступним. Бо вся наша збірка, це декларація - хто такі українці. Це те, що виховує гордість і силу духа і це те, що підтверджує : ми - не росіяни". 

Минулий рік Роксоляна Шимчук та її однодумці присвятили роботі над віртуальним музеєм, щоб знайомство з колекцією української ноші стало доступним як кожному громадянину України, так і зацікавленим за кордоном.  

"Маю дві великі мрії, - каже Роксоляна Шимчук.  - Перша, щоб світ бачив Україну не тільки депресивною та у війні, а щоб осягав, які ми красиві, нашу культуру і нашу неповторність. І друга - достукуватися до тих українців, які часто-густо тями не мають, де живуть і якими скарбами наш народ володіє,  до молоді, зокрема за допомогою цифрових технологій.  Я завжди казала, що спочатку Україну треба показати українцям. За всі роки, що займаюся збиранням вишитої автентики (а це з кінця 80-х), переконалася: людям, які ніколи  з тим не зіштовхувалися, можна навіть нічого не розповідати, а просто показати ці сорочки, і байдужим не залишиться ніхто. Бо ці речі енергетичні, живі, справжні…"