Бути моделлю у 64 роки: як це – мотивувати жінок ставати кращою версією себе

Вже півтора року жінка позиціонує себе моделлю і займається цією справою. Вона веде блог в інстаграмі, де ділиться своїми фотосесіями, успіхами та думками. "Еспресо.Захід" поспілкувався з Лесею Салатою про те, як це бути моделлю у старшому віці і чи впливають цифри у паспорті на сприйняття суспільством професії моделі.

Пані Лесю, розкажіть про своє життя, що вивчали, чим займалися до того, як вирішили стати моделлю?

Я корінна львів’янка, народилася тут і прожила все життя. Побувала в багатьох містах Європи, але Львів для мене найкраще і рідне місто, до якого завжди хочеться повертатися.

Закінчила економічний факультет в університеті ім. І. Франка. Працювати почала з 17 років. Всі мої роботи завжди були пов’язані з людьми. Першим моїм місцем праці був книжковий магазин, де я зробила кар’єру від помічниці продавця до завідувача магазину. Завжди любила вчитися і вивчати щось нове, займатися самоосвітою. Тому кар’єра сама собою вибудовувалася. Працювала у профспілці. А потім прийшла в компанію, де працювала, та ні, прожила 26 років, 17 з яких була на керівних посадах. Це ейчар-департамент компанії в якій  працює 10 тис. людей. Там я стала HR-бізнес-партнером, сформувалася як професіонал своєї справи. Тому про цю роботу можу говорити дуже багато.

По своїй натурі, я справжній трудоголік, тому завжди працювала дуже багато. Робота – це важливо для мене. Та я настільки переймалася нею, що у якийсь момент помітила, як життя іде повз. Пам’ятаю, як поїхала у відрядження: їду, дивлюся навколо, а вже літо на вулиці! Це мене насторожило, що за роботою не звернула увагу на те, як змінився сезон. Тоді почала задумуватися, що варто якось змінювати своє життя. 

Зміни почалися, коли вийшла на пенсію. Два роки тому остаточно звільнилася і з’явилася можливість жити і для себе, займатися собою. Мене часто питають, чи шкодую, що звільнилася? Адже могла б ще працювати. Та чесно скажу, що за стільки насичених років роботи щось вже вигоріло в мені. До того ж, почалося нове життя.

"Моя місія – мотивувати жінок бути кращою версію себе і забути, або просто забити на свій вік"

Говорячи про цей перехід до ного життя, до професії моделі, чи раніше вам казали, що ви схожі на модель і варто би було цим зайнятися? Чи це було спонтанне рішення? Як почалася ваша модельна кар’єра?

Так, ця сторія супроводжувала мене все життя. На роботі часто казали, що мені варто б було працювати моделлю, питали, як я за собою доглядаю, звертали уваги на мій макіяж, зачіски, одяг. Для мене це завжди було важливо і цікаво. Адже, коли приходиш в товариство до людей, розумієш, що повинен виглядати гарно, адже так себе репрезентуєш.

Стала моделлю частково випадково. Десь півтора роки тому замовила зйомку у професійної фотографині. Ми зробили гарну зйомку і вона мені запропонувала зробити також  і фототести, бо сказала, що добре виглядаю в кадрі. Я з радістю погодилась, вона виставила ці фотографії. Тоді почали поступати пропозиції. Мене це зацікавило. Так почалася модельна кар’єра і мене почали знаходити через інстаграм. Активно просуваю свої фото через хештеги. Спершу мене знайшов один американський журнал, потім італійський, потім ще один американський. Та це була співпраця не на комерційній основі. Мені цікаво, що у світі бачать українських жінок, яким за 60 років, як вони виглядають. Українські видавництва теж писали і досі дзвонять, однак в нас інша модель бізнесу: хочеш бути на розвороті, плати. Мені таке не цікаво.

Щоб бути моделлю, потрібно зрозуміти, як це бути моделлю. Коли я починаю щось нове, тоді глибоко вивчаю це. Не буває так, що захотіла кимось бути і одразу стаєш. Можливо, в когось і буває, але не в мене. Я пішла вчитися і закінчила у Львові дві модельні школи, щоб вникнути у цей бізнес, потрапити всередину процесу. Почала вивчати і досі вивчаю алгоритми роботи інстаграму, без цього зараз нікуди. Хто про мене буде знати, якщо не житиму в соцмережах? По-іншому це не працює. Вчуся, вивчаю крок за кроком інстаграм. На мою думку, якщо хочеш бути кимось, потрібно серйозно до цього ставитися. 

З одного боку мені хочеться просувати себе, як модель, а з іншого, щоб більше жінок мене читало. Адже дуже багато жінок пишуть, що я їх мотивую. У мене у біографії в інстаграм так і прописано, що моя місія – мотивувати жінок бути кращою версію себе і забити на свій вік. Тобто усвідомити, що старіти – не страшно! Хоча я не люблю цього слова, частіше використовую слово дорослішати. Все таки фізіологічно, люди починають старіти з 25 років. Це треба прийняти, не боятися, виключити цю думку про старість і буде вам щастя.

Дуже велику підтримку отримую від жінок в соцмережі. Вони мені пишуть, домовляємося про зустрічі і багато спілкуємося, обговорюємо якісь спільні проєкти. Це таке наше товариство жінок. Цікаво, що серед моїх підписників, 20% – це жінки віком 60+ років, а 60% – дівчата віком 25-45 років, які читають мене, коментують. Дуже приємно, коли молодь читає мої емоції та роздуми про те, як це дорослішати.

"Жити можна у будь-якому віці і відчувати себе щасливою, потрібною… ЗМІ часто формують неправильну думку про вік"

На вашу думку, звідки беруться ці стереотипи про старість? З одного боку, ми розуміємо, що життя багатьох українських пенсіонерів є важким, але з іншого боку, є приклади, і ваш зокрема, які доводять, що вік немає значення для активного життя.

На мою думку, найперше – це робота ЗМІ. Якось в новинах почула, що було поранено 60-річна жінка і, цитую: "цю стареньку відвезли в лікарню". Ну як можна 60-річну жінку називати старенькою? Це ж формування суспільною думки. Це і є ейджизм. Я розумію, що цій журналістці, напевно, 20 років, і для неї 60 – це вже "старенька". Але ж таким чином і формується суспільна думка. Дійсно, своїм прикладом хочу показати, що жінка у 60 років може бути активною і виглядати добре й молодо, а головне – відчувати себе круто! Хоча навіть не про молодість справа, не те слово, швидше – про стан душі, про активність, що жити можна у будь-якому віці і відчувати себе щасливою, потрібною, не боятися, що тобі стукне 60 років і життя зупиниться. Дорослішати – це завжди цікаво. Відкриваєш себе, досліджуєш і життя стає пригодою.

На кастингах помітна ця стереотипність мислення. Наприклад, шукають актрису або модель. Дають референси, а там дійсно така бабусічка з згаслим поглядом. Так і  формується суспільна думка. Я намагаюся пробити цей стереотип, бо вважаю, що це неправильне формування суспільної думки. Кожен може для себе вибрати ще будь-яку справу  після того, як завершує трудову діяльність, щоб активно жити. У мене так сталося, що обрала модельну справу. У світі є безліч всього, чим себе зайняти. Крім того, я постійно навчаюся, багато читаю. Потрібно не забувати займатися собою протягом усього життя.

Приймати себе такою, як є…

Не зовсім… Про прийняття, часто мені пишуть, мовляв, як добре, що ви приймаєте себе в своєму віці. Я не зовсім розумію, що таке прийняти себе? А не прийняти себе, це про що? Як жити з тим, що ти себе не приймаєш. Я цього не розумію. Я така, яка я є і іншою не можу бути. Мені здається, що це зайві думки про прийняття чи не прийняття себе, просто живи своє життя.

"Мені 64 роки і я не маю виглядати на 34… Мене часто питають, де беру вогник в очах? Воно все всередині, це відношення до життя"

Як ви доглядаєте за собою, що допомагає підтримувати тіло в порядку: їжа, спорт, косметика?

Найперше, я ніколи не намагаюся виглядати молодшою, ніж я є. Мені 64 роки і я не маю виглядати на 34. Часто мене питають про якісь ін’єкції, пластичні операції, та я вибрала природній спосіб дорослішання. Коли вийшла на пенсію, пройшла програму управління вагою – це про здорове харчування. Кожного ранку роблю 30 хвилин зарядку. Це обов’язково, щоб напружити м’язи, різні розтяжки. Крім того, щодня проходжу 8-10 тис. кроків. Також люблю плавання. 15 років займалася аквафітнесом. Все це я роблю у першу чергу, щоб бути здоровою, тоді ти і будеш виглядати гарно.Потрібно приділяти цьому час. Зараз шукаю також школу для йоги. Дуже це цікавить. До цього, я не дуже цікавилася йогою, бо по натурі холерик. А йога, в моєму розумінні, вона спокійна, це про баланс... Не знаю, чи мені сподобається, але спробувати дуже хочу. Люблю щось нове пробувати, чому ні? Зараз маю час. Думаю і про танці, теж хочеться цим себе зайняти. Моя дочка вже доросла, внучка вже велика. У них своя сім’я, вони не потребують моєї опіки. Чоловік працює на роботі, а я займаюся собою.

Стосовно косметики, я не користуюся дорогою косметикою. Більше користуюся доглядовою косметикою, щоб шкіра виглядала гарно. А декоративною, щоб щось підкреслити, але точно не замазати. Моя племінниця якось сказала, що я дуже легко говорю про свої зморшки і не намагаюся якось їх замалювати. Для мене мої зморшки  – це мій досвід, вони передають мої емоції і навіть мають свою історію, я їх люблю. Можливо, таке відношення до життя і дає мені цей вогник в очах. Бо мене часто питають, де він береться? Це все всередині, це відношення до життя. Завжди була життєлюбом і любила людей.

До речі, чи встигаєте займатися домашніми справами?

Домашні справи для мене завжди були важливими і таким залишаються. Готую, прибираю, роблю різні домашні речі. Я така, як і всі інші жінки. Немає такого, що я зірка і нічого не роблю. Вдома я одягаю свій домашній костюм і роблю те, що треба. Коли працювала на роботі, так само було. Вдома була дружиною, мамою, бабцею. Це важлива складова, якщо б не затишна атмосфера вдома з рідними, тоді не знаю, чи відчувала задоволення від життя. Коли я знаю, що в мене все добре вдома, я можу займатися собою. До того ж, маю дуже велику підтримку серед своїх рідних. Це мій форпост. Чоловік дуже підтримує, а дочка – фотограф, тому маємо багато спільного. Внучка, якій 14 років, хвалиться подругам, що її бабця – модель, показує їм мій інстаграм. Це надихає.

Як зараз відбувається ваша співпраця з фотографами і про які модельні проєкти мрієте?

Зараз найчастіше звертаються фотографи, коли потрібно зняти якусь рекламу. Знімалася в рекламі ресторанів, одягу, аксесуарів, меблів, аптеки. Ніби лише 1,5 роки, але вже назбиралися десятки зйомок і мені це дуже подобається. Мрію знятися у великій рекламі для телебачення, щоб просувати якийсь ювелірний бренд чи косметику. До слова, повномасштабна війна, яку розпочали росіяни, зірвала мені два міжнародні проєкти. Вела переговори з італійською продюсерською компанією. Вони планувала знімати рекламу косметичного бренду в Україні. Також мала переговори з індійською агенцією, що планувала в нас зняти кліп для їхнього співака. Та я переконана, що всі найкращі мої проєкти лише попереду!

Недавно потрапила у фінал одного телевізійного проєкту. У фінал вийшла і я одна актриса. Режисер бачив мене на цю роль, хотів показати сучасну жінку. А власник бренду захотів класичну бабусю. Приємно, що до фіналу дійшла, але неприємно, що далі формуємо ті самі класичні моделі уявлень. Зате цікаво, що мене часто відбирають у проєкти, де треба жінку 40+ років. Як то кажуть, коли не одні, так інші двері обов’язково відкриються, головне стукати.

Також часто знімаюся для показу брендів наших львівських дизайнерок, які не бояться показувати сучасних дорослих жінок. Та й таким чином розширюється в них аудиторія, а не лише молодь бачить. Дорослі жінки – це велика платоспроможна ніша. До речі, у Львові скоро відкриється модельна школа для дорослих жінок. Мене туди запросили бізнеспартнером. Тому намагаюся розвивати свій інтерес в різних напрямках. Можливостей є дуже багато.

"Я планую бути моделлю і у 90 років. Зараз – це тільки початок"

Чи будете займатися модельною справою і в наступні роки? Наскільки я зрозумів, для вас робота моделлю – це також певна місія.

Так, я взяла на себе цю місію і буду її продовжувати. Дуже намагаюся глибше показати цю історію. В Західній Європі – це вже давно нормально. Колись завжди говорили, що старші європейці щасливі, їздять собі відпочивають і розвиваються. Давайте і ми будемо формувати таку думку про українців. Можливо, зараз час не найкращий… Та коли мені кажуть, що щось не на часі, я не згідна з цим. Все завжди на часі. Якщо цю думку відчуваєш і хочеш донести – значить це завжди на часі. Навіть, якщо зараз одразу не вийде, то обов’язково відгукнеться пізніше. Для цього треба діяти вже зараз.

А я буду й далі дорослішати і, буду більше про це писати. Планую бути моделлю і у 90 років. Зараз – це тільки початок. Я бачу, що жінкам цікаво читати мої думки і мене це додатково мотивує.

"Важливо прислухатися до себе, бо коли як не зараз?"

Щоб ви порадили жінкам, які вже скоро підуть на пенсію, або вже не працюють, однак досі в полоні стереотипів про старіння, або як ви кажете, дорослішання?

Найважливіше порада – зупинитися на мить і прислухатись до себе, чого тобі дійсно хочеться? Зрозумівши це, не відмовляти собі. Є мільйон напрямків, де можна розвиватися. Я прислухалася до себе, і мені захотілося бути моделлю. А можна піти співати, вчитися музиці чи танцям. Можна вивчати історію, нову іноземну мову. У нас є гарний університет для людей третього віку. Можна навчитися в'язати і заробляти на цьому. Можна будь-що! Головне не сісти в кутику в хаті і плакати, що мені вже 50 чи 60 років, життя минуло і нічого не хочу, не можу і нікому не потрібна. Це неправда. Ми всі потрібні цьому Всесвіту! Кожна людина має свою історію, свій досвід. Тому важливо прислухатися до себе, бо коли як не зараз? Найважливіше – це почати. Поки не почнеш, нічого не почне рухатися. Сходинка за сходинкою, маленькими кроками йти до успіху.