Львів’янам презентували виставку про Леся Курбаса
2 вересня на подвір’ї старого трамвайного депо Lem Station відкрили виставку художника Олександра Грехова "Лесь Курбас"
Журналістка "Еспресо.Захід" відвідала подію.
Дійство відбулося у рамках театрального фестивалю "Кіт Ґаватовича", який триватиме до 5 вересня. Цьогорічною його темою стали "Тоталітарні особистості".
Усього тут п’ять стендів з малюнками, навколо яких колючий дріт. На жодному з них немає зображення обличчя Курбаса, але зображені люди, що мають стосунок до долі театрала. Йдеться про тоталітарну систему та її жертв. Про відданість, яка не може запобігти злочинам і покаранням. Організатори кажуть: "Система дискредитує, система фальсифікує справи, система бере заручників, система вбиває. Система – це люди".
На першому стенді у чоловіка немає обличчя. Зверху напис, що 31% українців не погоджуються із засудженням СРСР як комуністичного тоталітарного режиму. Це результат дослідження Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва та Київського міжнародного інституту соціології. Його провели 16 липня 2020 року.
На другій ілюстрації – партійний діяч Андрій Хвиля. Чоловік боровся проти українського націоналізму, через нього знищили багатьох діячів української культури. Він репресував і забирав зерно в часи Голодомору 1932-1933 рр. Шукав "збочення в українізації" і долучився до реорганізації Головного репертуарного комітету. Про Курбаса писав: "У своїй роботі Курбас ігнорував соціалістичне будівництво. Будівництво української радянської культури під маркою "незалежності мистецтва". Курбас ізолював театр від нашої радянської соціалістичної дійсності…" Хвилю репресували та стратили. Для системи він став одним із "організаторів і керівників антирадянської націонал-фашистської диверсійно-терористичної організації в Україні, яка своєю метою ставила повалення Радянської влади", "агентом польської розвідки".
Далі – редактор і прокурор Лев Крайній, який фабрикував справи та здійснював політичний терор. 3 квітня 1934 року він стверджував: "Курбас проводив у театрі "Березіль" націоналістичну роботу. Маючи вплив на театри України, він намагався відірвати їх від російської драматургії, орієнтуючись на буржуазний Захід". Лева Крайнього виключили з КП(б)У у квітні 1937-го, а влітку заарештували. Його звинуватили у "редагуванні буржуазних газет" і приховуванні фактів біографії. Чоловік помер після виправних робіт у Казахстані.
На четвертому стенді той, хто виніс вирок Курбасу. Це Леонід Заковський – один з організаторів ГУЛАГу. Чекіста звинуватили у "створенні латиської контрреволюційної організації в НКВС, а також шпигунстві на користь Німеччини, Польщі, Англії" і розстріляли.
Остання ілюстрація з Михайлом Матвєєвим – основним виконавцем розстрілів у Сандармосі. Він протягом тижня вбив 1111 людей, серед яких був і Курбас. Самого Матвєєва потім засудили до 10 років таборів за "перевищення службових повноважень".
Прес-сектетарка фестивалю "Кіт Ґаватовича" Христина Червінська розповідає, що роботи художник Грехов малював спеціально для фокусної теми про тоталітаризм: "Виставка пов'язана з відомим українським театральним діячем. Це дуже очікувано, що у контексті тоталітарного режиму і фокусної теми фестивалю ми обрали Курбаса. Це одна з перших постатей, пов'язаних з театром, яка спадає на думку. Але разом з тим це був свідомий вибір художника, він сам хотів розповісти про Леся Курбаса. Його історія про те, як людина неймовірно талановита, шалено талановита всередині мала бажання розвивати державу, розвивати галузь театру. Лесь залишив після себе величезну кількість талановитих людей, постановок та наукових праць(оскільки також займався і теорією). Їздив за кордон, щоб переймати досвід театрів, які там є. Кіно, яке там є. До слова, він також відомий тим, що й у своїх театральних постановках використовував елементи фільмів. Тоді цей жанр ще не був достатньо пізнаний. Лесь Курбас був багатогранним і невичерпним. І що більше думаєш про це, то ще більш страшно і моторошно стає від того, чим закінчилася вся його історія".
Додамо, що автор проекту Олександр Грехов – український ілюстратор, автор "Квантового стрибка Шевченка". Співпрацював з Національним музеєм Тараса Шевченка, Національним музеєм мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, благодійним фондом "Таблеточки" тощо.
- Актуальне
- Важливе