Коли амбіцій більше, ніж грошей. Чому у Львові не можуть поділити кошти бюджету розвитку

Львівська міська рада так і не змогла визначитись, як ділити куций бюджет розвитку на 2022 рік. Це питання було в порядку денному сесійного засідання 23 грудня, потім його перенесли на 29-те. А сьогодні знов відклали – до 31 грудня, передає "Еспресо.Захід".  

Головна проблема  бюджету розвитку Львова: бажань значно більше, ніж грошей. І щороку місто починає нові проєкти, не маючи коштів на завершення попередніх. Як пояснила директорка департаменту економічного розвитку ЛМР Ірина Кулинич, із 1,496 млрд грн, які є до розподілу,  90% пропозицій – це перехідні об’єкти… І йдеться не лише про якісь масштабні проєкти, які нереально втілити за рік. Навіть спортивний майданчик ліцею №2 ремонтують з 2019 року. І, судячи з проєкту бюджету розвитку, на кінець наступного року він має бути готовим на 79%. Дах школи "Будокан" ремонтують з 2018 року, спортзал у школі №7 – з 2016-го. 

При цьому в проєкті бюджету розвитку чимало нових стрічок, стан готовності яких прогнозують на рівні 1%. Тобто фактично там і не збираються нічого робити. 

Загалом на освіту закладено всього 100 млн грн (на цей рік було 220 млн), а на медицину – 205 млн (було 460  млн). Звичайно, профільні комісії незадоволені й намагаються "вторгувати" більше. Але щоб збільшити фінансування комусь одному, треба урізати іншим. Відтак фінансування отримують ті установи чи об’єкти, які мають впливовіших лобістів. Скажімо, у проєкті бюджету таки заклали кошти на виготовлення проєктно-кошторисної документації грандіозний проєкт школи мистецтв на Личаківській, 105. Усі чудово розуміють, що місто собі не може дозволити новий проєкт із кошторисом у 250 мільйонів, але ж Андрій Іванович хоче…  

А ще ж є прірва у вигляді внесків у статутні капітали підприємств. І вона також "зжирає" величезну частку бюджету розвитку. Список найбільших "пожирачів" бюджетних коштів виглядає так: 

"Зелене місто"  – 116 млн у статутний капітал;

"Львівтеплоенерго" – 108 млн грн;

"Львівелектротранс" – 36 млн грн;

"Львівводоканал" – 25,5 млн грн;

"АТП 1" –  30 млн грн;

"Муніципальна варта" – 22,8 млн грн;

"Львівавтодор" 15 млн грн;

"Залізничнетеплоенерго" – 15 млн грн.

Якщо порахувати з дрібнішими ЛКП, які отримають у статутний капітал до 10 млн грн, то виходить понад 400 мільйонів гривень. 

Тобто на реальний розвиток грошей залишається не так і багато. Але ж місто не може визнати: в нас немає грошей, тому мусимо завершити те, що розпочали. Натомість міська рада поводиться, наче людина, яка з мінімальною зарплатою хоче виглядати, як "зірка" інстаграму: головне, аби фотозона була ефектна, а стелю і патиком підперти можна. 

Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook–сторінку.