Дубневич за допомогою судді Вовка повернув собі кошти, вилучені під час обшуків

Про це повідомляє "Судовий репортер" із посиланням на ухвалу від 11 січня, інформує "Еспресо.Захід".

Гроші були вилучені 27 грудня 2019 року під час обшуку в помешканні Ярослава Дубневича. Суд їх арештував, хоча господар будинку заперечував, що валюта належить йому. Кошти нібито належали його зятю, який передав їх на зберігання в будинок нардепа, оскільки той перебуває під охороною.

Рік тому Апеляційна палата ВАКС відмовила зятю Ярослава Дубневича у скасуванні арешту грошей.

Суд зазначив, що у випадку зберігання речей чи коштів на суму, що перевищує 340 грн. має укладатися договір зберігання у письмовій формі. Але такого договору не підписувалося.

Прокурор приніс в суд відеозапис обшуку, на якому дружина Ярослава Дубневича без примусу та запинки відповідала, що гроші належать її чоловікові. Зять на це сказав, що теща просто нічого не знала про їх домовленості про зберігання грошей.

Не добившись свого, зять Ярослава Дубневича попросив Печерський суд визнати, що між ним і тестем був договір зберігання грошей і визнати зобов’язання їх повернути. Оскільки вони є зятем і тестем, тобто близькими особами, то в них не виникало необхідності у формалізації передачі готівки і, зокрема, укладення письмового договору зберігання чи позики, або видачі письмової розписки.

Зять нардепа пояснив, що як фізична особа-підприємець отримав сукупний дохід за 2016-2019 роки у розмірі, що перевищує в рази суму, передану на зберігання. Готівку в іноземній валюті він поступово накопичив протягом 2017-2019 років.

Натомість його тесть у листопаді 2019 власними коштами зміг внести лише частину застави – 4 млн від призначених 90 млн грн і решту сплатили інші особи. Єдиним офіційним джерелом доходу Ярослава Дубневича була і залишається заробітна плата народного депутата, жодних дивідендів, процентів, позик, дарунків нардеп у період з листопада по 23 грудня 2019 року не отримував.

Політик передачу зятем грошей не заперечував. У такій ситуації, оскільки спір щодо реальності такої домовленості відсутній, то суддя Печерського суду Сергій Вовк визнав, що усний договір справді був і зобов’язав Ярослава Дубневича повернути гроші.

Після цього зять знову звернувся до Вищого антикорупційного суду. З огляду на рішення судді Вовка, яке не було оскаржене, антикорупційний суд визнав доведеним факт, що гроші належать зятю нардепа.

Детектив не надав доказів, що гроші отримані від Ярослава Дубневича мали злочинне походження і до них, як майна третьої особи, можна застосувати спецконфіскацію. Відтак суд арешт скасував.

Відзначимо, що конфіскація коштів відбувалась у результаті обшуків у кримінальному провадженні, відкритому детективами НАБУ. Бюро інкримінує нардепу незаконне заволодіння 93,3 млн грн. За версією НАБУ, Ярослав Дубневич, будучи народним депутатом України та обіймаючи посаду голови Комітету з питань транспорту та інфраструктури Верховної Ради, у період з грудня 2015 року по березень 2017 року, за попередньою змовою групою осіб, знаючи про наявність єдиного виробника стрілочної продукції на території України – ПАТ "Дніпропетровський стрілочний завод", замість більш економічно вигідної переговорної процедури закупівлі, разом з іншими особами організував проведення відкритих торгів із залученням підконтрольних підприємств: ТОВ "Арго" і ТОВ "Корпорація КРТ". У результаті закуплено елементи верхньої будови колії за завищеними цінами, що призвело до збитків залізниці на суму 93,3 млн грн.

Нещодавно Ярослав Дубневич також намагався оскаржити рішення Верховної Ради про зняття з нього недоторканності, але Верховний суд підтримав позицію парламенту.

• Нагадаємо, Ярослав Дубневич нещодавно брав участь у місцевих виборах від партії "За майбутнє" до Львівської обласної ради. Вони успішно подолали 5% бар'єр, проте народний депутат залишився працювати у Верховній Раді.
• Пішов у місцеву владу і брат Ярослава, Богдан Дубневич – він очолив рідну для нього Солонківську ОТГ на Львівщині.
• Обоє братів також можуть виявитись причетними до ще однієї гучної справи, яку розслідує НАБУ. Вона стосується розкрадання природного газу на загальну суму 2,1 млрд грн на ТЕЦ у Новояворівську та Новому Роздолі на Львівщині.

Стежте за найважливішими новинами України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на наш Telegram-канал.