"Еспресо.Захід" розповість про львівський крафтовий бренд "Шкварка", який виготовляє м'ясні продукти за давньою технологією.
Авторами "Шкварки", магазину з м'ясними делікатесними виробами, є Михайло Гузаревич і Юрій Мацерук. За освітою обидвоє журналісти, за покликанням – кухарі. Перші вишукані страви почали готувати ще на гуртожитській кухні. Зізнаються, хоч вони й не завжди були вдалими, не втрачали оптимізму.
"Якось у гуртожитку робили пасту з каракатицями, а вона вся висипалась на підлогу з пательні. Добре, що в гуртожитку ніколи не було брудно, то ми визбирали, проварили і смакували", – жартують крафтярі.
Заробляти на приготуванні їжі вирішили, коли в Україні розпочалась криза і війна. Кажуть, тоді було так само, як зараз – долар і ціни виросли, а оплачувати помешкання та комунальні послуги не було чим. Починали, пригадують, із найпростішого – в'ялення м'яса.
"Юра в'ялив перші ковбаси з розрахунком на те, щоб продавати. Він з Полісся, а там його бабусі і дідусі зналися на зберіганні м'яса. Ще тоді робили в'ялену ковбасу пальцепхану, мацики й інші смачні речі", – каже Михайло.
Як розповідає Юрій Мацерук, раніше, коли готували сиров'ялене м'ясо, був мало не цілий магічний ритуал цього процесу.
"Такі вироби довго зберігалися. Бо зрозуміло, колись не було масово в селах холодильників. Сиров'ялене м'ясо могло висіти навіть від Різдва і до Купала, коли починається косовиця. Це перевірена технологія виробництва, бо бралася від старших родичів, але власне ще тоді була закладена фактично вся основа", - каже Юрій.
Хлопці зізнаються, що перші два роки ковбасу готували на третьому поверсі хрущівки у мами Михайла. Робили по 150 кілограмів ковбаси на місяць і це вже був для них неймовірний прорив.
"Там, де ми робили ковбасу, живе моя мама і нещасні сусіди, бо насправді м'ясо має специфічний запах і смердить. А тоді ми ще й трохи не по-правильному робили. Але, тим не менше, виходило смачно, хоч і кожного разу по-різному. З часом мали купу постійних клієнтів. У 2015 році вже активно почали торгувати", – ділиться Михайло Гузаревич.
Підприємці розповідають, що в той час майже не було такого поняття, як доставка їжі, тому ще й виграли на тому, що запропонували для своїх клієнтів таку послугу.
"Тоді було понад 100 найменувань продукції, яку ми пропонували – це і ковбаси, і консерви, і соуси, навіть холодець робили. Клієнти були здебільшого зі Сходу країни – Одеса, Дніпро, Київ", – розповідає Юрій.
"Шкварку" повномасштабна війна, як і всіх, застала зненацька. У цеху в'ялилося м'ясо, 400 кілограмів фаршу чекало, щоб стати ковбасою. Але через часті тривоги і паніку спершу не мали розуміння, як правильно організувати роботу. Зізнаються, що мали намір годувати біженців, але за порадою авторитетного колеги вирішили допомагати ЗСУ: передавати суху ковбасу й сало воїнам.
"28 лютого вирішили віддати весь склад готової продукції, яка на той час була, на потреби ЗСУ. Це приблизно 1,5 тонни продукції – багато мациків, кавбас, сала. Люди, які тоді ще в нас працювали, складали маленькими пакетами, вакуумували і відправляли по 60-70 штук у коробку. Тобто ідея така – ми віддаємо все, що в нас є, і оголошуємо збірку коштів. Після першого кличу за тиждень зібрали приблизно 250 тисяч гривень, далі – 30 тисяч, а на третій тиждень лише 10", – пригадує Михайло і додає, що мають розуміння, чому з часом люди менш активно донатять благодійні проєкти.
Поряд з тим, кажуть, що продовжуватимуть робити все можливе, аби хоч трохи полегшити життя хлопцям на передовій. Готові працювати в такому форматі, доки буде можливість. Зараз змінили сегмент і зробили все максимально дешево, аби люди купували продукцію. Кажуть, що опускають ціни до найнижчих для того, аби просто могли функціонувати.
Читайте також: Працювали в шаленому темпі: львівський медовий бренд відправив на передову 25 тисяч енергетичних батончиків
"Маємо розуміння того, що без нашого вкладу може бути гірше. Якщо ми теж будемо викладатися, то сподіваємось, що то жахіття швидше закінчиться. Без надійного тилу нашим військовим там буде складніше протриматись. Бо коли є відчуття, що в тебе хтось за спиною і може допомогти, це тримає. Мусимо максимально від малого до великого, від бідного до багатого робити те, що можемо, і саме те, що вміємо найкраще", – ділиться Михайло.
На фронт здебільшого передають суху ковбасу і сало, на цю продукцію є найбільший запит. Вона легка, смачна, довго не псується і її можна просто кинути в кишеню і йти у розвідку чи тривалий час бути в окопі.
Читайте також: "Їжак з лісу" від початку війни прихистив понад 300 людей та віддає весь прибуток на потреби ЗСУ
"Власне спецвійська таке сухе м'ясо називають "мощами". Cпівпрацюємо з тим, кого знаємо, зокрема це – "Львівський лицар", - кажуть хлопці.
Посмакувати продукцією ви зможете, зайшовши в інтернет-магазин "Шкварка" і зробивши там замовлення. Також, якщо ви хочете, аби наші захисники їли поживну і смачну їжу навіть на передовій, можна надсилати кошти на м'ясні смаколики для захисників сюди:
5363542013493995 Михайло Гузаревич.
Чи в євро:
BENEFICIARY
HUZAREVYCH MYKHAJLO 80700, Ukraine,region Lvivska,district Zolochivskyi,city Zolochiv,street Shashkevycha,building 92,flat 4
IBAN: UA423052990000026207898525720
ACCOUNT 4149 6293 3041 4988
BANK OF BENEFICIARY
Банк отримувача
JSC CB PRIVATBANK, 1D HRUSHEVSKOHO STR., KYIV, 01001, UKRAINE
SWIFT CODE/BIC: PBANUA2X
CORRESPONDENT ACCOUNT
Рахунок банку одержувача в банку-кореспонденті
623-160-5145
INTERMEDIARY BANK
Банк-корреспондент
J.P.MORGAN AG, FRANKFURT AM MAIN, GERMANY
SWIFT CODE/BIC: CHASDEFX
Фото надав Михайло Гузаревич
Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку та телеграм-канал.