Сміттєвий слід COVID-19

На початку пандемії коронавірусу і запровадження жорсткого карантину в інтернеті гуляли меми на тему "планета настільки очистилася…". І справді – тоді в каналах Венеції вода стала прозорою, а мегаполіси звільнилися від смогу. Але реальність насправді складніша й наслідки для екології виявились, на жаль, не такими однозначними.

Так, намагання приборкати поширення COVID-19 і гонитва за відчуттям безпеки й стерильності призвели до збільшення кількості побутових відходів, зокрема пластику. Визначити вплив пандемії на довкілля крізь призму відходів у містах якраз і було покликане дослідження, яким займались ГО “Нуль відходів Львів” в партнерстві з ГО “Еколтава”, Дослідницькою агенцією “Фама” та міжнародною спілкою ZeroWasteEurope.

Дослідження проводилось у чотирьох містах України – Львові, Трускавці, Полтаві й Миргороді – за підтримки Міжнародного фонду “Відродження” та Посольства Швеції в Україні. Його фінальний звіт уже опублікований на сайті ZeroWasteLviv.

Дослідники зазначають, що в процесі роботи в них виникли труднощі через відсутність або недостатню кількість даних зі сфери поводження з відходами. Якщо ж облік і ведеться, то він не є уніфікованим: десь фіксують дані у об’ємному значенні, а десь – вагу. Для отримання кількісних даних звертались до Департаменту з питань поводження з ТПВ у Львові та комунального перевізника ТПВ у Полтаві. Також проводили експертні інтерв’ю з представниками органів місцевого самоврядування і компаній-перевізників, а паралельно робили морфологічний аналіз відходів.

Збільшення кількості сміття у спальних районах

Незважаючи на припинення туристичного потоку, закриття ресторанів та торговельних центрів, відходів у містах не стало суттєво менше: так, за даними перевізника у Львові, у центрі міста об’єм відходів зменшився на 60%, але виріс на 30% у житлових районах міста. Подібним чином ситуація виглядала й у Полтаві.

Цікавим є те, що обсяг відходів зріс тільки в об’ємному значенні. Представники компаній-перевізників пов’язують це зі збільшенням у складі змішаних відходів негабаритного та будівельного сміття, органічних відходів, а також об’ємного пакування – такого, як полімери (пластикові контейнери, плівка, пакети) та паперу, які мають малу масу, але є доволі об’ємними. Це й стало причиною того, що сміттєві баки доводилось спорожнювати частіше.

У результаті морфологічного аналізу ТПВ з'ясувалося, що близько половини складу контейнерів зі змішаними відходами – органічні відходи. Пов’язано це не лише із сезонністю (дослідження здійснювали у серпні-вересні, коли частка органічних відходів через наявність великої кількості сезонних овочів та фруктів автоматично стає вищою), а й із тим, що люди почали більше готувати вдома самостійно, оскільки не могли відвідувати закладів харчування, які були зачинені.

Також помітно збільшилась кількість будівельних відходів. Це пов'язують з тим, що через введення жорсткого карантину у населення з’явився додатковий час, і багато хто витрачав його на прибирання та дрібний ремонт. Відповідно, на сміттєвих майданчиках з’явились старі меблі, шпалери, лом та інші будівельні відходи, вивезення яких лягло також на перевізників.

Реванш пластику

8 листопада 2018 року виконком Львівської міської ради погодив Ухвалу "Про відмову від використання поліетиленових пакетів у магазинах та точках продажу товарів", якою, зокрема, рекомендувалося магазинам пропонувати покупцям альтернативу одноразовим поліетиленовим пакетам – паперові пакети, багаторазові торбини тощо.

І до початку карантину більшість супермаркетів таки робили певні кроки в напрямі зменшення поліетилену, та й серед населення цей екотренд набував популярності.

Але карантин та пандемія внесли свої корективи. У тому числі й через рішення на рівні уряду. Зокрема, Міністерство охорони здоров’я своїм розпорядженням встановило вимогу пакувати овочі, фрукти, інші товари на вагу в одноразові поліетиленові пакети. Це начебто мало стати на заваді поширенню вірусу.

"Правда ж полягає в тому, що жодне одноразове пакування не є повністю стерильним, і завжди допускається певний рівень забруднення поверхні продукту. Також, згідно з дослідженнями американських вчених з Каліфорнійського університету та Національного університету алергій та інфекційних захворювань, віруси SARS-CoV на пластиковій поверхні зберігаються довше, ніж на паперовій чи мідній. На міді вірус виживає протягом чотирьох годин, на папері – протягом 24, а от на пластиковій поверхні він може зберігатись і до 72 годин. Відповідно, рішення пакувати все в одноразовий пластик не приносить нічого, крім додаткового сміття на полігони та додаткових витрат для бізнесі", – констатували дослідники у своєму звіті.

Також кількість одноразового пакування збільшилася через популяризацію служб доставки як готової їжі, так і продуктових наборів із супермаркетів. Якщо з першими все і так зрозуміло, бо, на жаль, доставка їжі, якщо це не піца, автоматично дорівнює одноразовому посуду, який не переробиш, то других змусили смітити.

Разом із тим, команді ГО “Нуль відходів Львів” вдалося вплинути на розпорядження місцевої влади, внаслідок чого ресторанам дозволили обслуговувати гостей на літніх майданчиках, використовуючи багаторазовий посуд, хоча у МОЗ рекомендували виключно одноразовий. Із досліджуваних міст лише Львів наважився піти в цьому питанні всупереч тогочасним рекомендаціям міністерства.

Поява нового типу відходів: відходи пандемії

Сюди зараховують як використані засоби індивідуального захисту – використані маски, респіратори, рукавички, вологі серветки, так і антисептики та їхнє пакування.

Як зазначається у звіті, зі збільшенням попиту на антисептики зросло використання різних хімічних речовин, потрібних для їх виготовлення. По-перше, це сприяло збільшенню виробництва дезінфікуючих засобів, серед яких – хлор і його сполуки, галогени, окисники, феноли, спирти, альдегіди, кислоти, луги, барвники, солі важких металів. По-друге, підвищилась концентрація цих сполук у каналізації (через змивання водою як з рук вдома, так і дощовою водою після дезінфекції вулиць та контейнерів) та у повітрі (через розпилювання). По-третє, підвищились ціни на антисептики через загальний ажіотаж. Окремо стоїть питання використання певних хімічних речовин, які не завжди вказані на упаковці антисептика.

Також збільшилось використання пластикової тари для розміщення антисептиків у супермаркетах, банках та різних установах. Не всі сортувальні станції та пункти прийому вторсировини приймають тару з-під антисептиків на переробку через можливу наявність там необлікованих та небезпечних хімічних речовин.

Висновки і рекомендації для Львова

Про те, які висновки для Львова треба зробити з результатів дослідження, а також які рекомендації для мешканців, підприємців і місцевої влади – у коментарі "Еспресо.Захід" розповіла голова ZeroWasteLviv Ірина Миронова.

"Один із головних уроків полягає в тому, що дуже важливо, вирішуючи одні проблеми, не забувати подивитися під іншим кутом зору, де можуть виникнути нові проблеми. Зокрема, запобігаючи поширенню пандемії, треба критично оцінювати всі рішення і розуміти, чи вони справді допомагають боротися з поширенням захворюваності чи просто створюють додаткові відходи", – зазначила вона.

За її словами, ще одним висновком є те, що в місті бракує повного розуміння, що відбувається в сфері поводження з відходами, і це питання потрібно вирішувати. "Тобто є якась частина даних, які місто збирає і контролює. Зокрема, дані від перевізників щодо відходів, які потребують подальшого захоронення. Але разом з тим інформація щодо збору вторсировини не відслідковується. І загалом на Порталі відкритих даних міста на сьогодні немає жодного набору даних, які б висвітлювали питання відходів", – підкреслила Ірина Миронова.

Через те, що за час локдауну збільшилась кількість органічних відходів, Львову рекомендують продовжувати роботу в напрямку роздільного збору органіки і збільшення потужностей для її переробки. Те ж саме стосується збору і переробки негабаритних будівельних відходів, кількість яких у контейнерних майданчиках також збільшилась.

Третій блок рекомендацій стосується зменшення використання одноразового пакування. "В перші тижні пандемії на урядовому рівні вимагалось додаткове пакування овочів і фруктів у поліетиленові пакети. Але аналіз міжнародних практик показав, що це жодним чином не перешкоджає поширенню вірусу. Більш важливим є дотримання дистанції, провітрювання приміщень. Тому ми рекомендуємо відмовитися від додаткового пакування. На щастя, у Львові доволі швидко скасували цю вимогу", – зазначила Ірина Миронова.

Є також рекомендації щодо засобів індивідуального захисту. Зокрема, у ZeroWasteLviv пропагують багаторазові маски для людей, які не мають симптомів хвороби. Це, звісно, стосується побутової сфери, а не медичної.

"Стосовно одноразових рукавичок, то їх використання не є ефективним, якщо не супроводжується всіма іншими заходами безпеки, як от миття рук, дезінфекція і не торкання обличчя. Відтак, надмірне пропагування рукавичок може створювати хибне відчуття безпеки і продукувати додаткові відходи", – роблять висновки дослідники.

Запровадження в Україні карантину вихідного дня і постійна загроза повторення повного локдауну, який був на початку пандемії, роблять результати дослідження ще більш актуальними.

Стежте за найважливішими новинами України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на наш Telegram-канал