"Какаяразница", яке кіно?

Список фільмів, які отримають державне фінансування, Рада з державної підтримки кінематографії оприлюднила 6 жовтня. До переліку переможців 14-го конкурсного відбору включили 72 кінопроєкти за 10-ма напрямами, але оголошення результатів закінчилося скандалом, оскільки багато проєктів, яким експертні комісії дали найвищі бали, опинилися за бортом, натоміть перемогу здобули кандидати із середини списків.

Обурення кіно спільноти і аргументи Держкіно

У Раді вирішили підтримати не більше двох проєктів для однієї компанії (або продюсера) та не більше одного проєкту на режисера. Також для ігрових фільмів широкої глядацької аудиторії умовою було обмеження бюджету до 25 млн грн, для авторських і копродукції – до 20 млн грн. Але проблема в тому, що перед початком конкурсу ніхто таких умов не оголошував, відповідно, це стало неприємним сюрпризом для багатьох кіношників – про такі нововведення вони дізналися вже в день оголошення результатів.

Наприклад, без держфінансування залишилося продовження "Наших котиків" – фільм Володимира Тихого про українських воїнів на Донбасі "Наші Котики, або Таємниця жіночого монастиря", хоча він і отримав найбільше балів у категорії "Ігрові повнометражні національні для широкої глядацької аудиторії" – 42,29.

Також Рада "зарубала" фільми про Олену Телігу, Квітку Цісик та Лесю Українку.

Обурення такими результатами вже висловили як окремі представники цієї сфери, так і галузеві об’єднання.

Так, зміну умов конкурсу вже по його закінченні розкритикували в Національній спілці кінематографістів України."На прицілі фактично все досягнуте за останні сім-вісім років, коли постала, опісля двох десятиліть негацій і нищення, національна кіноіндустрія, національна кінокультура. Нині виглядає так, що всі ці завоювання підлягають дискредитації, натомість пропонується поставити на конвеєр убогу, зденаціоналізовану і деінтелектуалізовану продукцію – нібито в інтересах масової аудиторії", – зазначається в заяві Спілки.

Свою позицію щодо 14-го пітчингу Держкіно висловила також Українська кіноакадемія. Вона звернулась до міністра культури та інформаційної політики Олександра Ткаченка, голови Державного агентства з питань кіно Марини Кудерчук та голови Ради з державної підтримки кінематографії Андрія Дончика з вимогою скасувати прийняте Радою рішення, затвердити перелік кінопроєктів-переможців згідно з умовами, оголошеними 16 червня 2020 року.

Крім того, українські кінематографісти оприлюднили відкрите звернення до прем’єр-міністра і до відповідальних державних чиновників. Під ним підписуються як громадські організації, так і окремі небайдужі громадяни. На сьогодні під зверненням є вже понад 200 підписів.

Автори звернення зазначають, що на членів Ради, ймовірно, чинився тиск, в тому числі з боку Мінкультури і Держкіно, а тому вимагають звільнення голови Держкіно і перегляду 14-го конкурсного відбору.

Після того, як навколо оголошення результатів розгорівся скандал, у Раді з державної підтримки кінематографії також прокоментували підсумки пітчингу.

"Загальна сума державної підтримки проєктів, які, згідно з рішенням експертних комісій, отримали прохідні 35 балів, складає 2 518 797 244,47 гривень. Це в понад п’ять разів більше за весь бюджет на фінансування кіногалузі у 2020 році. Очевидно, що такий список не міг бути підтриманим через неможливість державою профінансувати усіх переможців. Для вирішення подібних ситуацій і створювалася Рада з державної підтримки кінематографії, мета якої – забезпечення ефективного використання державних коштів", – йдеться у заяві Ради.

Також там зазначили, що "для отримання державного фінансування наявності лише однієї заявленої важливої і потрібної для України теми  – недостатньо", і наголосили, що "державний конкурс кінопроєктів – це комплексна робота, яка полягає в оцінюванні майбутніх фільмів за всіма критеріями: якість сценарію, продюсерська та авторська група, маркетингове розуміння своєї аудиторії та шляху до глядача, відповідність бюджету сценарію, строки виробництва".

Політика "какаяразница"?

Режисер та сценарист фільму "Наші котики" Володимир Тихий у коментарі "Еспресо.Захід" розповів, що ні він, ні продюсер не отримали жодних пояснень, чому саме було вирішено не фінансувати їхню стрічку:

"Перші "Наші котики" зібрали у кінотеатрах понад 100 тис. глядачів. Це для українського кіно дуже успішний результат.

У Держкіно кажуть, що фільми про війну зараз теж фінансують, але по суті це лише фіговий листочок. Тобто більшість проєктів, які були присвячені темі людини на війні, самій війні і взагалі російській агресії на сході, не отримали фінансування.

Чи можна без державного фінансування зняти продовження "Наших котиків"? З цим складно, тому що зараз взагалі в економіці кепська ситуація, через пандемію кінотеатри фактично лежать… Звичайно, ми збиралися долучити додаткові кошти, але базово все ж таки нам була потрібна підтримка держави.

Думаю, річ у тім, що ідеологія людей, які тепер очолюють  країну, далека від проукраїнської. Вони паразитують на пострадянських стереотипах, на цьому, власне, робили свій бізнес, працюючи на другий ешелон російського ринку, створюючи телепродукти, позбавлені якоїсь української ідентичності. І це робилося більш як десятиліття. По суті вони є носіями ідеології "какаяразница", і їх, звичайно, вже на підсвідомому рівні дратує те, що нині в Україні виникає адекватна, абсолютно сучасна культурна історія".

Запитання щодо прозорості відбору є також в авторів сценарію і книг "Позивний Бандерас", "Заборонений" Сергія Дзюби і Артемія Кірсанова. На цьогорічний конкурс подавався їхній проєкт про Квітку Цісик, який в експертному рейтингу посів дев'яте місце, але в підсумку фінансування отримали проєкти з меншою кількістю балів. У коментарі "Еспресо.Захід" вони цю ситуацію назвали дуже дивною і пояснили, що їм ідеться, насамперед, про відновлення справедливості:

"Рада і голова Держкіно вважають, що 14-й конкурс пройшов чесно і демократично. Але за фактом було знехтувано оцінками експертів, і наш проект "Квітка" брутально викинули зі списку переможців. Умови про зменшення кошторису до 25 мільйонів і надання режисеру лише одного проєкту були прийняті на фінальному засіданні, ніхто про це не знав.

Продюсеру Валерії Борщевській і режисеру Тарасові Ткаченку не телефонували, не консультувалися. Рішення було прийнято одноосібно. Тарас Ткаченко особисто нам казав, що він би з усіх проєктів обрав "Квітку". А виходить, що йому нав’язали інший документальний фільм, вибачте, як кріпаку.

Щодо репліки Ради, що вони намагалися дати можливість реалізуватися проєктам різних жанрів, то зазначимо, що фільм "Квітка" – єдиний музичний фільм на пітчингу. Пісні Квітки Цісик знають і співають по всій Україні.

Ми про це говорили в Америці, коли зустрічалися з Едом Раковичем, чоловіком Квітки. Ми його переконували, що в Україні всі зацікавлені в проєкті, так проголосували й експерти, поставивши високий бал. До речі,цей проєкт є переможцем гранту від Українського культурного фонду 2019 року. Держава вже вклала гроші у девелопмент майбутнього фільму, профінансувавши розробку сценарію. Але сценарій не є фінальним продуктом, тому дивно, що Рада не врахувала, що гроші держави таким чином викидаються на вітер.

Нині йдеться не про перемогу чи програш тих чи інших фільмів, а про відновлення справедливості, прозорості і демократичності відбору проєктів, які формують імідж держави. І це не тільки наша стрічка не отримала фінансування, а й фільми про Олену Телігу і Лесю Українку, а також про сучасну війну з Росією "Наші котики-2", "2014. Вторгнення". Дитяче кіно проігнорували, а анімацію поставили на межу зникнення. І ми будемо боротися".

Анімація – на відкуп "старшому брату"?

Підтримку мультфільмів українського виробництва дійсно вирішили винести за дужки. Усю категорію"Анімаційні повнометражні фільми" взагалі відкинули – "не виявили переможців". Це, до речі, вже не перший удар по надіях творців цієї індустрії – на минулорічному конкурсі для них вручну підняли прохідний бал уже після всіх експертних оцінок.

Про ситуацію у цій сфері "Еспресо.Захід" розповів автор дитячих книг, засновник і продюсер студії анімації "GoodDeedsAnimation" Володимир Нікітенко. Його проєкти "Нiкчеми" та "Тополя" були серед лідерів експертних рейтингів, але державного фінансування так і не отримали. За словами Нікітенка, багато хто з його колег по цеху теж розлючений після оголошення результатів цього конкурсу.

"90% проєктів викреслені вручну, незважаючи на оцінки експертів, рейтингові бали та інше. А 10%, що залишились, – обрані "рандомно", без огляду на ті ж оцінки експертів та рейтингові бали.

Схоже, все просто спрямовано на відновлення "дружньої співпраці зі старшим братом". Мабуть, в контексті актуальної доктрини "замирення братніх народів", – заявляє Нікітенко.

Він пояснює, що студії анімації в Україні постійно отримують пропозиції про співпрацю від анімаційних студій з Росії. Аутсорс анімації, розробка персонажів, постпродакшн – українські спеціалісти насправді дуже затребувані у всьому світі. І їдуть працювати за кордон або ж працюють у таких ентузіастів, як він, які вкладають у мультфільми власні кошти.

Тобто в умовах, коли державі байдуже до цієї галузі, українська анімація нині – це, скоріше, волонтерство, яке тримається на патріотичних засадах.

Ложка меду у бочці дьогтю

Втім, варто зазначити, що об’єктами критики стали не всі переможці конкурсу і не у всіх категоріях. Наприклад, серіал "Кава з кардамоном" переміг за напрямком "Ігрові телесеріали", отримавши найвищу оцінку серед усіх проєктів – 45 балів.

Це 10-серійна історична драма за романом львівської письменниці Наталії Гурницької "Мелодії кави в тональності кардамону". Там розповідається про заборонене кохання юної дівчини і набагато старшого за неї польського шляхтича. Події розгортаються у середині XIX століття. Як писав "Еспресо.Захід", у Львові вже відбуваються зйомки цього серіалу.

У той же час ще один проєкт за книгою письменниці – повнометражний фільм "Невидиме життя Анни" у конкурсі "пролетів", хоч отримав 40,86 бала і був у рейтингу на шостому місці.

У коментарі "Еспресо.Захід" Наталя Гурницька зазначила, що сама не розуміє, яким чином вийшло так, що одні проєкти пройшли, а інші ні.

"Я особисто була далека від пітчингу, більше займалася творчими питаннями. Чим керувалися при виборі проєктів – це для мене загадка. Це, напевно, такий самий замкнутий світ, як і світ літератури. Я у світі літератури теж не розумію, як даються премії. Не бачу ніяких закономірностей і не розумію, чому одні проєкти проходять, інші ні, хоч я оцінюю їх кардинально інакше, ніж журі. Тут, мабуть, теж щось таке.

Можливо, "Кава з кардамоном" пройшла тому, що цим займається "Солар Медіа Інтертейнмент", а вони вже дуже багато фільмів знімали і вже виходили на європейський рівень. Можливо, тому, що задіяні польські актори і вже є якісь домовленості з телеканалами Польщі. Принаймні, перспективи, що там зацікавляться таким проєктом. Можливо, такого продукту бракувало. Це насправді міський роман, нам таких не вистачає. Це про ХІХ століття, період революції "Весна народів", коли проходить самоідентифікація українців як нації і коли вперше в Україні було піднято синьо-жовтий прапор. Цей момент навіть буде відображено у фільмі", – розповіла письменниця.

Стежте за найважливішими новинами України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на наш Telegram-канал