"З-за кордону можна працювати на українського роботодавця дистанційно", – експертка про роботу та звільнення в час війни

Значна частина вимушених переселенців – це працююче населення, яке справно наповнювало бюджет України. Втрата такої кількості працівників, безумовно, завдасть додаткового удару по економіці виснаженої війною країни. 

Чи можна звільнити працівника "по статті" або відправити у відпустку "заднім числом", якщо той не з'явився на роботу через активні бойові дії? Чи обов'язково звільнятися людині, якщо вона виїхала за межі Україні, але може працювати дистанційно? Як такій особі звільнитися правильно? Про це "Еспресо.Захід" запитав експертку з розвитку бізнесу, директорку Агенції розвитку бізнесу та громад, бізнес-консультантку Клубу ділових людей, практикуючого підприємця Анну Костюк (на фото).

Працівник виїхав за межі України як біженець і надіслав електронною поштою заяву про звільнення. Як правильно звільнити такого працівника?

Якщо працівник вказав, що він звільняється на підставі ст.38 КзпП, то роботодавець може звільнити його з дня, який працівник зазначив у заяві про звільнення. Попри те, що згідно зі ст. 38 КЗпП у разі звільнення без поважних причин працівник зобов'язаний повідомляти роботодавця про звільнення за два тижні, роботодавець може не дотримуватися цього строку. Звільнення працівника з дня, вказаного у заяві, також можливе у разі, коли звільнення з роботи за власним бажанням зумовлене неможливістю продовжувати роботу з поважних причин, зокрема через зміну місця проживання (ст. 38 КЗпП). Цю причину працівник повинен вказати у заяві.

Якщо працівник надіслав лише повідомлення про те, що він звільняється, то таке повідомлення не вважається заявою. Він повинен написати заяву з дотриманням вимог і підписати її, вказавши, наприклад: "Прошу звільнити мене із займаної посади за власним бажанням у зв'язку з переїздом на нове місце проживання з 24 лютого 2022 року на підставі ст. 38 КзпП" та надіслати роботодавцю фотокопію цієї заяви. Як тільки з'явиться така можливість, оригінал заяви слід надіслати поштою.

На підставі цієї заяви роботодавець видасть наказ про звільнення. 

Як проводиться розрахунок з таким працівником?

У ст. 48 КзпП вказано, що у день звільнення працівнику потрібно виплатити заробітну плату за фактично відпрацьований час і компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки. У день звільнення працівнику обов'язково надають копію наказу (розпорядження) про звільнення. Також за вимогою працівника роботодавець має зробити запис про звільнення до його трудової книжки, якщо вона у роботодавця зберігалася. Оскільки в цій ситуації виконати вимоги ст. 48 КЗпП роботодавцю складно, працівнику можуть надіслати фотокопію наказу про звільнення, зробити запис у трудовій книжці та провести розрахунок за допомогою безготівкового переказу на поточний рахунок працівника. 

У разі наявності поштового зв'язку працівнику надсилають оригінал наказу про звільнення та видають трудову книжку.

Чи має право працівник, який виїхав за кордон і оформив, скажімо, в Польщі, статус біженця, перевестися на дистанційну роботу?

Для початку з'ясуймо, що таке дистанційна робота. Це – форма організації праці, за якої робота виконується працівником поза робочими приміщеннями чи територією власника або уповноваженого ним органу, в будь-якому місці за вибором працівника та з використанням інформаційно-комунікаційних технологій ( ст.60 КзпП). 

У разі виникнення загрози збройної агресії дистанційна робота може бути запроваджена наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу без обов'язкового укладення трудового договору про дистанційну роботу у письмовій формі.

Із таким наказом працівника мають ознайомити протягом двох днів з дня його прийняття, але до запровадження дистанційної роботи. Водночас, якщо працівник уже перебуває за межами країни та не може бути ознайомлений із наказом під підпис, можна зробити це в електронному форматі. Тобто надіслати працівникові наказ електронною поштою або через месенджер.На роздрукованій копії наказу працівник робить напис "із наказом ознайомлений /дата/ підпис/ прізвище" і надсилає фото роботодавцю також в електронному форматі.

Під час дистанційної роботи працівник розподіляє робочий час на власний розсуд. На нього не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку. Звісно, якщо інше не визначено трудовим договором.

Окреме питання про вчителів і викладачів. Навчання в освітніх закладах зараз проводять онлайн. Педагоги можуть працювати дистанційно з інших країн?

Деякі керівники намагаються абсолютно незаконно позбавляти українців права на працю, видаючи безграмотні накази про заборону дистанційної роботи для тих працівників, які наразі перебувають за межами України.

Відповідно до частини четвертої статті 60-2, у разі запровадження дистанційної роботи працівник самостійно визначає робоче місце та несе відповідальність за забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці на своєму робочому місці. Тобто чинне законодавство не встановлює жодних територіальних обмежень щодо робочого місця працівника в умовах дистанційної роботи.

Тож педагогічні працівники, перебуваючи за межами України і використовуючи дистанційні технології, можуть цілком правомірно здійснювати педагогічну діяльність.

А якщо працівник через війну взагалі не може вийти на роботу? Можна його, приміром, "заднім числом" відправити у відпустку?

Ні. Проте зазначений час неявки працівника в табелі обліку використання робочого часу доцільно відмічати умовним позначенням "І" – "інші причини неявок" або "НЗ" – "неявка з нез’ясованих причин".

Працівники, які не виходять на роботу внаслідок ведення воєнних дій та пов’язаних з цим обставин, не можуть бути звільнені за п. 4 ч. 1ст. 40 Кодексу законів про працю України за підставою "прогул". Неявка зумовлена необхідністю збереження життя та здоров’я себе і своєї сім'ї, тож вважається, що такий працівник відсутній на роботі з поважних причин. Якщо не було оголошено простою, за такими працівниками зберігаються робоче місце і посада. 

Але якщо є така можливість, доцільно надавати працівникам оплачувані відпустки (щорічні, соціальні), а також відпустки без збереження заробітної плати, що надаються в обов’язковому порядку та відпустки без збереження заробітної плати, що надаються за угодою сторін у порядку, визначеному законодавством (ст. 25, 26 Закону України "Про відпустки"). 

Працівники на підприємстві вимагають видати їм на руки трудові книжки. Як має вчинити роботодавець?

Наразі законодавство про працю не передбачає, що роботодавець зобов'язаний зберігати трудові книжки працівників. Але відповідно до прикінцевих і перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі", включення Пенсійним фондом України до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування відсутніх відомостей про трудову діяльність працівників здійснюється протягом п’яти років з дня набрання чинності цим Законом на підставі відомостей, поданих страхувальником або застрахованою особою у порядку та строки, встановлені Пенсійним фондом України за погодженням із Міністерством соціальної політики і Міністерством економіки. Після завершення цих робіт наявні трудові книжки видають працівникам особисто під підпис.

Тому, якщо роботи з включення відсутніх відомостей про трудову діяльність працівників до реєстру застрахованих осіб не завершені, немає підстав для видачі трудових книжок працівникам. Натомість працівник завжди має можливість одержати завірену належним чином копію трудової книжки чи витяг із неї.

Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку.