10 гектарів руїн: як виглядає виправна колонія на Хуторівці, яку виставили на продаж
За кошти від продажу установи обіцяють збудувати новий слідчий ізолятор на Збиральній.
Уже 3 червня Львівська виправна колонія №48 піде з молотка. На аукціон виставили два окремих лоти. Один за адресою Хуторівка,2 (10,7 га) зі стартовою вартістю 132,7 млн грн., інший на Хуторівці,4 (0,95 га) оцінили у 3,39 млн грн. Однак у Мін’юсті сподіваються виручити за ці лоти принаймні 150 мільйонів, передає "Еспресо.Захід".
Заступниця міністра юстиції Олена Висоцька визнає, що інвестора може зацікавити насамперед земельна ділянка, на якій можна будувати хоч житло, хоч торгово-розважальний центр. Сама ж колонія зараз виглядає так, що придатна хіба для зйомок фільмів жахів. Величезні напівзруйновані цехи, триметрові дерева, які ростуть просто серед куп цегли та сміття. Важко уявити, що ще п’ять років тому тут утримували людей. Останнього в’язня звідси вивезли у 2017-му році, хоча ще до того часу колонія виглядала покинутою.
За радянських часів тут утримували по дві тисячі в’язнів
"Свого часу це була одна з найбільших виправних колоній у Радянському Союзі. Тут утримували дві тисячі в’язнів. В останні роки роки перед закриттям тут перебували чотири сотні в’язнів", – каже начальник Західного міжрегіонального відділення з питань виконання кримінальних покарань Віктор Кощинець.
Найбільш зруйновані споруди – це виробничі цехи. Вони почали завалюватись ще тоді, коли тут перебували засуджені. Трохи в кращому стані будівля профтехучилища та житлові приміщення. Однак загалом тут треба добре дивитись під ноги: то тут, то там валяються дроти, купи скла і навіть саморобні "заточки" і відмички.
Два корпуси, які збереглись найкраще, – це старі австрійські казарми.
"Бачите, те, що збудоване з австрійської цегли – досі стоїть, а те, що будували в радянські часи, валиться, хоч ніби новіше", – каже один з працівників колонії.
Навпроти австрійських будівель – їдальня. У кожному столі посередині вмонтована сільничка. Не сільничка – ціла миска на сіль. Мабуть, це єдине, чого в’язні мали достатньо.
Поруч з їдальнею ще збереглась чимала теплиця. Очевидно, тут вирощували овочі.
Корпус, у якому розташовані камери посиленого контролю, хоч і непогано зберігся, але справляє ще гнітючіше враження, ніж цехи. Вузькі темні коридори, важкі металеві двері і малесенькі заґратовані вікна. У камерах темно навіть у білий день. Туалет просто в камері на спеціальному підвищенні. Можна лише уявити, який запах стояв, коли тут жили в’язні. У цей корпус поселяли новачків, які лише прибули у колонію. Спочатку засуджені мали відбути карантин, потім – їх селили у камери посиленого контролю. І лише якщо в’язень добре поводився, його переводили у житловий корпус, де трохи кращі умови. А головне, був вільний вихід на вулицю.
Подейкують, ця колонія свого раніше вважалась однією з найсуворіших в Україні і родичі засуджених всіляко клопотали, аби відбувати покарання їх скеровували не в 48-му колонію, хоча вона розташована посеред міста. До речі, навіть зараз, коли установа не діє, вона й далі перебуває під охороною. "Мусимо забезпечувати охорону, бо це режимний об’єкт. З 2018 на охорону і утримання цих будівель ми витратили 20 мільйонів гривень. Хоча за великим рахунком, що тут охороняти?", – каже Олена Висоцька.
Аби розчистити територію – треба з пів року
Чи є уже претенденти на участь у торгах та скільки їх, у Фонді держмайна не розголошують. "Кожному учаснику присвоюється номер. Відтак, про кількість конкурентів учасники дізнаються уже після початку торгів, а хто саме стане переможцем лише по завершенню, – каже директор департаменту комунікацій та маркетингу Фонду держмайна України Микола Ганіч. – Якщо учасник, який переможе в аукціоні, відмовиться від підписання угоди, він втратить гарантійний внесок, а право на придбання прийде до другого учасника. При цьому гарантійний внесок чималий – 10% від суми, а це 13 мільйонів гривень. Ці кошти у разі неукладення договору переходять до державного бюджету".
Власне, для того, аби привабити якомога більше покупців, представники Мін’юсту спільно з Фондом держмайна організували екскурсію колонією для зацікавлених осіб.
"Найбільша проблема – розчистити цю територію. Тут роботи на півроку, – каже один з відвідувачів, який не захотів називатись. – Цегляну кладку розібрати не проблема. Гірше з будівлями цехів. Подивіться, які там плити. Та й для таких споруд фундамент заливали до 2,5 метрів. А ось ці (киває на плити, якими вимощений плац) ще можна перепродати, вони досі у доброму стані)".
Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на наш Telegram-канал.
- Актуальне
- Важливе