Мислити по-європейськи: Брюховичі – місце, де успішно сортують сміття

Ініціатором сортування непотребу в Брюховичах став місцевий активіст та підприємець Арсен Олійник, який розповів "Еспресо.Захід" про цей важливий проєкт.
 

Фото: Ірина Саєвич/Громадське радіо

Арсене, як виникла ідея і чому почали цим займатися?

По-перше, правильне поводження зі сміттям було виховане у мене ще батьками. Вони навчили дуже важливого правила – не смітити. Будучи за кордоном, а саме в Італії, то надивився, як люди сортують, виставляють свої різнокольорові мішки. У них кожна служба забирає їх в окремий день. Українцям далеко до таких стандартів, але вирішив цю ідею перейняти, щоправда модифікувати під зручності нашого населення.

Поворотним моментом стала трагедія на Грибовицькому сміттєзвалищі. Події, які мали місце у травні-червні 2016 року спричинили до того, що сміття не було куди возити і його не забирали. Вирішили, що треба діяти і щось робити. Я тоді був депутатом селищної ради і переживав, щоб сміття не поїхало кудись до лісу. Бо всі прекрасно розуміємо, що у нас дуже багато стихійних сміттєзвалищ навколо Брюхович. Тому вирішили започаткувати цей проєкт і заснували громадську організацію "Green Life".

Читайте також: На Львівщині виявили звалище небезпечних відходів

Кольорові пакети

Фото: green life

Розкажіть, як відбувається сортування, що саме сортують і куди це все возите?

Найперше варто сказати, що цей проєкт орієнтований  на особняки, а не на багатоповерхівки.  У різного кольору пакети люди збирають різні відходи. Для прикладу, більший жовтий пакет – для пластику, міцніший зелений – для скла, синій – на картон, папір. Ці пакети вони раз на два тижні виставляють і кожної другої суботи наш автомобіль їде та збирає їх. Далі це все звозимо на склад і ще раз пересортовуємо.

Загалом пластик у нас дуже чистий. Бо той, що в сітках по місту, брудний і люди кидають все, що хочеш. Пластик ми розкладаємо за кольорами або веземо на окрему сортувальну лінію. У майбутньому плануємо мати свою таку лінію. Далі він потрапляє на відповідне підприємство, яке займається переробкою пластику.

Фото: green life

Скло також пересортовується. Пляшки з-під пива, алкоголю часто здаємо на заводи. Ті ж пляшки, які не можна продати як виріб, розсортовуємо за кольорами. Є біле і кольорове скло, яке потім продається за різною ціною.

Папір же їде на інший склад, де маємо прес. Пресуємо його і веземо на завод переробки макулатури. Також збираємо батарейки. У 10 магазинах маємо точки. За рік-півтора назбирали 100 кг батарейок. Загалом весь цей проєкт плюс-мінус самоокуповується.

40-50% населення Брюхович сортує сміття

Фото: green life

Багато людей долучилися до сортування?

Одразу було дуже багато людей, бо банально вони не мали куди дівати сміття. Ми обслуговуємо 80% площі Брюхович. Нині десь 3,5 тис. людей сортують сміття у Брюховичах, тобто 40-50% населення. Зараз тенденція знову йде до збільшення і кожного місяця 10 нових домогосподарств долучаються до проєкту сортування сміття. Адже, умовно кажучи, людина бачить, що сусід це робить і воно йому вигідно, то думає, чим він гірший. І переймає цей досвід.

Чи вдалося змінити свідомість людей і вони справді розуміють, що це важливо?

Домогосподарства мають по одному сміттєвому баку, який забирають сміттєві компанії. Якби люди не сортували, то об’єму цього баку їм би не вистачало. Адже загалом наш проєкт забирає від 30-40% того сміття, яке продукує населення. Зимою, коли були сильні сніги і ми не могли виїхати, люди масово дзвонили і питали, коли поїде машина? Тобто це означає, що вони звикли і свідомість їхня справді змінилася. Вони мислять тепер по-європейськи і розуміють, що краще сортувати і від цього більше користі для всіх.

Звісно, що цьому передувала наша активна інформаційна кампанія. Коли ми кожному пояснювали і доводили, що так роблять у всьому цивілізованому світі, що сортувати важливо. Людям не потрібно багато часу, щоб цьому навчитися. Брюховицький приклад показав, що люди готові й будуть сортувати, лиш дай їм можливість. До того ж, проєкт розростається. Адже два роки тому ми виграли грант від ЛОДА і започаткували сортування в частині мікрорайону Рясне. Також наш проєкт працює у Зимноводівській ОТГ. Місяць тому почали долучати до сортування вулиці з сусіднього села Бірки.

Читайте також: У Львові досі немає інвесторів для сміттєпереробного заводу через корупцію, – німецький інвестор

Потрібна підтримка на державному рівні


Фото: green life

Чому сортування є важливим?

Сортування покращує і екологію, і економіку країни. Так, з одного боку, поліетиленові різнокольорові пакети – це теж не екологічно, але назагал ця система дозволяє великій частині відходів не потрапити на сміттєзвалище чи десь у ліс, а стати вторсировиною. Насправді, якби було менше пластику на Грибовицькому сміттєзвалищі, то, можливо, й не було цієї трагедії. Загалом в Україні щороку полігони з відходами горять, а коли б сортували, то чимало легкозаймистих матеріалів просто б не потрапляли до них.

Але чому такі проєкти не розростаються на загальнонаціональний рівень?

Бо вони є малорентабельними. Це не бізнес, він не приносить додаткових дивідендів. Таким часто займаються волонтери, як я, які не отримують зарплати, а просто працюють, бо вірять у це.

Читайте також: У Дублянах та навколишніх селах більше не збиратимуть сортоване сміття

Для економічного мотиву важливим є ціна на вторсировину. Це найважливіший фактор, який впливає на не розвиток таких проєктів. Ціна на вторсировину у нас мала, бо Україна закупляє її за кордоном. Її там сортують краще. Зокрема, багато паперу купляємо у Білорусії. Хоча можемо й свій збирати. На рівні держави мали би бути податки на ввезення вторсировини та іншої сировини, тоді та ціна, відповідно, виросте і такі проєекти стануть вигідні. Більше того, минулого року Україна ще купувала в Росії скло! Тобто вони нам віддають своє сміття, щоб ми переробляли. А у нас такого й свого багато. Але воно не сортується і не збирається. Тому загалом на державному рівні немає чітких прописаних механізмів, які б дозволяли проєктам, на зразок нашого, розростатися в масштабах країни.

Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на наш Telegram-канал.