"Ковідні" лікарні відновлюють звичний режим роботи. Пацієнтів поменшало

У світі реєструють зниження захворюваності на COVID-19. Зокрема ВООЗ прозвітувала, що за минулий тиждень загальна кількість випадків інфікувань зменшилася на 14%. Проте забезпечили такий показник Європа і Південно-Східна Азія - у багатьох країнах й надалі продовжують фіксувати високу частоту захворюваності та летальних випадків, зокрема в Індії, де за добу виявляють по 164 тисячі нових випадків захворювання*, Бразилії (61,5 тисячі), Аргентині (майже 33 тисячі) і Колумбії (23 тисячі).

А що ж Україна?

Після великодніх свят захворюваність поступово пішла на спад. У травні фіксували набагато менше випадків важкого перебігу коронавірусної хвороби, відповідно, зменшилася й завантаженість ліжок з підведених до них киснем.

Якщо, приміром, за станом на 30 березня завантаженість "ковідної" ліжкової мережі на Львівщині становила майже 71% (а деякі лікарні взагалі були завантажені на 100%), то 2 червня – уже менше 14%. По Україні середній показник за станом на 30 травня становив 18%.

Кількість тих, хто одужує стабільно перевищує кількість тих, хто захворів. Епідситуація в Україні повернулася до показників серпня-вересня 2020 року. Епідеміологи пояснюють це тим, що як не крути, а COVID-19, як і інші ГРВІ, все-таки є сезонним захворюванням. Допомогли й максимальні обмеження, які діяли у "червоних" карантинних зонах. А головне – сформувалися антитіла у тих, хто вже перехворів.

Деякі експерти ще у квітні повідомляли, що з коронавірусом, ймовірно, вже "познайомилася" 30% населення України. Як вирахувала група дослідників із Чикагського університету на прикладі Нью-Йорку у розпал епідемії у мегаполісі (у березні-квітні 2020 року), 80% хворих COVID-19 не мають симптомів, але 50% з них – передають вірус іншим. Такі пацієнти не звертаються по допомогу і виявити їх можна лише з допомогою тестувань. Зважаючи на те, що Україна так і не змогла похвалитися належним охопленням тестуваннями (за що МОЗ нещадно критикували, допоки не з'явився новий привід для критики – надто повільні темпи вакцинації), можна припустити, що тих, хто перехворів насправді – не 2 мільйони і майже 207 тисяч, а приблизно 8 мільйонів 890 тисяч. За підрахунками науковців, на одного пацієнта зі симптомами припадає три безсимптомних, і це – якщо пацієнт зі симптомами звернувся до лікаря або ж самостійно здав ПЛР-тест і потрапив до статистики. Звісно, навіть такої кількості недостатньо для створення колективного імунітету (тим більше, що кожного разу з'являються нові варіанти вірусу), але дозволяє "пригасити" захворюваність. 

Немає пацієнтів, то й відділення можна закривати?

Якщо вже на офіційному рівні говорять про завершення третьої хвилі коронавірусної хвороби, не дивно, що у медзакладах, які надають допомогу пацієнтам з COVID-19, очікують на згортання ліжкової мережі. Озвучуються різні цифри. Вивести з "ковідного" ліжкового фонду можуть 50% ліжок або й більше. Це дозволить НСЗУ зекономити чималі кошти, адже не доведеться платити надбавки до заробітної плати у розмірі 300% великій кількості медиків, які залучені до лікування хворих у визначених для цього стаціонарах.

Проте керівництво лікарень переконує: від оптимізації мережі виграють самі пацієнти. "Еспресо.Захід" неодноразово писав про те, що через пандемію COVID-19 багато хворих з іншими патологіями не могли вчасно отримати фахову допомогу, зокрема через призупинку планових госпіталізацій і відтермінування планових оперативних втручань. 

"Ковідні" лікарні відновлюють звичний режим роботи, але продовжують надавати допомогу хворим на COVID-19 

Як розповів "Еспресо.Захід" генеральний директор 8-ої міської клінічної лікарні міста Львова Василь Трунквальтер, їхнє "ковідне" відділення наразі продовжує працювати, як працювало: одні пацієнти з COVID-19 ще доліковуються, водночас щодня - поступають нові. "Звісно, хворих є менше, тому ми відновлюємо надання профільної допомоги, зокрема роботу неврологічного, кардіологічного та інфарктного відділень. Тобто заклад працюватиме у звичному режимі, але паралельно працюватиме також "ковідне" відділення. Хворі між собою не перетинатимуться", - запевнив очільник медзакладу.

Нагадаємо, 6 квітня у цій лікарні відкрили додаткове відділення на 38 ліжок з підведених до них киснем для надання допомоги пацієнтам з коронавірусною хворобою. Тож загалом на той момент заклад був готовий одночасно прийняти 420 хворих. За станом на ранок середи, 2 червня тут перебуває 21 пацієнт.         

У лікарні швидкої медичної допомоги також почали перепрофільовувати ліжка. "1 червня (інформація станом на ранок) у нас перебувало 92 пацієнти з коронавірусною хворобою, з них 11 – у реанімації. Троє – у вкрай важкому стані на штучній вентиляції легень", - повідомила у коментарі "Еспресо.Захід" медичний директор з лікувальної роботи ЛШМД Галина Щербата. Вона розповіла, що від початку боротьби з пандемією у лікарні підготували 730 ліжок. У пік захворюваності було зайнято 570 з них.

Що буде з цими ліжками зараз, якщо вони не будуть використовуватися за призначенням, тобто у лікуванні пацієнтів з COVID-19? "Оскільки зменшилося поступлення пацієнтів з коронавірусною хворобою, у нас з'явилася можливість застосувати лікарняні ліжка не тільки як лікарня ургентної допомоги, а як багатопрофільний заклад надання інтенсивної допомоги. Тож жодного дня у нас не було такого, щоб ліжка не використовувалися пацієнтами", - зауважує Галина Щербата. "Ми відновили планову госпіталізацію, збільшили кількість оперативних втручань (за рахунок планових операцій), тобто розгорнули більше ліжок хірургічного профілю. У наш травмпункт звертається багато пацієнтів з травмами (у зв’язку з переходом на літній сезон побільшало випадків травматизму, у тому числі дорожньо-транспортних пригод), і тому більша кількість пацієнтів потребує госпіталізації саме у такий стаціонар. Що стосується терапевтичного профілю, лікарня уклала договори з НСЗУ на 21 пакет, зокрема на надання паліативної допомоги, - перелічує лікарка. – Також ми розширили кількість ліжок для проходження реабілітаційних процедур. У нас є підписаний пакет "Медична реабілітація" опорно-рухового апарату та реабілітація неврологічного напряму (у неврології перебуває чимало пацієнтів з гострими порушеннями мозкового кровообігу і реабілітаційна допомога є невід'ємною складовою їх одужання). Постковідну реабілітацію НСЗУ в окремий пакет не виокремила, але потреба таких пацієнтів у госпіталізації (наданні стаціонарної допомоги без оперативного втручання) є, тому значний потік цих хворих ми скеруємо туди", - пояснює Галина Щербата.

Запевняє: COVID-ліжка у лікарні скорочувати не будуть – змінять лише цільове їх призначення. Частину залишать для лікування пацієнтів з коронавірусом, які, попри спад захворюваності, продовжують прибувати. "Якщо така ситуація (зі зниженням захворюваності. – Ред.) спостерігатиметься й далі, зможемо покращити умови для пацієнтів, бо у розпал пандемії нам довелося зупиняти ремонтні роботи", - каже медичний директор з лікувальної роботи ЛШМД. "Якщо ж буде нова хвиля, будуть масові поступлення, лікарня зможе оперативно відновити кількість цих ліжок. Кількість команд ми не зменшуємо (для лікування COVID-19 виділено 35 команд). Тобто і персоналу, і ліжок у нас – більш, ніж достатньо, але хочеться вірити, що "ковідні" ліжка у такій кількості нам більше не пригодяться", - підсумувала у розмові з журналісткою "Еспресо.Захід" лікарка.

Офіційна позиція департаменту охорони здоров'я ЛОДА: "Про скорочення ліжкового фонду не йдеться"

Скільки "ковідних" ліжок буде перепрофільовано у медзакладах, які підпорядковуються місту, в Управлінні охорони здоров'я Львівської міської ради наразі не озвучують. У департаменті охорони здоров'я Львівської облдержадміністрації зазначають, що це рішення – у компетенції МОЗу, а департамент – лише надає свої рекомендації. "Оплати НСЗУ дуже прив’язані до термінів, тож з дня на день очікуємо на відповідний МОЗівський наказ. Зараз МОЗ і НСЗУ узгоджують перелік закладів, вагаються, думають, як зробити краще - чи скоротити мережу на 50% (така цифра звучить на обговореннях), чи трохи більше, чи, навпаки, менше. Про скорочення ліжкового фонду не йдеться, - уточнила у коментарі "Еспресо.Захід" заступниця директора департаменту Ірина Шурпяк. – Йдеться про те, щоб знову визначити пріоритетність - основні "опорники", другорядні і лікарні третьої хвилі, які в останню чергу були включені у перелік тих, що надають допомогу пацієнтам з COVID-19, і у такий же послідовності їх виключати з цього списку. Наразі ми не знаємо, чи залишаться лише медзаклади першої хвилі (це – 10 лікарень), чи лікарні і першої, і другої хвилі. Зараз і МОЗ, і НСЗУ схиляються до того, щоб залишити більшу кількість закладів, аби вони й надалі залишалися у "бойовій" готовності".

Читайте також: На Львівщині планують тимчасово згорнути 50% ковідних стаціонарів

Щодо трьох лікарень, які перебувають на етапі контрактування з НСЗУ, тобто заявили про готовність надавати допомогу хворим з COVID-19, однак ще не уклали договору на "ковідний" пакет, а це - Сколівська і Золочівська центральні районні лікарні та Львівський обласний кардіологічний центр, Ірина Шурпяк повідомила, що ці заклади були включені в останню чергу. У них немає відповідного досвіду роботи, тому у департаменті не очікують побачити їх в основному "ковідному" переліку.

*Середній показник за останні 7 днів.

Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку.