"Що далі від лінії фронту, то дорожче": директорка департаменту АПК Львівщини Людмила Гончаренко про ринок землі під час війни

Про це у коментарі Еспресо.Захід заявила директорка департаменту агропромислового розвитку Львівської обласної адміністрації Людмила Гончаренко.

31 березня 2020 року Верховна Рада України ухвалила Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення", який скасував мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення.  

"Хоча закон був ухвалений у 2020, мам ринок землі відкритий з 1 липня 2021 року. Землі, яку були надані людям для ведення особистого селянського господарства можна було продавати і раніше. Натомість запровадження ринку землі дозволило продавати землю, яку колись було розпайовано. І за цей час можу сказати, що сільське населення не поспішає продавати свої паї", - каже Людимила Гончаренко. 

За даними Держгеокадастру станом на 13 березня 2025 року  загалом в Україні продано 664,5 тисячі га паїв. На Львівщині продано 6568 га - це всього-на-всього 0,9% від загальної кількості розпайованої землі в Україні.

Ймовірно, ринок землі міг би бути активнішим, якби не повномасштабне вторгнення.

"Помітна тенденція: що  далі земля від лінії фронту, тим вона дорожча. Чим ближче на схід, - то земля  дешевша. Львівщина за середньо ціною проданого га у лідерах. Для прикладу, у нас середня ціна в поточному році уже за 63 тис. грн, торік була 60 800 грн, – каже Людмила Гончаренко. – Як тільки відкрився ринок землі, то ціна у нас була навіть трохи вища. У 2022 знизилась, але потім знову почала поступово дорожчати. Тут є кілька причин. По-перше, ми все-таки далеко від лінії військових дій і наближені до кордону з Європейським Союзом. По друге,  у нас не так багато охочих продавати своїх паї, тому конкуренція є досить висока".

На думку Людмили Гончаренко, те, що жителі Львівщини не надто активно розпродують свої паї, може бути пов’язано і з тим, що люди більше їздять до ЄС  і розуміють, що ціни на землю там значно вищі, тож з часом і у нас зростуть.

"Свіжих даних не маю, за даними Євростату за 2022 рік, сільськогосподарська земля коштувала від 4,8 тисячі євро до 13,6 тисячі євро за гектар. Тобто люди розуміють, що з часом буде земля буде дорожча і не поспішають продавати, – каже Людмила Гончаренкою – Попри те, що сільгоспземлі у нас продають небагато, якщо порівняти обсяг, який був проданий в 24-му році, то це у 1,8 раза більше, ніж у 23-му. в цьому році. Цього року  з 1 січня до 13 березня і то ми бачимо, що уже за цей короткий у нас продано 626 га. Якщо тенденція збережеться, на кінець року буде більше, ніж у 24-му році".

Ще одним фактором, який стримує ціни на ринку землі – це те, що вітчизняні фермери не мають достатньо ресурсів, аби купити землю.

"У  нас в основному фермери беруть в оренду комунальну землю. А щоб купувати, треба вкласти надати кошти і кошти не малі. Всі розуміють, що купити зараз краще, бо вона буде дорожчою, але ж цих коштів немає на рахунках малих фермерів”, – каже Людмила Гончаренко. 

До 1 січня 24 року землю могли купувати лише фізичні особи, громадяни України. Також було обмеження до 100 га в одні руки. Тепер землю можуть купувати і юридичні, і фізичні особи і обмеження. При цьому допускається концентрація до  10,000 га в одні руки.

"Фермери України,  зокрема, Асоціація фермерів України пропонують, щоби все-таки на час війни і п'ять років після її закінчення все ж заблокувати можливість купувати 10 000 гектарів в одні руки. Це є забагато, оскільки може привести до концентрації земель в агрохолдингах. Ми моніторимо стан виконання договорів оренди агрохолдингами, і бачимо, що вони все-таки цікавляться, як викупити землю. Особливо, якщо це якісна рілля. Щоправда, наразі купувати землю можуть тільки ті юридичні особи, серед засновників яких немає іноземців", – каже директорка департаменту.