"За натхнення в мене зараз розпач і злість", – Юрій Журавель

Юрій  Журавель – музикант, художник і громадський діяч. Він лідер, вокаліст та автор текстів рівненського гурту Ot Vіnta, винахідник і засновник музичного напрямку " украбілі", активно використовує у своїй творчості український фолк. Журавель – піонер української флеш-анімації: його мультиплікаційні фільми неодноразово займали призові місця в хіт-парадах провідних музичних каналів різних країн світу. До речі, саме його малюнки ілюстрували книгу "Мазепа. Крок  до правди" та роман відомих українських письменників Братів Капранових "Щоденник моєї секретарки". Він також долучився до створення "Мальованої історії Незалежності  України". Відомий ще й  громадською діяльністю: заснував у Рівному кінофестиваль "Двері" та спільно з гуртом Ot Vіnta започаткував акцію "Гітара для солдата", збираючи по всій країні гітари, що їх потім передавали в АТО. В ефірі програми "Вечір з Миколою Княжицьким" Юрій  Журавель розповів про те, над чим розмірковує сьогодні.

 

Вас знають у різних іпостасях – музиканта, художника, громадського діяча. А що з вашої діяльності ближче саме вам?

Та все разом. Мене часто запитують, де беру натхнення? Останнім часом у мене за натхнення – розпач, або навіть і злість через те, що дуже не вистачає українського контенту. Не вистачає мультфільмів, якісних українських дитячих книжок, пісень, п'єс… Багато чого…. Тому доводиться багато робити самому. Адже просто чекати, безконечно стогнучи, коли ж діждемося якісних українських мультфільмів, повнометражних фільмів і так далі, а  самому для цього нічого не робити, для мене – не шлях.

Але ж за останні 5 років  в Україні вийшло більше україномовних фільмів, ніж за всю історію України до цього.

Результат квот і періоду боротьби за мову,  коли, врешті, починаємо  розуміти,  що ідентичність без мови навряд чи можлива. 

Ми в цій студії недавно дебатували з народним депутатом від "Голосу" Ярославом Рущишиним, який говорив, що мова "підтягнеться", коли буде  економічний ріст. А як відчуваєте ви? 

А як на мене, головне все ж таки – мова. Вона – одна з головних ознак  нашої ідентичності. Коли створимося як нація, тоді й економіку підтягнемо.

Моєму меншому синові 7 років. Старшому вже 29 і він створює кіно, яке, можливо, з часом дивитиметься менший. Але зараз менший сидить в ютюбі, хоч ми намагаємося йому то блокувати. Але  він усе одно дивиться. І там в основному всі російськомовні ігри, серіали, мультики, кліпи. Держава має приділяти цьому увагу? Що треба зробити, щоб там було більше україномовного? Чи просто російське треба заборонити?

Як демократична держава через заборони діяти не можемо. Бо ми не імперія, не монархія. Звичайно, на  державному рівні хоча б якась підтримка творчих людей, які роблять україномовний продукт, має бути. Я пам'ятаю часи активності театральних фестивалів чи рок-фестивалів, (яких останнім часом стає все менше) – ту ж таки "Червону Руту" в Севастополі  чи "Перлини сезону", інші, й те, як одразу воскресала культура. Інакше кажучи, якщо існуватимуть  фестивалі, народжуватимуться колективи, що самі творитимуть і тексти, і музику, тобто творитимуть український продукт. Коли з'являтиметься український продукт, то ми будемо відбуватися як українська нація. 

Я, до речі, теж роблю фестиваль – Vіa Carpatіa, який відбудеться за тиждень у Верховині на Гуцульщині. Там буде фантастично, запрошуємо до нас. Але зараз про інше. Видавництво "Дух і Літера"  видало книгу нідерландського історика та політичного філософа Лууки ван Мідделаара, який довго працював у європейських структурах, – "Нова політика Європи: десять років політичних криз". Тут багато цікавих речей. Приміром, чому  ввели євро? Мідделаар пояснює, що Франсуа Міттеран дуже боявся, що після  розвалу берлінського муру єдиною валютою у Європі  стане марка. Інакше кажучи, німецька марка витіснить усі інші валюти на кшталт американського долара. Відтак в ініціативі творення євро нічого високого не було, а були насамперед інтереси Франції, щоб у такий спосіб забезпечити собі суверенітет. Пише він також про те, що Європа розширялася не тому, що так хотіла розширятися, а тому, що боялася за власну безпеку. Однак і народи країн, завдяки яким Європа збільшувалася, хотіли цього приєднання. Зараз європейці теж бояться за власну безпеку, але кажуть нам: "У вас корупція"...

Усе ж я сподіваюся, що рано чи пізно ми таки станемо повноцінними членам Євросоюзу. І таки вступимо до НАТО.

Чи маєте проєкт нового великого мультфільму? Що це буде?

Є мобільний додаток до книги "Знай наших", де в текстовій та ілюстрованій формі розповідається про 59 великих українців. Ми робимо для нього анімацію. Адже книжка адресована дітям-підліткам. Отож історію подаємо так, щоб вона була не такою нудною, як це виглядало колись у школі. Бо зазвичай, коли додаються мультфільми, коли ці історії не схожі на нудні лекції, то діти хоча б починають ідентифікувати цих особистостей, розуміти, чим вони відрізняються, і навіть робити висновки. А це вже дійсно важливо…

Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку.