5 років після Грибовицької трагедії: чи сортують у Львові сміття?

Попри обіцянки влади Львова збудувати у найкоротші терміни сміттєпереробний завод, п’ять років після жахливої трагедії, яка трапилася на ЛКП "Збиранка", ще досі не розпочали його будівництво. Більше того, тривають суди з місцевими мешканцями за визначення місця під спорудження заводу. Однак позитивним моментом є те, що ЄБРР вже затвердив переможця міжнародного тендеру. Ним став консорціум компаній з Нідерландів та Литви. Тому у влади міста є великі сподівання, що цього року таки розпочнеться процес побудови заводу.

Читайте також: Початок будівництва сміттєзаводу у Львові знову перенесли

Та поки цього не сталося, "Еспресо.Захід" пропонує вам дізнатися більше про дуже важливу річ, без якої ніякий завод не допоможе дати раду з відходами – сортування сміття.

З 1 січня 2018 року закон України "Про відходи" змушує українців в обов'язковому порядку сортувати сміття і викидати його у відповідні баки. Однак на практиці це наразі досі не вдалося реалізувати.

За різними даними, щороку українець викидає в середньому 300 кг сміття. Таким чином щороку утворюється нових понад 15 млн тон побутових відходів. З них лише 5-7% сортується і ще 1% – спалюється. Тобто понад 90% сміття закопують на сміттєвих та стихійних сміттєполігонах. Якщо говорити про розвинуті країни, Німеччину, Японію, Швецію, то там ситуація абсолютно протилежна – понад 90% ТПВ переробляють і лише декілька відсотків закопують. Це справді проблема, адже 5% території України – полігони сміття!  При тому, що лише один пластиковий стаканчик розкладається 50 років, а пластикова пляшка – понад 500 років. Тобто ці полігони ще сотні років становитимуть небезпеку для довкілля.

Після трагічних подій на Грибовицькому сміттєзвалищі у Львові почали активно говорити про сортування та концепцію Zero Waste (нуль відходів). На вулицях міста з’явилися сміттєві контейнери для змішаних відходів, вторсировини, скла, пластику, а віднедавна ще й для органічних відходів.

41% відходів львів’ян – це органіка

Фото: "ГрінЕра Україна" 

За добу Львів продукує 500-600 тон сміття. За інформацією ЛМР, 41% відходів львів’ян становить саме органіка. Влітку 2020 року ЛКП "Зелене місто", вперше в Україні, запустило в роботу компостувальну станцію, яка здатна прийняти та переробити 30 000 тонн органічних відходів в рік.

Технологія виробництва компосту полягає в роздільному сортуванні харчових відходів окремо від змішаних. Садові відходи – опале листя, скошена трава, гілля та щепа також є складовими органіки. Перевізники збирають вміст контейнерів органіки окремим транспортом.

Від початку цього року у Львові ЛКП "Зелене місто" зібрало лише 500 тонн органічного сміття (тобто кількаденну норму). Загалом завдяки цьому проєкту зі збору органічних відходів вдалося зібрати понад 3 тисячі тонн органіки, яку навіть почали продавати на аукціонах.

"Наразі у Львові встановлено контейнери для роздільного збору органіки на 632 локаціях. Львів'яни активно підтримують сортування харчових і садових відходів. Так, на локаціях, де контейнери встановили раніше, якість сортування вже висока. Тим часом, де встановлюють нові контейнери, мешканці ще вчаться сортувати, втім ми бачимо позитивну динаміку", – зазначили у коментарі "Еспресо.Захід" в ЛКП "Зелене місто".

Різні відходи забирають різні машини

Фото: "ГрінЕра Україна"

Стосовно інших побутових відходів, то розглянемо досвід компанії "ГрінЕра Україна", яка з 2016 року надає у Львові комплексні послуги зі збору, сортування та утилізації твердих побутових відходів (ТПВ). 73 працівників компанії обслуговують всі 6-районів Львова. 

"ГрінЕра Україна" забезпечує вивіз ТПВ та їх утилізацію для комерційних, бюджетних, комунальних і приватних споживачів. Для цього використовують сміттєзбиральні машини класу Євро 5 та Євро 6.  Сума загальних інвестицій компанії в інфраструктуру міста становить три мільйони доларів. 

Як розповіли "Еспресо.Захід" в преслужбі компанії "ГрінЕра Україна", для них "відходи – це цінний ресурс". Тому посортовані відходи вони ніколи не забирають однією машиною.

"Усі контейнери нашої компанії поділені на змішані відходи, скло, вторсировину (папір пластик, метал) та органіку. Останні три позиції з локацій завжди забирає інша машина. Тобто ніколи посортовані відходи не їдуть разом в одній машині з змішаними, інакше справді зникає сенс у цій справі. За кожним типом відходів за спеціальним графіком приїжджає окремий сміттєвоз та відвозить відходи на перевантажувальну станцію компанії, а органіку – на станцію компостування. За органікою приїжджає гідроборт, який протягом дня забирає 65-70 штук наповнених 120, 240 л контейнерів. Таким чином забезпечуємо сухість на контейнерному майданчику, так як органіка на 80% складається з води", – розповідають у компанії.

Посортовану ж вторсировину працівники "ГрінЕра Україна" формують у торгові тюки та відправляють на підприємства, які її переробляють.

"Це компанії і зі Львова, і з інших міст України, яким потрібен той чи інший тип  сировини. Ми намагаємося співпрацювати в основному із місцевими підприємствами. Так, скажімо, виготовлена у Львові ПЕТ пляшка (пластикова) у нашому місті й переробляється", – кажуть у "ГрінЕра Україна".

Раніше львів’яни сортували лише 20% сміття, а зараз – 50%

Фото: Юрій Мартинович

Якщо говорити про тенденцію щодо сортування львів’янами відходів, то в "ГрінЕра Україна" відзначають її позитивне зростання.

"Перші контейнери для сортування відходів у старій частині Львова з’явилися наприкінці 2016-ого. Вже тоді ми перші в місті запровадили збір відходів на три фракції: скло, вторсировина та змішані відходи. Тоді у баках, призначених для вторсировини, було заледве мізерних 20-22% посортованих відходів. Так, скажімо, у ці баки львів’яни могли викинути все що завгодно. Натомість зараз у контейнерах вторсировини маємо вже понад 50% відходів, які підлягають переробці. Ця динаміка постійно зростає. Очікуємо, що за рік-два цей показник зросте до 70%", – відзначають в компанії.

Важливим чинником, який впливає на екосвідомість людей є просвітницька робота.

Фото: "ГрінЕра Україна"

"Сортування – це світові практики поводження з ТПВ. Тому ми проводимо чимало просвітницьких заходів у Львові, які в основному спрямовані на дітей. Адже на відміну від дорослих, їх змалку найпростіше навчити правильно поводитися з відходами. Так, до початку карантину ми вчили у школах дітей сортувати на спеціальних екоуроках. Восени у центрі Львова дітей навчали також сортувати відходи і показували, як працюють сучасні комп’ютеризовані сміттєвози. А ще до Всесвітнього дня прибирання ми дали змогу дітям посидіти за кермом наших машин і проводили експрес-уроки сортування, видавали грамоти. Вважаємо, що саме діти та молодь навчать старше покоління українців сортувати відходи", – розповідають у компанії.

Сортування сміття в особняках

Фото: "Green Life"

Справді, екологічна свідомість формується довго. Однак безвихідь змушує людей швидко змінюватися. Прикладом може бути смт. Брюховичі, яке підпорядковане Шевченківському району міста Львова. Після того, як закрили Грибовицьке сміттєзвалище, брюховичани швидко знайшли альтернативу захороненню ТПВ – почали активного сортувати сміття.

За словами ініціатора сортування непотребу в Брюховичах, місцевого активіста та підприємця Арсена Олійник, на даний момент вже близько половини населення сортує сміття. Вони розсортовують його у різнокольорових пакетах і раз на два тижні приїжджає машина, яка забирає його на подальшу переробку. Цей проєкт орієнтований  на особняки, а не на багатоповерхівки.

Читайте також: Мислити по-європейськи: Брюховичі – місце, де успішно сортують сміття

"Загалом наш проєкт забирає від 30-40% того сміття, яке продукує населення. Ми обслуговуємо 80% площі Брюхович. Нині десь 3,5 тис. людей сортують сміття у Брюховичах, тобто 40-50% населення. Кожного місяця 10 нових домогосподарств долучаються до проєкту сортування сміття. Адже, умовно кажучи, людина бачить, що сусід це робить і воно йому вигідно, то думає, чим він гірший. І переймає цей досвід. Брюховицький приклад показав, що люди готові й будуть сортувати, лиш дай їм можливість", – розповів "Еспресо.Захід" Арсен Олійник.

Низька ціна на вторсировину

Фото: Юрій Мартинович

Також підприємець відзначив, що на державному рівні досі не створені сприятливі умови, які б дозволили таким ініціативам розростатися і ставати повноцінним бізнесом.

"Для економічного мотиву важливим є ціна на вторсировину. У нас вона мала, бо Україна закупляє її за кордоном. Бо там її сортують краще. Зокрема, багато паперу купляємо у Білорусії. Хоча можемо й свій збирати. На рівні держави мали би бути податки на ввезення вторсировини та іншої сировини, тоді та ціна, відповідно, виросте і такі проєекти стануть вигідні. Більше того, минулого року Україна ще купувала в Росії скло! Тобто вони нам віддають своє сміття, щоб ми переробляли. А у нас такого й свого багато. Але воно не сортується і не збирається", – каже Олійник.

Тож, підсумовуючи, варто сказати, що українці лише починають розуміти, чому сортування сміття - це важливо. Виглядає на те, що потрібно ще щонайменше десять років, щоб сортування стало аксіомою, сучасні сміттєпереробні заводи були побудовані, а ринок вторсировини став вигідною справою.