До Львова була прикута увага всієї Європи: 131 рік тому стартувала Галицька крайова виставка

Ця виставка не лише продемонструвала культурні, економічні та технічні досягнення регіону, а й стала символом вступу Галичини в нову промислову епоху. "Еспресо.Захід" розповість більше про масштабну виставку, що залишила помітний слід у розвитку Львова, який бачимо і до сьогодні. 

Що таке крайова виставка

Крайові виставки в XIX столітті були своєрідними "ярмарками досягнень" – майданчиками, де міста, регіони та держави демонстрували економічний розвиток, промисловість, мистецтво, освіту й аграрні досягнення. Галицька крайова виставка 1894 року мала на меті показати важливість Галичини як повноцінного регіону Австро-Угорської імперії.

За своїм значенням вона була подібна до всесвітніх виставок кінця XIX століття, таких як Паризька чи Чиказька, які демонстрували прогрес людства в епоху індустріалізації та мала широкий резонанс у європейській пресі. Сьогодні такі виставки можна порівняти з міжнародними на кшталт Expo, де країни презентують свої технологічні, культурні та економічні досягнення, або з великими галузевими ярмарками, такими як CES чи Hannover Messe, хоча Галицька виставка мала більш локальний, регіональний характер із фокусом на Галичину. 

Чому саме Львів та яка підготовка була проведена 

^{Тріумфальна арка була збудована спеціально до приїзду імператора Франца Йосифа І у Львів, де він відвідав Галицьку крайову виставку}

Львів – культурна та адміністративна столиця Галичини – був природним вибором для такого заходу. Місто мало добре залізничне сполучення, активне наукове й мистецьке середовище, а також підтримку місцевих еліт.

Готуючись до виставки, Львів пережив справжній інфраструктурний прорив. Було зведено нові будівлі, впорядковано вулиці, закладено парки, побудовано електричний трамвай – перший в Україні та один із перших у Європі. На півдні міста створили виставковий комплекс у Стрийському парку, де на площі понад 50 гектарів збудували понад 100 павільйонів і допоміжних споруд.

Для виставки провели масштабне облаштування парку: проклали каналізацію, газове освітлення, а також нову дорогу до головної брами, якою курсував електричний трамвай, що з’єднував виставку з центром міста та вокзалом. На території виставки діяла залізна колія для перевезення матеріалів і навіть канатна дорога, що сполучала етнографічний відділ із головною алеєю. 

Загальні витрати на організацію склали близько 600 тисяч злотих (близько 15 млн доларів зараз) – величезна сума на той час. Комітет з організації очолив князь Адам Сапега, а генеральним директором став Здзіслав Мархвіцький. Підготовка тривала кілька років, залучаючи найкращих архітекторів, інженерів і митців, які створювали павільйони та експозиції.

Відкриття та масштаби виставки

Галицька крайова виставка офіційно відкрилася 5 червня 1894 року. Церемонія розпочалася з урочистої меси в Латинській катедрі, на якій були присутні організатори, гості та високопосадовці, зокрема, ерцгерцог Карл Стефан  та мініста торгівлі Австро-Угорщини. Після служби учасники вирушили процесією до Стрийського парку, де перед Промисловим павільйоном відбулася офіційна церемонія. 

Промову польською мовою виголосив голова організаційного комітету Адам Сапега, а українською – член Крайового відділу Дам’ян Савчак. Виставка проходила під патронатом австрійського цісаря Франца Йосифа I, який відвідав її 8 вересня 1894 року, зокрема оглянувши знамениту Рацлавицьку панораму. 

Відкриття супроводжувалося парадом, оркестрами та святковими промовами. Виставка одразу стала місцем паломництва – лише в перші дні її відвідали тисячі людей. Кожен хотів долучитися до чогось грандіозного та історичного. 

Галицька крайова виставка вражала своїми масштабами. За 139 днів роботи, з 5 червня до 16 грудня 1894 року, її відвідало 1 146 329 осіб, що перевищувало населення Львова (близько 150 тис. осіб на той час) у кілька разів. Територія виставки займала 50 гектарів, на яких розмістилися 130 павільйонів, поділених на 33 тематичні секції. 

За підрахунками, для повного огляду всіх експозицій, павільйонів, кав’ярень і цукерень відвідувачу потрібно було витратити близько тижня. 

Виставка включала демонстрації промислових, сільськогосподарських, технічних і культурних досягнень, а також численні розважальні об’єкти, як-от канатна дорога з газовим мотором (швидкість 1,3 м/с, довжина 200 м) та електричний фонтан із 50-метровими струменями, підсвічений різнокольоровою ілюмінацією.

Також виставка вражала різноманітністю павільйонів, кожен із яких мав унікальний дизайн і тематику. Серед найбільш вражаючих об’єктів був павільйон електрики, де демонстрували роботу генераторів, ламп та навіть проєкції рухомих зображень – зачатки майбутнього кіно. Ось кілька найцікавіших:

• Промисловий павільйон – один із найбільших, спроєктований Ф. Сковроном у стилі необароко, займав 5985 м. кв. із куполом заввишки 32 метри. Його прикрашали вітражі з Інсбрука із зображенням польських королів, алегоричні картини про розвиток промисловості та гуцульська кераміка. Тут демонстрували досягнення галицької промисловості.
• Машинний павільйон – присвячений технічним інноваціям, він презентував новітні механізми та обладнання, що відображали індустріальний прогрес регіону.
• Нафтова дільниця – одна з найпопулярніших, адже нафтова промисловість була ключовою для Галичини. Тут демонстрували технології видобутку та переробки нафти, що приваблювало численних відвідувачів.
• Рацлавицька панорама – кругла будівля в стилі неоренесансу, спроєктована Л. Балдвіном-Рамултом, містила монументальне циліндричне полотно, що зображало битву під Рацлавицями 1794 року. Панораму створили Войцех Коссак та інші митці, використавши 750 кг фарби та полотно розміром 10×15 м. Її відкриття було приурочене до 100-річчя Повстання Костюшка. Після Другої світової зберігається у Вроцлаві. 
• Електричний фонтан – спроєктований Ф. Кржижиком із чашею Р. Гебеля, цей фонтан із 50-метровими струменями, підсвіченими кольоровою ілюмінацією, став справжньою сенсацією.
• Водонапірна вежа – мурована споруда у вигляді середньовічної башти площею 99,58 м², збудована з каменю та цегли, була не лише функціональною, а й декоративною окрасою виставки.
• Мистецькі павільйони – містили близько 800 експонатів, поділених на дві тематичні групи та чотири спеціалізовані павільйони, де презентували роботи галицьких художників і скульпторів.

До речі, цікавинкою виставки також став футбольний матч між Львовом і Краковом. Це була перша офіційна гра на українських землях. Матч мав місце 14 липня 1894 року на полі, розташованому в Сирійському парку. До сьогодні на цьому місці стоїть пам’ятний знак.  

Тож Галицька крайова виставка показала світові, що Галичина – не забута Богом провінція, а край з багатою культурою, промисловим потенціалом і європейським рівнем розвитку. А Львів завдяки виставці перетворився з провінційного центру на справжнє модерне місто, готове до ХХ століття. 

Читайте також: Річниця страшної пожежі, яка знищила готичний Львів: велика втрата чи ренесанс