Очолювали масонську ложу та Львівську міську раду: що відомо про родину Лонгшам де Бер'є, чию садибу хочуть знести

"Еспресо Захід" розповість про рід французького походження Лонгшам де Бер’є, львівська історія якого завершилась розстрілом на Вулецьких пагорбах.

Французи, що були львівськими бургомістрами, правниками та очільниками масонської ложі

Рід Лонгшам де Бер’є емігрував до Львова із Франції у 18 ст. через релігійний та політичний тиск, адже походив із французьких гугенотів, які були протестантами-кальвіністами. Сім’я мала декілька маєтків у місті, зокрема неподалік Високого замку, на місцевості, яку раніше навіть називали Льоншанівкою, а зараз – Знесіння. Окрім того, садиба французів є і на вул. Старосольських, 11 (раніше – Карпінського), проте на її місці планують збудувати 6-поверховий житловий будинок з підземним паркінгом. 

Читайте також: У Львові планують знести історичну забудову та звести житловий будинок з підземним паркінгом на її місці

Першим знатним представником роду став Франсуа Лонгшан де Бер’є, який до переїзду у Львів близько 1745 року служив у королівській гвардії короля Августа III. Банкір чотири рази ставав бургомістром міста, у 1766, 1774, 1777, 1780 роках. Також француз очолював першу львівську масонську ложу "Трьох богинь". Одружився він на представниці не менш значущого роду для Львова, Женев’єві Мерсеньє, з якою і мав дев’ять дітей. А брат міщанки, Максим, був знаним у місті лікарем та бургомістром, якому довелось від імені Львова складати присягу на вірність австрійській імператриці Марії Терезії.

Водночас син міського голови, Александр Лонгшан де Бер’є, вирішив не йти шляхом батька, а стати аптекарем. Чоловік долучився до відкриття однієї з найстаріших у Львові аптеки – "Під угорською короною", яка розташована на теперішній площі Соборній. 

Окрім того, відомо і про ще одного нащадка роду, доньку Франсуа, Елеонору Лонгшан де Бер’є. Жінка стала матір’ю відомого польського поета, етнографа та географа Вінцента Поля. науковець досліджував історію та народність бойків, гуцулів, лемків, а також записував та перекладав польською й німецькою мовами українські народні пісні.

Розстріл львівських професорів та завершення львівської історії роду

Останніми знатними представниками роду, які проживали у Львові, стало сімейство Романа Лонгшана де Бер’є. Майбутній правник народився у 1883 році та згодом саме він із чотирьма синами та дружиною проживав у садибі вул. Старосольких, 11, яку планують знести. 

Фото: Wikipedia

Професора зараховують до одних з найвизначніших польських юристів. Займався чоловік і науковою діяльністю, а вже у 1920 році габілітувався у Львівському національному університеті (тодішній Університет ім. Яна Казимира). За час своєї діяльності чоловіка тричі обирали деканом, двічі – проректором, а у червні 1939 року став ректором. Проте на останній посаді йому не вдалось затриматись надовго. 

Після початку Другої світової війни, у вересні 1939 р. Роман Логшан де Бер’є очолив Громадянський комітет оборони Львова, а вже у жовтні 1939 року, після приходу радянської влади, він змушений був скласти свої повноваження ректора, його місце зайняв киянин. 

Згодом, восени 1940 року, його все ж поновили в університеті, та вже 30 липня у Львів увійшли наступні окупанти – нацистська Німеччина. Цього разу вступ ворожих військ завершився для сім’ї Лонгшан де Бер’є арештом трьох з чотирьох синів та їхнього батька. До слова, 3 липня у місті відбулись масові арешти польських професорів та інтелігенції. Вже за добу їх усіх, в тому числі й членів сім’ї правника, розстріляли на Вулецьких пагорбах. Вже у 2011 році на місці вбивств відкриють пам’ятний меморіал, на якому будуть записані й прізвища Лонгшан де Бер’є.

Нащадки роду та львівський слід, який забудовники хочуть знести

Єдиним членом роду, який пережив Другу світову війну, став син Романа, Ян Лонгшан де Бер’є. Їхня історія продовжується і сьогодні, та вже у Польщі, де сім’я і далі займається юриспруденцією.

Все, що залишилось від знаного роду львівських гугенотів, які очолювали масонські ложі, університети та міські ради – це садиба на вул. Старосольських, 11. В останній наразі ніхто не проживає і будинок перебуває в аварійному стані. Водночас він, попри те, що належав ректору Львівського університету та члену знаного роду, не перебуває під захистом законом, адже не є пам’яткою архітектури. 

Фото: ДПТ

Вже у 2024 році стало відомо, що забудовники вирішили знести садибу. Там можуть збудувати черговий 6-поверховий житловий будинок з підземним паркінгом. Детальніше про проєкт забудови ви можете дізнатись за посиланням. 

• На межі Хмельницької та Чернівецької областей у селі Жванець, на березі річки Жванчик розташовані руїни колись могутнього Жванецького замку. "Еспресо.Захід" розповість про цікаву історію Жванецького замку та містичні легенди, які досі захоплюють сучасників.