Про це йдеться в ухвалах Личаківського районного суду від 6 липня, інформує "Еспресо.Захід".
Суд, у якому, окрім експодружжя, третьою стороною виступала Спеціалізована антикорупційна прокуратура, вирішив лише частково задовільнити вимоги Дубневичів.
Одним з рішень суд ухвалив поділити 118 об’єктів з майна подружжя. Йдеться про земельні ділянки, частки у підприємствах, автостоянки, квартири, офісні будівлі, житлові будинки та промислові споруди.
Іншою ухвалою суд постановив закрити провадження у справі в частині позовних вимог. Тут йдеться про більше, як 50 об’єктів власності, від поділу яких позивачі відмовились.
Нагадаємо, про поділ майна подружжя Ярослава та Наталії Дубневичів стало відомо у січні цього року, хоча позов подано ще у вересні 2020 року. Тоді про розлучення не згадували, але згодом стало відомо, що шлюб офіційно розірвано після більше, як 30 років спільного життя. А все через майно, яке можуть конфіскувати у Ярослава Дубневича у наслідок рішення суду.
Як прокоментували тоді "Еспресо.Захід" юристи, які займаються подібними справами, у суддів фактично немає підстав заборонити поділ майна. Адже кримінальне провадження стосується періоду з 2015 року, а поділ майна подружжя – від моменту одруження, тобто з 1969 року.
Як зазначалось раніше, Вищий антикорупційний суд скасував арешт готівки нардепа Дубневича, а саме 119 тисяч доларів та 102 тисяч євро. Підставою для скасування стало рішення Печерського райсуду Києва у цивільній справі за позовом зятя Дубневича до нардепа. Детективи НАБУ та прокурори САП звернулися до суду з клопотанням про повторний арешт майна.
Відзначимо, що конфіскація коштів відбувалась у результаті обшуків у кримінальному провадженні, відкритому детективами НАБУ. Бюро інкримінує нардепу незаконне заволодіння 93,3 млн грн. За версією НАБУ, Ярослав Дубневич, будучи народним депутатом України та обіймаючи посаду голови Комітету з питань транспорту та інфраструктури Верховної Ради, у період з грудня 2015 року по березень 2017 року, за попередньою змовою групою осіб, знаючи про наявність єдиного виробника стрілочної продукції на території України – ПАТ "Дніпропетровський стрілочний завод", замість більш економічно вигідної переговорної процедури закупівлі разом з іншими особами організував проведення відкритих торгів із залученням підконтрольних підприємств: ТОВ "Арго" і ТОВ "Корпорація КРТ". У результаті закуплено елементи верхньої будови колії за завищеними цінами, що призвело до збитків залізниці на суму 93,3 млн грн.
Нещодавно Ярослав Дубневич також намагався оскаржити рішення Верховної Ради про зняття з нього недоторканності, але Верховний Суд підтримав позицію парламенту.
Нагадаємо, у 2020 році Ярослав Дубневич брав участь у місцевих виборах від партії "За майбутнє" до Львівської обласної ради. Вони успішно подолали 5% бар'єр, проте народний депутат залишився працювати у Верховній Раді.
Пішов у місцеву владу і брат Ярослава, Богдан Дубневич – він очолив рідну для нього Солонківську ОТГ на Львівщині.
Обоє братів також можуть виявитися причетними до ще однієї гучної справи, яку розслідує НАБУ. Вона стосується розкрадання природного газу на загальну суму 2,1 млрд грн на ТЕЦ у Новояворівську та Новому Роздолі на Львівщині.
Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку.