"Місячний П’єро" скерує до "Квартету на кінець часу"

Мелодрама для голосу та інструментального ансамблю "Місячний П’єро" Арнольда Шенберґа, що вперше у повному обсязі прозвучала на сцені Концертного залу імені С. Людкевича Львівської національної філармонії імені М. Скорика на цьогорічному фестивалі "КОНТРАСТИ: Метаморфози-2020", знову сьогодні ввечері на тому ж таки місці збере зацікавлених львів'ян. Адже йдеться про твір, що є одним із найяскравіших зразків експресіонізму в музиці. А також про продовження на сцені філармонії концертного циклу "Pro et contra. Сцена нової музики", так жорстко перерваного карантинними обмеженнями у березні цього року, інформує "Еспресо.Захід".

Як розповів ініціатор цього концертного циклу, композитор, лауреат премій ім. Ревуцького та Лятошинського, комерційний директор Львівської національної філармонії імені М. Скорика з питань розвитку сучасної музики Богдан Сегін, цикл "Pro et contra. Cцена нової музики" він замислив на початку весни минулого року як серію регулярних мистецьких проектів – не тільки концертів авангардної музики, а й дійств, пов'язаних із художнім словом, електронною музикою, відеоартом тощо, що збирали виконавців і глядачів-слухачів не у форматі "сцена-зал", а всіх разом саме на сцені і – як правило – о десятій вечора.

"Останній – десятий – концерт цього циклу (що вже набув певного авторитету), відбувся 14 березня цього року, на другий день жорсткого карантину в Україні, коли ще ніхто не усвідомлював, ні що це за вірус, ні якими будуть нові реалії, – говорить Богдан Сегін. – А тоді "Cцену нової музики" довелося на довгий період згорнути, а сьогодні переформатувати. Отже, з нововведень: щоб забезпечити соціальну дистанцію, довелося повернутися до формату "сцена-зал", коли кожен перебуває там, де звикло під час звичайного концерту класичної музики. Також ми змістили на дві години час (тепер у межах циклу події починатимуться о восьмій вечора) та день (недавні спроби запровадити карантин вихідного дня змусили нас відтепер прив'язуватися не до вихідних, а до понеділка). Однак, як і раніше, акцентуємо на неформатності та інтелектуальності того, що пропонуємо глядачеві".

Зокрема, сьогоднішній "Місячний П’єро" Арнольда Шенберґа, який цього року у Львівській філармонії виконуватиметься уже вдруге і вперше в українському перекладі (що його здійснив Максим Римар), змусить слухача забути все, що він знає і про П'єро як персонажа, і про виконавство. Твір під диригуванням Романа Кресленка прозвучить у виконанні Лілії Нікітчук (вокал), Наталії Кожушко-Максимів (флейта & флейта-піколо), Тараса Гамара (кларнет & бас-кларнет), Ірини Кірчанової (фортепіано), яка, до речі, зініціювала його втілення, Олени Кравець (скрипка), Сергія Гаврилюка (альт) та Максима Римара (віолончель).

"Виконати "Місячного П’єро" – це виклик для вокаліста, – коментує на сайті Львівської філармонії вокалістка Лілія Нікітчук. – Адже тут ідеться не зовсім про спів, а саме про стиль виконання, який виник на початку XX століття, – шпрехштімме (нім. – Sprechstimme), що в перекладі означає "розмовний спів". Це чи не найвідоміший і найяскравіший твір цього жанру. Відмова від тональної вокальної логіки відкриває інші горизонти та можливості перед виконавцем. Щось в цьому є від драматичного театру. "Місячний П’єро" – це мелодрама, вокальний цикл і, як модно тепер казати, – моноопера. І хоч від першої прем’єри минуло понад сто років, цей твір і досі є авангардним для ширшої публіки та виконавців.

Зі слів Антона Веберна, реакція публіки на прем’єрі була змішаною: частина аудиторії сміялася та освистувала, але в кінці це був неочікуваний успіх. Великої критики зазнали тексти й були прозвані богохульними, на що Шенберґ відповідав: "Якби була традиційна музична лінія, ніхто текстів не зрозумів би, а вийшов би із залу, насвистуючи гарну мелодію". І ще відомим є такий факт, що перед прем’єрою у Берліні 1912 року в автора з виконавцями відбулося сорок репетицій. Це й не дивно, адже твір направду є дуже складним до виконання".

Це – одинадцятий концерт циклу після тривалої перерви. А завершиться "Pro et contra. Cцена нової музики" цього року концертом 21 грудня, де прозвучить "Квартет на кінець часу" французького композитора Олів’є Мессіана – також твір ХХ століття, який, мабуть, є одним із найяскравіших опусів своєї епохи.

Цікаво, що саме виконання цього твору в березні цього року завершило цикл "Pro et contra. Cцена нової музики" перед довгою вимушеною перервою.

Як цікаво й те, що "Квартет на кінець часу" митець написав під час перебування у концтаборі Stalag VIII-A у місті Ґерліц, куди потрапив у полон у червні 1940 року. Як інформують організатори львівського концерту, змогу творити Мессіан отримав завдяки прихильному ставленню одного із концтабірних наглядачів, а вибір інструментів, які мали би виконати цей твір, був продиктований тими музикантами, що разом із композитором відбували табори (кларнетист Анрі Акока, скрипаль Жан де Булер та віолончеліст Етьєн Паск'є). Спочатку Мессіан написав для них тріо, а згодом додав ще партію фортепіано, яку виконував сам. Прем'єра твору відбулася 15 січня 1941 року в стінах табору під відкритим небом та рясним дощем перед аудиторією орієнтовно із 400 військовополонених та вартових. Інструменти відверто бажали кращого, а віолончель купили на пожертви членів табору.

21 грудня "Квартет на кінець часу" виконають Тарас Гамар (кларнет), Ігор Муравйов (скрипка), Тарас Менцинський (віолончель) та Мирослав Драган (фортепіано).

Стежте за найважливішими новинами України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на наш Telegram-канал.