Що не так із законопроєктом про заборону московського патріархату: пояснює єпископ Віктор Бедь

Про це "Еспресо.Захід" розповів єпископ Мукачівський та Карпатський Православної церкви України, професор права Віктор Бедь.

"Прийняття в першому читанні законопроєкту про так звану заборону моспатріархату є дуже позитивним. Це хоча б декларує, що українська держава дає негативну оцінку антидержавній, антиукраїнській, антирелігійній діяльності московського патріархату в Україні, – каже владика Віктор Бедь. –  Однак, переглянувши цей законопроєкт, можу сказати: якщо він пройде в такому варіанті, яким він є на сьогодні, це буде, по суті, декларативна бульбашка".

Замість дієвого механізму заборони МП – тисячі судових справ

За словами єпископа, у прийнятому в першому читанні законопроєкті "Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності в Україні релігійних організацій" передбачений надто складний правовий механізм реалізації заборони діяльності церков, пов’язаних з Росію. 

"Винесення експертного висновку, подання справи держорганом з етнополітики і в справах релігії до суду. У суді справа може розглядатись у першій інстанції, апеляційній, касаційній. Враховуючи практику наших суддів, ці процеси можуть тривати роками, а то й десятиріччями. То скажіть, воно розв'яже проблему оцього гнійника, який є на тілі української нації, української держави, який руйнує нашу духовність, національну, духовну єдність української нації? В такому варіанті він не дуже вирішить", – каже єпископ.

Ухвалений законопроєкт передбачає, що по кожній із кільканадцяти тисяч церков УПЦ, яка підпорядковується РПЦ, хоча й намагається це заперечувати, має бути окремий висновок експертної комісії та окремий судовий позов.

"Я точно не знаю, яка статистика реєстрації юридичних осіб московського патріархату сьогодні в Україні. Умовно, є 15 тисяч релігійних громад. Це багато? Так. Що пропонує цей законопроєкт, який прийняли у першому читанні? Якщо будуть відповідні висновки комісій, що ці громади підлягають ліквідації чи зняттю з реєстрації, то може бути 15 тисяч позовів до судів. Гірко, але ми самі себе обманюємо",  – каже Віктор Бедь

Як приклад, владика наводить закон про перейменування релігійних організацій, керівні центри яких розміщені за межами України у державі, яка законом визнана такою, що здійснила військову агресію проти України та/або тимчасово окупувала частину території України. 

"Цей закон прийнятий, слава богу, чотири роки тому, але він по нинішній день не реалізований. Хоча формально органи влади на основі цього закону могли б зняти з державної реєстрації всі статути московського патріархату в України і стимулювати їх до якихось рухів. Вони цього не роблять. Ви можете пояснити, чому? – каже Віктор Бедь. – Дивно, чому в такій формі виписали цей законопроєкт. Річ у тім, що більшість українців – за заборону московського патріархату в Україні. Тому, аби не понизити свої рейтинги, парламентська більшість пішла на те, що підтримала ті ініціативи. Але якщо цей законопроєкт залишиться у такому ж варіанті до другого читання, його реалізацію спіткає така сама доля, як і про перейменування релігійних організацій, центри управління яких розміщені за кордоном, у країнах-агресорах".

Що варто змінити в законопроєкті, аби позбутись московського патріархату

За словами єпископа-правознавця, в умовах воєнного стану, треба наділити органи державної влади, прокуратури деякими адміністративними функціями щодо протидії антиукраїнської, антидержавної, антирелігійної діяльності на території України релігійних організацій, центр управління, яких розміщений у країні-агресорі. Для цього треба надати право, щоб органи прокуратури  могли зупиняти діяльність таких організацій в адміністративному порядку. 

"У цьому контексті також в адміністративному порядку слід би надати право органам державної реєстрації в позасудовому порядку ухвалювати рішення про зняття з державної реєстрації статутів таких релігійних організацій. Йдеться про те, щоб  такими адміністративними правами в позасудовому порядку були наділені обласні державні адміністрації, обласні військові адміністрації та, відповідно, державний орган у справах етнополітики й у релігійних справах. Тоді, особливо в умовах воєнного стану, ці питання можна було б вирішувати дуже оперативно і швидко. І вони могли б бути вирішені буквально за якісь лічені тижні, чи за один-два місяці", – каже єпископ. 

Читайте також: В Україні відбулася прем'єра фільму "Церква без Христа" про необхідність заборони РПЦ

При цьому Віктор Бедь, який був депутатом Верховної Ради першого скликання, переконаний: нинішня ситуація в Україні пов'язана з тим, що свого часу недооцінили ризики діяльності структур російської церкви в Україні.

"Ми 24 серпня 1991 року з ласки Божої відновили свою державність, але лишили при владі ворогів цієї держави. Через усю цю комуністичну московську номенклатуру маємо нині війну. Ми поступово проґавили той момент, що Москва перетворює структури Російської православної церкви в Україні фактично на форпост ФСБ і своєї зовнішньої агресивної політики, – каже єпископ Віктор Бедь. – Виходить, що ми навіть в умовах воєнного стану не здатні навести лад з ворожими структурами в нашій державі. Які протидіють у нашій державі. Які розділяють українську націю духовно і національно. Які налаштовують частину співгромадян проти своєї української держави і влади в тому, що треба зараз боротися з ворогом, окупантом московським і виграти цю війну, а не стати на коліна. А чинник церковний є надзвичайно важливий у впливі на психологію людей, їхній духовний стан, світогляд, бажання боротися, бути разом чи роз'єднаними тощо. Я вже на беру інші аспекти релігійного значення. Нині московський патріархат, як структура РФ, руйнує не тільки основи взаємовідносин православних в Україні, але вони ще в інтересах зовнішньої політики агресивної Російської Федерації руйнують світове православ'я. Вони зробили розкол серед 16 помісних православних церков у світі. Ця, як то кажуть, легалізована зараза, по суті, є безпосереднім учасником війни не тільки в Україні, а й у всьому світі. Той розлад, який вони породжують руйнує світові тенденції моральності духовності, і єдності вселенської православної Церкви. Україна мала б діяти більш рішуче, а не закривати на все це очі". 

Діяльність УПЦ МП в Україні та ініціативи щодо її заборони

Урядовий проєкт закону №8371 про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності в Україні релігійних організацій був зареєстрований у Верховній Раді 19 січня 2023 року.

Водночас у парламенті ще з 23 листопада 2022 року зареєстровано проєкт закону про забезпечення зміцнення національної безпеки у сфері свободи совісті та діяльності релігійних організацій за номером 8221, одним з ініціаторів якого є нардеп Микола Княжицький. Його підписали представники різних політичних сил: і "Європейської солідарності", і "Слуги Народу", і "За майбутнє", і "Довіри", і "Батьківщини". Проте цей документ не винесли на голосування до залу Верховної Ради. 

На думку Миколи Княжицького, ухвалення законопроєкту уряду щодо заборони УПЦ (МП) дасть змогу російській церкві існувати ще кілька років. Адже урядовий законопроєкт слабкий, і з його допомогою на обмеження діяльності так званих філій РПЦ підуть роки.

Тим часом в Україні відкрито низку кримінальних проваджень за фактами антиукраїнської діяльності низки священників УПЦ МП. Зокрема, 22 листопада 2022 року Служба безпеки України провела контррозвідувальні заходи на території Свято-Успенської Києво-Печерської лаври у Києві, а також на території Корецького Свято-Троїцького монастиря та приміщень Сарненсько-Поліської єпархії УПЦ. У приміщеннях УПЦ МП знайшли проросійську літературу, мільйони готівки та підозрілих росіян.

Також торік у листопаді Служба безпеки провела контррозвідувальні заходи на території Чернівецько-Буковинської єпархії УПЦ (МП) та знайшли там методички з Москви, російське громадянство у керівництва та посвідчення окупантів. СБУ знайшла пропагандистські матеріали, що заперечують існування України, а також шеврони бойовиків, і в храмах УПЦ (МП) на Тернопільщині та Прикарпатті.

2 грудня 2022 року президент Володимир Зеленський ввів у дію персональні санкції щодо деяких представників релігійних організацій, афілійованих із центрами впливу в Російській Федерації.

Рішення про санкції РНБО ухвалила на засіданні 1 грудня після "розгляду діяльності релігійних організацій на території України в умовах військової агресії Росії і для забезпечення духовної незалежності, недопущення розколу у суспільстві за релігійною ознакою, сприяння консолідації українського суспільства та захисту національних інтересів України". 2 грудня Рада національної безпеки та оборони ввела санкції проти низки священнослужителів УПЦ МП, зокрема намісника Києво-Печерської Лаври Павла (Лебедя) та екснардепа Вадима Новинського.

19 жовтня Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроєкт про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності в Україні релігійних організацій. Утім, проєкт закон розкритикували навіть ті народні депутати, які його підтримали. Зокрема, народний депутат Микола Княжицький заявив, що цей законопроєкт насправді нічого не забороняє, лише декларує наміри.