Замість паркінгу готель: як Львів "безплатно" віддав приватній компанії 14 соток у центрі

Замість прозорого продажу землі на аукціоні або організації того чи іншого громадського простору львівська мерія вирішила віддати ділянку в центрі міста приватній компанії "Ательєр" безплатно. На вул. Вороного, 4, де людям спершу обіцяли збудувати спортивний майданчик, а потім паркінг, тепер зведуть готель.

Хто від цього виграє та чи зможуть мешканці довести свою правоту в суді, з'ясовувало "Еспресо.Захід"

Як мерія безплатно віддала землю в центрі Львова під будівництво готелю

Ось це, здавалось би, звичайна стихійна парковка на вул. Вороного, позаду готелю "Жорж" у центрі Львова. Також пустіє закинуте приміщення, яке колись було громадською приймальнею народного депутата. Насправді ж це ласий шмат землі площею 14 соток, який роками пробують приватизувати. На крайній сесії в кінці серпня Львівська міська рада таки вирішила зробити такий собі жест доброї волі й передати ділянку на вул. Вороного, 4 приватній компанії "Ательєр" для розроблення проєкту землеустрою. 

Фото: Юрій Мартинович

Але є кілька нюансів.

Перший – компанія "Ательєр" отримала земельну ділянку вартістю, імовірно, декілька мільйонів, просто так, без конкурування та проведення жодних аукціонів. Крім того, слід врахувати, що стосовно цієї землі ще триває судовий процес. 

"На якій правовій основі земельну ділянку виділяють без конкурсу? Формально вони (ТзОВ "Ательєр", – ред.) мають там будку, але хіба для обслуговування цієї нерухомості необхідно аж стільки землі? Тобто це відверто корупційна змова, яка передбачає просто подарунок однієї з найдорожчих земель міста "потрібним людям". Так само, як паркінг на Міцкевича. Може, хтось проводив конкурс, мовляв, давайте, ми врахуємо ваші інтереси в розробці детального плану? Ні. Ось такі порушення, які депутати протягують, щоб задовольнити чиїсь бажання, не те що вражають, це відверто кримінал. І не потрібно жодних доведень", – каже громадська діячка Олеся Дацко. 

На її переконання, в тому якраз найбільша халепа, що мерія погодила ухвалу, чого не мала б робити. Часто щодо спірних ділянок юридичний департамент міськради висловлює зауваження чи заперечення, але про це не заявили тепер, коли триває розгляд справи в апеляційному суді.

Ще один аспект – те, що порядок денний формує міський голова, який не може не знати про судовий процес. Олеся Дацко зауважує, що мер також знає про невиконання рішення у справі №81371616 стосовно земель історичного ареалу. У разі, якби це рішення було виконано й ці землі визнали історико-культурного призначення, їх узагалі не можна було б рухати.

"У процесі судової справи ми досліджували документи, і виявилося, що земля під парковкою – вільна земельна ділянка, яка жодним чином не належить "Ательєру". Зрозуміло, що це була схема, в якій за фактом віддається безкоштовно земля. Тобто розробляється детальний план, у якому чомусь не пропонують усі можливі варіанти, які можна збудувати. Наприклад, виконавець мав би зазначити можливе будівництво готелю, школи, садка тощо, і місто в такому разі може голосувати, обрати найкращий варіант ДПТ (детальний план території). У нашому випадку було чітке завдання на проєктування лише готелю", – раніше пояснювала в коментарі "Еспресо.Захід" мешканка вул. Вороного Юлія Старчак.

Тобто місто відкинуло найпершу ідею – створення на вул. Вороного спортивного майданчика. Потім упродовж кількох років обговорювалося питання облаштування там багаторівневого паркінгу, щоб, як аргументували в мерії, розвантажити місто від автомобілів. Замовником проєкту став власне "Ательєр", якому виконком погодив містобудівні умови та обмеження. Та згодом виявилося, що компанія не має наміру зводити паркінг, натомість хоче будувати готель. А тепер ще й отримала безпрецедентний для цього подарунок – безплатну землю в центрі міста. 

Мешканці вул. Вороного у 2018 році, після затвердження виконкомом ДПТ вул. Вороного, Руданського, Коперника, Ліста, пл. Міцкевича та просп. Шевченка, пішли до суду, щоб оскаржити його як незаконно ухвалений. У результаті питання відстояли. Однак міська рада схитрила і взимку 2022 року прийняла ще один ДПТ, який знову передбачає будівництво готелю. Цей документ мешканці досі намагаються скасувати. 

Історія конфлікту: від спортивного майданчика через паркінг до готелю 

На початку далеких 2000-х міська влада хотіла облаштувати на вул. Вороного, 4 спортивний або ігровий майданчик. Але ідея була не довгоживучою. Вже у 2004-му на сесії міськради депутати затвердили перелік локацій, де мали намір зробити паркінги – ділянка на Вороного була однією з них. В ухвалі йшлося про багаторівневий підземний паркінг зі збереженням спортивного майданчика та розробкою комплексного проєкту реконструкції прилеглої території. Щоправда, з реалізацією дещо загальмували та пересунулися аж до травня-червня 2006 року. Будувати паркінг мав готель "Жорж", однак так і не втілив цей план. 

Недарма спершу йшлося про збереження спортивного майданчика, оскільки на території вул. Вороного, 4 колись розташовувався спортмайданчик сусіднього Львівського коледжу індустрії моди. У 2009 році місцеві ЗМІ писали про захоплення цього майданчика в центрі міста, який з рук Львівської міської ради передали маловідомій приватній фірмі – ТзОВ "Ательєр" – під спорудження багаторівневого паркінгу. А через два місяці після того, як місто віддало територію "Ательєру", свою власність на цю землю висунув готель "Жорж". Але прокуратура визнала передачу ділянки останньому незаконною.  

Крім того, суперечність була щодо того, яким має бути паркінг – наземним чи підземним. Оскільки відповідно до наданих тоді висновків управління охорони історичного середовища ЛМР пропоноване цільове використання ділянки й обслуговування багаторівневого паркінгу суперечить вимогам державних будівельних норм. Останні передбачають, що в межах історико-культурної території, а також у районах історичної забудови можливе розміщення лише підземних гаражів. Водночас в ухвалі міськради йшлося про зведення торгово-офісного та відпочинково-спортивного приміщення, яке, ймовірно, не планували облаштовувати під землею. 

Фото: Юрій Мартинович

Знову про створення паркінгу на вулиці Вороного позаду готелю "Жорж" почали говорити у 2014 році. Тодішній керівник управління зовнішньоекономічної діяльності та інвестицій ЛМР Сергій Кіраль повідомляв, що згідно з генпланом Львова на території колишнього спортивного майданчика сусіднього коледжу має постати новий наземний паркінг. 

Зрештою, продовження історії, що тягнеться до сьогодні, набрало обертів у 2018 році. У березні виконком міськради затвердив детальний план території, обмеженої вулицями Вороного, Руданського, Ліста, Коперника, проспекту Шевченка та площі Міцкевича. Як заявляв колишній головний архітектор Львова Юліан Чаплінський, на Вороного, 4 будуватимуть паркінг, щоб розвантажити місто від автомобілів. Замовником багаторівневої парковки поблизу готелю було ТзОВ "Ательєр", яке попередньо вже отримало дозвіл на розроблення проєкту землеустрою. 

Та згодом виявилося, що орендар хоче збудувати там не паркінг, а готель. Згідно з ДПТ, на вул. Вороного, 4, де впродовж 2006-2009 років планували збудувати багаторівневий паркінг із торгово-офісними приміщеннями або без таких, тепер пропонували звести готель з громадськими приміщеннями. Архітектори пояснювали, що в разі створення парковки зросте транспортне навантаження на вул. Вороного, прилеглі фасади будинків будуть глухими, а кількість паркомісць – замала через значні відступи від червоних ліній. До того ж, як ми вже згадували, за оновленими ДБН в історичному ареалі міст рекомендовано будувати лише підземні паркінги. 

Відтак у новому детальному плані передбачили будівництво готелю на 143 номери з магазинами, кафе та дворівневим підземним паркінгом на 70 місць, де зможуть паркуватися мешканці вулиці, а також гості готелю "Жорж" поблизу. Також на даху планували облаштувати громадський простір з вільним входом для всіх мешканців. Заїзд до готелю планувався з вул. Вороного. 

Хто такий "Ательєр"?

Компанія "Ательєр" зареєстрована у 2007 році у Львові. З жовтня 2020 року місце реєстрації підприємства те ж саме, що й адреса планованого будівництва готелю. Основним видом діяльності "Ательєру", за даними системи YouControl, є діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщування. Засновником є ТОВ "Ларсун", а єдиним кінцевим бенефіціаром зазначений Назар Купибіда, який також є директором АТ "Концерн Галнафтогаз" (бренд автозаправок ОККО) Віталія Антонова – нагадаємо, що пов'язана з ним компанія зводить готель на пл. Міцкевича. 

Раніше серед власників ТзОВ "Ательєр" також був Арсеній Шлапак, син ексдепутата ЛМР та бізнесмена Романа Шлапака. Крім того, частку акцій між собою ділили брати Андрій та Лев Підлісецькі. Останній до 2019 року був народним депутатом від "Самопомочі", помер у 2021 році. Директором компанії "Ательєр" вказано Івана Луня. А проєкт будівництва готелю на вул. Вороного розробило архітектурне бюро "АБМК".  

Зазначимо, що на сесії Львівської міськради своїми "за" передачу земельної ділянки на вул. Вороного, 4 ТзОВ "Ательєр" одноголосно підтримали присутні на пленарному засіданні депутати "Самопомочі" та "Голосу". Також майже вся фракція "Варти" та більшість фракції "Європейської Солідарності". Проти голосували декілька єесівців і "Свобода". 

П'ятирічна судова тяганина за 14 соток у центрі Львова 

Отож мешканці вул. Вороного пішли до суду оскаржувати детальний план території. Основний аргумент, яким апелювали, – виконком не мав права ухвалювати це рішення. Адже плану зонування Галицького району немає, а затвердити ДПТ має сесія міськради. Окрім того, не було дотримано процедури громадських слухань, а потенційне будівництво могло спричинити тріщини в сусідніх будинках. 

До речі, у грудні 2019 року міська рада все ж винесла на сесію ДПТ вул. Вороного, Руданського, Ліста, Коперника, пл. Міцкевича та просп. Шевченка, а депутати його підтримали. Заступник міського голови з містобудування запевняв тоді, що рішення нібито узгодили з жителями кварталу. 

Упродовж п'яти років суди відбувалися з перемінним успіхом. У 2019 році громада виграла у двох інстанціях. Але 2021 -го міськрада оскаржила це рішення на свою користь. Далі мешканці подали апеляцію, і в червні того ж 2021-го Восьмий апеляційний суд скасував це рішення й визнав незаконним затверджений виконкомом детальний план території. Мерія подала касацію на цей присуд, проте в листопаді 2022 року Верховний Суд України скасував касаційну скаргу ЛМР і не дозволив збудувати новий готель на Вороного. 

Фото: Юрій Мартинович

Оскільки суд скасував попередній ДПТ, затверджений у березні 2020 року, Львівська міська рада напередодні повномасштабного вторгнення, у лютому 2022 року, затвердила ще один, новий детальний план у районі вул. Вороного, Руданського, Ліста, Коперника, пл. Міцкевича та просп. Шевченка. Який, знову ж таки, передбачає будівництво готелю на вул. Вороного, 4.

Ухвалу щодо цього ДПТ мешканці також намагались скасувати, але 19 червня цього року Львівський окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні позову однієї з мешканок будинку по вул. Вороного, 5, Юлії Старчак, щодо скасування ухвали ЛМР про затвердження цього детального плану території. При цьому в суді представники Львівської міськради заявили, що вул. Вороного не підпадає під охорону ЮНЕСКО, а межі історичного ареалу Львова досі не затверджені, тож отримувати погодження в органах охорони культурної спадщини не треба.

Громадська діячка Олеся Дацко каже, що міська рада взагалі не мала б виносити на голосування питання передачі спірної земельної ділянки, стосовно якої триває апеляційний розгляд у суді. Тож, на її переконання, імовірно, річ в особистих обіцянках мера та внутрішніх "договірняках". Ситуацією із землею на вул. Вороного мали б зацікавитися правоохоронні органи, а також уповноважений з прав людини, оскільки мешканці вул. Вороного по сусідству №4 не мають своєї прибудинкової території, хоча це передбачено законом. Люди навіть зверталися до міськради, просили, щоб їм виділили територію для дозвілля.

Щодо того, чи можуть мешканці отримати рішення апеляції на свою користь, Олеся Дацко висловлює сумнів.  Ускладнюється розгляд справ в судах тим, що немає автоматичного розподілу, а за яким принципом справи віддають тому чи іншому судді – невідомо. 

Відтак розуміємо, кому на руку програш мешканців у суді та безапеляційна передача землі й подальше будівництво на ній готелю. Як кажуть, хто платить, той замовляє музику. А в цьому випадку – просто подарунок.