Художники з Нового Яричева проявили покоління після війни

Про це інформує Еспресо.Захід

У Львівському обласному академічному театрі ляльок експонується виставка творчості юних художників з Нового Яричева. Близько 60 робіт дітей від 10 років виставлені не стільки для того, щоб діти могли побачити свою творчість поза стінами свого мистецького осередку, скільки, щоби відвідувачі театру побачили пропозиції нових методів праці із сучасними дітьми. А вони таки відрізняються від класичних - бо в цій студії під орудою знаної української художниці Катерини Немири - авторки власної методики навчання дітей образотворчого мистецтва - йдуть не від студіювання до творчості, а навпаки - від творчості до студіювання.

Властиво, Катерина Немира саме таку ідею навчання мистецтва втілює уже не перший рік, а, можливо, й десятиліття, будучи твердо переконаною, що починати мистецьку освіту з того, як правильно малювати - хибний підхід. Адже насамперед важливо відкрити дітям таємницю бути художником. А ця таємниця - у сміливості, емоціях, зануренні в образність, прагненні щось відтворити  та можливостях показати світ з іншого боку.

"Дітей-нехудожників не існує, - каже ця дивовижна жінка. - Є діти, яким сказали, що вони не вміють, не зможуть  і що є якісь певні рамки. Приміром,  небо синє, дерево коричневе, трава зелена - і ось із цим я борюся. Мої діти знають, що можна намалювати геть усе, навіть білий папір. Що сонечко в куточку не відповідає правді, бо сонце - це розжарена планета. Вони знають що оці всі сердечка, смайлики, схемки, як малювати обличчя чи людську фігуру - допоміжне, але не основне. Що не від того треба починати, а від образу, від поетики. Мої діти цілком свідомо підходять до аналізу робіт інших художників. А аналізуємо ми постійно, як в художньому інституті. Я не показую, як малювала Марія Приймаченко, а пропоную намалювати чудо-юдо - невиданого звіра, а тільки тоді розповідаю про йю художницю іі показую  її роботи".

Експозицію в театрі склали живопис, графіка, аплікації та інші види мистецтва. Діти, для багатьох із яких участь у виставці в театрі - далеко не перша у їхньому житті, спробували показати Львову, а як вони бачать світ. І з цим баченням уже знайомі не лише у Львові та на Львівщині, а й у столиці та за кордоном (зокрема у США).

"Сьогоднішні діти інші, ніж були ще 10 років тому, - каже Катерина Немира. - Можна сказати, що вони поділилися на дві рівноцінних групи: одні, яким до всього цілковито все одно, й інші, які дуже амібітні і не чекають, коли виростуть, а вже сьогодні намагаються знайти своє місце у цьому світі. І різниця між обома - величезна. Колись дітей довгий час треба було вести за руку, підштовхувати. А тут вони завжди готові до суперечок, маючи реальні аргументи на користь своєї правоти, до пошуків, до творчості. Це якесь цілковито інакше покоління, з яким ми просто зобов'язані шукати нових форм взаємовідносин. Бо це - те покоління, з яким матимемо до справи після війни".