Як не потрапити в пастку маніпулятора: поради психолога
Американський психотерапевт, автор книги "Людина-маніпулятор" Еверетт Шостром, відзначає, що маніпулятор — той, хто ставиться до людей як до об’єктів, за допомогою яких може отримати бажане
"Еспресо.Захід" поспілкувався з львівською психологинею, психотерапевтом в напрямку гештальт Наталією Семків на тему маніпуляцій та як не стати жертвою психологічного чи фізичного насильства. Експертка відзначає, що різного роду маніпулятори дуже поширені в суспільстві.

Фото: Наталія Семків
"Перше і основне правило, коли людина відчуває, що їй не комфортно з кимось, тоді точно щось не "окей". Він чи вона переступив/ла вибудовані межі і намагається це приховати, мовляв, тобі це здається, таким чином ведучи свою гру. Часто жертви домагань і насильства мають пластичні рамки. Їм втираються в довіру, і вони ці рамки посувають, бо бояться, що щось зроблять не так. Потрібно не боятися. Зараз той час, коли всі ці теми висвітлюють і проговорюють.
Також є газлайтинг – коли маніпулятор викривлює реальність. Я такого не говорив, такого не було, тобі здалося, твої почуття хибні і тому подібне, - говоритимуть маніпулятори. Треба чітко собі пояснити: ні, мої почуття є моїми почуттями. Потрібно завжди знати, де межа, і не варто вестися на маніпуляцію. Найчастіше маніпулятори можуть тебе звинуватити в тому, на що ти маєш право. Їх дратує, коли людина відстоює свої права", - говорить Наталією Семків.
Психологиня додає, що дуже великий відсоток насилля виникає в робочих моментах, коли маніпулятор каже, що знає щось краще:
"Деякі дівчата чи хлопці можуть виходити з деструктивних сімей, де могли бути зловживання владою кимось з батьків. Тоді в них межі стають досить розмиті і цим користають маніпулятори".
Окрім цього, Наталія Семків наголошує, що ніколи не потрібно вестися на легкі гроші чи захмарні умови, бо часто це, як сир в мишоловці, – таким чином маніпулятор хоче робити вигляд "хорошого дядька чи тьоті".
"Це так само, як з цукеркою на дитячому майданчику. Приходить якийсь "хороший дядько" і пропонує дитині цукерку, веде кудись у підвал, дитина ведеться, потім стається біда. Цього дозволяти не можна. Має бути розуміння з раннього віку, що всіх грошей не заробиш, легких грошей немає, а безкоштовний сир – лише у мишоловці", - каже психологиня.
Якщо ж людина вже зазнала насильства, тоді потрібно звернутися до спеціаліста за допомогою, щоб справитися з цим.
"Робота з такими жертвами є складною. Коли звертаєшся до психолога, психотерапевта чи якогось консультанта, спочатку це треба прийняти, тобто той факт, що я став чи стала жертвою насилля психологічного чи фізичного. Потім ти виговорюєш це все, і даєш собі дозвіл на емоції, які пережив. Бо часто жертви насилля соромляться їх, мають заборону на почуття. Жертви закриваються у собі. Коли людина відкривається, приймає свої почуття, тоді настає наступний етап – жертва має силу опертися на ці свої почуття. Включається ближнє коло: родина, друзі, які підтримують. Вони стають знаряддям сили, жертва насилля знаходить опору, своїх слонів на яких тримається її світ. Потім настає момент, коли жертва живе з цим. На жаль, немає кнопки "видалити". Треба жити з цим. Але, коли пройти всі ці етапи, цей досвід вже не буде травмувати", - підсумовує Наталія Семків.
Читайте також: львівські моделі у стилі ню розповіли про підводні камені їхньої професії та конфлікт із фотографом
- Актуальне
- Важливе