Руїни Жванецького замку: від драматичної історії до загадкових переказів

"Еспресо.Захід" розповість про цікаву історію Жванецького замку та містичні легенди, які досі захоплюють сучасників. 

Історія виникнення замку у Жванці та архітектурні особливості

Люди жили у Жванці ще тисячі років тому. Археологічні дослідження виявили тут як трипільські поселення, так і давньоруські. Однак про Жванець вперше згадується в документах у 1431 році, коли один з воїнів польського короля Владислава II Ягайла отримав у дарунок це поселення. 

Імовірно, назва містечка походить від імені річки, яка тут протікає. Хоча місцева легенда розповідає цікаву історію про одного чи то француза, чи то іспанця, на ім'я Жуан, який чекав на березі човна, щоб переплести річку, він написав на скелі своє ім'я, щоб це побачили човнярі, і саме цей напис дав назву селу. 

Стосовно замку, перші відомі фортифікаційні споруди тут збудували у XV столітті. У 1469 році поселення було власністю королівства, його орендував багатий шляхтич Міхал Бучацький. Саме за його часів була побудована перша фортеця у Жванці, форма якої невідома. Після цього твердиня кілька разів перебудовувалася та розширилася.

У XVI столітті укріплення перебудували, надавши їм п’ятикутної форми, а на початку XVII століття генеральний староста Поділля Валентин-Олександр Калиновський здійснив значну модернізацію. Уздовж стін із боку двору з’явилися кам'яно-земляні вали, а під ними — казематні приміщення. Башти переробили у бастеї, адаптуючи замок до сучасних артилерійських боїв. Тож за шляхтича Калиновського замок у Жванці отримав свій майже завершений вигляд: п’ять веж та шоста — над воротами.

Жванецький замок був зразком поєднання оборонної та житлової архітектури. У нього були потужні стіни та вежі на кутах. Мури були споруджені з місцевого каменю, їх товщина досягала кількох метрів, що робило твердиню практично неприступною для тогочасної артилерії. 

Особливістю замку було те, що він був адаптований до рельєфу місцевості. Одна сторона замку виходила до урвища над річкою, що унеможливлювало підступи ворога. На території фортеці розташовувались житлові приміщення, склади для зберігання припасів і колодязь, що забезпечував гарнізон водою під час облоги.

Великі битви та занепад замку 

Жванецький замок слугував форпостом, який охороняв переправу через Дністер і захищав підступи до Кам’янця-Подільського. Укріплення були зведені у найвужчому місці долини, що робило оборону максимально ефективною.

Протягом століть Жванецький замок належав різним магнатським родинам. Кожен із власників вносив свої корективи в архітектуру замку, зокрема укріплював його, враховуючи новітні досягнення військового мистецтва.

Жванецький замок неодноразово ставав ареною важливих подій. У 1653 році під час Національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького під Жванцем відбулася знаменита облога польської армії. Тоді війська Хмельницького за підтримки кримських татар майже знищили польське військо, але через зраду татар (які уклали мир із поляками) довелося відмовитися від подальших бойових дій.

Замок постраждав також під час воєн із турками, які намагалися захопити Поділля у XVII столітті. Він неодноразово руйнувався, але знову відбудовувався. Зокрема, важливими були битви 1673 та 1684 років, коли фортецю відбивав у турків король Ян ІІІ Собеський. 

Перед остаточним занепадом Речі Посполитої, у 1768 році турки та татари востаннє захоплювали Жванецький замок, а в 1769 році фортеця стала укріпленням Барської конфедерації (польських шляхтичів, які виступали проти проросійського короля). Всі ці війни привели до занепаду твердині, відповідно, оборонні функції замку втратили актуальність. 

Коли Жванець опинився у складі Російської імперії, уряд хотів відновити твердиню і спорудити нову велику фортецю. Однак цього не сталося і з часом частина стін була розібрана, а камінь використаний для будівництва місцевих господарських споруд. Поступово замок перетворився на руїни, які залишаються такими донині.

Цікавий факт, що напередодні Другої світової війни на території руїн замку збудували дворівневий ДОТ "Лінії Сталіна". Ця кулеметна точка дозволяла контролювати долину поблизу на багато кілометрів.

Сучасний стан: руїни, які не вивчають і не бережуть 

Сьогодні Жванецький замок – це лише романтичні руїни, які приваблюють туристів і дослідників. Від фортеці збереглися окремі фрагменти. Попри те, що замок не реставрувався, він є популярним місцем для прогулянок й екскурсій.

Та важливо відзначити, що Жванецький замок досі не став об'єктом ґрунтовного наукового дослідження, хоча тут точно заховано багато цікавих археологічних таємниць. Місцеві активісти намагаються привернути увагу до проблем збереження цієї пам’ятки, однак наразі влада їх не чує. 

Фактично все, що видимо залишилося від Жванецького замку – це напівзруйнована п’ятигранна оборонна вежа на скелі над річкою Жванчик. Адже все інше – поросло часом і травою, а каміння, яке можна було вигребти, знайшло нових господарів і знадобилося для будівництва місцевими своїх земляних комор.

Легенди Жванецького замку

Жванецький замок – місце численних легенд що перетворюють його руїни на загадкову фортецю минулого. Завдяки драматичній історії замку, його стратегічному розташуванню та численним війнам, фортеця стала джерелом місцевих переказів.

Легенда про замуровану дівчину

За легендою, під час одного з турецьких набігів на Жванець турки захопили замок і вирішили укріпити його для власних потреб. Серед полонених була юна красуня, донька місцевого ремісника, яка відчайдушно боронила свою землю. Загарбники, захоплені її вродою, запропонували їй стати дружиною турецького воєначальника. Дівчина відмовилася, присягнувшись залишатися вірною своїй землі та народові.

Розгнівані її відмовою, турки вирішили зробити її прикладом для інших. За наказом воєначальника, дівчину живцем замурували у стіні замкового муру. Перед смертю вона прокляла тих, хто став винуватцем її страждань. Відтоді кажуть, що вночі під час повного місяця на замковій горі з’являється її примара. Одягнена в білу сукню, дівчина блукає руїнами, тримаючи руки на стіні, наче намагається знайти шлях на волю. Місцеві запевняють, що її тихий плач інколи чути навіть за кількасот метрів від замку.

Легенда про блискавку та пожежу

Давня легенда розповідає про страшну пожежу, яка колись охопила Жванецький замок. Одного буремного вечора, коли небо затягнули чорні хмари, і в повітрі відчувалася тривога, блискавка вдарила у верхівку однієї з веж. Кажуть, вежа була ослаблена через попередні битви, і в її стінах були залишені запаси пороху. Від удару блискавки стався вибух, який зруйнував частину фортеці та спричинив масштабну пожежу.

Місцеві жителі вірили, що це була кара небес за гріхи власників замку. Кажуть, під час пожежі люди бачили, як вогонь набрав форму велетенської постаті з розкритими крилами, що завис над замковими стінами. Дим і вогонь були настільки сильними, що їх видно було з сусідніх сіл.

Навіть сьогодні, за переказами, під час грози неподалік руїн замку можна почути тріскіт вогню та гул вибухів, ніби природа нагадує про ті страшні події. Тому люди оминають руїни в негоду. 

Золото в підземеллях

Ще одна легенда розповідає, що під Жванецьким замком розташовані таємні ходи, які тягнуться аж до Кам’янця-Подільського. У цих підземеллях, за переказами, власники замку ховали свої скарби. 

Кажуть, що під час однієї з облог слуги сховали золото в надійному місці, але всі, хто знав про його розташування, загинули. Скарби досі залишаються не знайденими, а кожен, хто намагався їх знайти, зазнавав невдачі.

Читайте також: Сім чудес України: таємниці та цікаві факти про неприступну Кам'янець-Подільську фортецю