Ярина Коваль. У краях колишньої козацької вольниці

Вісім кам'яних композицій з давньої української історії біля запорізького Фонтана життя інтригують значно більше, ніж можливість власними ніжками здолати кілометраж запорізького проспекту Соборний, що входить до трійки найдовших у Європі. До речі, з проспекту Леніна він перейменований насправді не так давно – якихось 5 років тому. 


Віддзеркалення.


У центрі Запоріжжя можна легко уявити себе героєм культового для часів відлиги фільму "Весна на Зарічній вулиці". Правда, якщо ти його бачив, бо в сучасності вже давно  інакші герої. Однак посидіти за партою в центрі міста біля бронзової вчительки (яку поставили вже в третьому тисячолітті як данину пам'яті про зйомки у  Запоріжжі колись відомого фільму) – чому б ні? Тим більше, що двійку вона не поставить)))) 

Отакий цікавий пан.

Мурал із портретом одного з основоположників радянського джазу, творця першого в СРСР джазового  колективу, композитора і піаніста Олександра Цфасмана на стіні будинку, де він  до 12 років жив і де його тато тримав "Першу перукарню" в  Олександрівську (так тоді називалося Запоріжжі).

Сучасний комплекс Запорізької Січі – збірний образ восьми різних Січей. А який козак без віри? Посеред січового майдану біля діючої дерев'яної церкви Покрови Пресвятої Богородиці.

Якби не ця ГЕС, яку будував і мій дідусь, то мене не було б. Як не було б і мого тата. Бо вся дідусева багатолюдна найближча родина  на нинішній Кіровоградщині загинула від організованого голоду в 1933-му. Врятувався тільки дідусь та його брат. Властиво, завдяки ДніпроГЕСУ….

Вправні козаки на Хортиці.

" … А тютюн та люлька козаку в дорозі знадобиться…"

Кіношний типаж.

Хлопці- козаки на Хортиці просто бомбезно представили у своїй театралізованій виставі, як і чим воювали козаки, що цінували і як жартували.

Чесно скажу, я не чекала сучасних спроб подачі історичного матеріалу. А даремно.

Колись на цьому острові розташовувалося 129 курганів, найстаріші з яких були насипані в III-II тисячолітті до н.е. Ці кургани ділилися на шість окремих груп, і всі ці групи перебували на Скіфському шляху, який проходить посередині острова Хортиця, починаючи від балки Наумової і закінчуючи плавневою частиною острова.

Хрестоматійний дядько.

Унікальна пам’ятка геології і археології світового значення, розташована неподалік Мелітополя – Кам'яна Могила. Височенний пісковиковий пагорб, у гротах і печерах якого тисячі петрогліфів – наскельних малюнків стародавніх людей, що жили і кочували в приазовських степах багато тисячоліть тому. Єдине місце у світі, де на невеликій площі зосереджені малюнки, датовані настільки широким історичним діапазоном: від епохи пізнього палеоліту до середньовіччя (20-16 тисячоліття до н.е. – 11-13 століття н.е). 

Дорогою до Кам'яної Могили.

Ці камені бачили справді багато.

Печери й гроти Кам'яної Могили зараз зачинені для відвідування. Але місцевий музей усе компенсує.

Скульптурна композиція "Пам'ятник батькам" (автор -- Борис Чак ) в центрі Запоріжжя як мінімум тричі за час свого трирічного існування зазнавала всеукраїнської слави через наругу від вандалів: то песика вкрадуть, то щось відіб'ють…

Пам'ятник героям-ліквідаторам Чорнобильської катастрофи в Запоріжжі відкрили три роки тому. Відтепер він для мене в переліку тих, котрі й справді не залишають байдужим. Неймовірно емоційна та пронизлива штука!

Я взагалі-то не по зброї. Але в запорізькому Музей історії зброї, який сформувала одна із найбільших приватних колекцій зброї на пострадянському просторі, і я витрішки зачудовано продавала. Понад  4 тис. одиниць вогнепальної та холодної зброї, що презентує музей, відображають майже всі етапи становлення людських цивілізацій. До слова від середнього палеоліту (40-15 тис.років тому) до другої половини ХХ ст. 

Таки –так! 


Музей "Фаетон" і найбільша в Україні колекція ретротехніки (між іншим, приватна), яка, що цікаво, майже вся на ходу. Понад 200 ретроавтівок (серед яких чимало унікальних) – це вам не жарт.

Окремий зал "Фаетона" присвячений військовим машинам, за кермо яких хоч зараз сідай і їдь. Німецький підхід "Ordnung  muss sein" ("Порядок повинен бути") властивий і українцям. І "Фаетон" це засвідчує.

Садиба Попова у Василівці колись була дуже крута. І незвичайна. Наприклад, тут була купа механічних ляльок у людський зріст, вбраних у національні костюми різних народів. Ляльки рухалися й діяли, чим дивували всіх присутніх. Прийшла до влади радянська голота, знищила все, що могла. Як і скрізь, де з'являлася. Дай Боже ентузіастам відновити до того рівня, як мріють, хоча би стіни.

Правда ж, гарно було?

Проходимо шлюз. Таки цікаво.


Вечір малює.

Ноктюрн.

Фото: Ярини Коваль

Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку.