Став добровольцем у 18: історія бойового офіцера 2 галицької бригади НГУ Шерифа

Зорян пройшов шлях від рекрута, який розгубився, отримавши перші гранати, до командира, якому довіряють і за яким ідуть.

Його історією поділилась 2 галицька бригада Національної гвардії України на своїй фейсбук-сторінці.

Зорян став повнолітнім 11 лютого 2022 році. Вже через два тижні він зателефонував батькам з військової частини й розказав, що він став добровольцем, захищатиме Батьківщину зі зброєю у руках.

Він пригадує переддень повномасштабного вторгення:

"23 лютого 2022 року ми з друзями зустрічали товариша, який приїхав з Нідерландів. Були жарти, сміх, музика. Я взяв із собою укулеле, щоб заграти. Святкували гучно і безтурботно. А вже о п’ятій ранку новини про обстріли Києва і початок повномасштабного вторгнення завершили ту веселу і безтурботну ніч".

У компанії було шестеро хлопців, які одразу прийняли для себе рішення. Спочатку записалися до місцевої тероборони, згодом звернулися до військкомату, але через відсутній бойовий досвід їх не поспішали брати. Тоді з рідного Самбора парубки поїхали до Львова і вступили до 2 Галицької бригади Національної гвардії України.

Адаптація у війську

Псевдо Шериф обрав через захоплення фільмами про вестерни та поліцейських. До війни Зорян не цікавився військовою службою і не мав планів щодо неї. Тож перші тижні стали періодом адаптації: отримання форми, спорядження, знайомство зі зброєю. 

Траплялись труднощі: так Зорян згадує своє знайомство з гранатою: 

"Коли видали гранати був момент, що завмер з ними і не знав що робити. Тоді наш ротний мене заспокоїв і все спокійно докладно пояснив. Зараз я беру з нього приклад, навчаю інших без поспіху і нервів"

Молодий молодший лейтенант

Старанність і відповідальність молодого військовослужбовця помітили в командуванні. Його направили на курси командирів відділень, після чого своє бойове хрещення Шериф пройшов під Авдіївкою. Разом із побратимами пережив мінометні обстріли та авіаційні удари КАБами, тривалий час перебуваючи в бліндажах під вогнем. Саме там відчув на собі, чим відрізняється приліт міни від КАБу і, як сам зізнається, зрозумів реальну ціну життя. 

Набутий досвід загартував новоспеченого військового. Зорян вирішив здобути вищу освіту з військової науки й отримав первинне офіцерське звання молодшого лейтенанта. Сьогодні він командує підрозділом, займається підготовкою військовослужбовців та відповідає за виконання бойових завдань.

"Саме нормальність, здатність побачити ситуацію очима простого військовослужбовця – це запорука довіри, я б навіть сказав боєздатності підрозділу. Бо, коли хлопці бачать, що ти з ними працюєш і про них піклуєшся – то вони готові виконувати будь-який наказ".

Ні про що не жаліє

Зорян підписав контракт із Національною гвардією України, після чого отримав мотиваційну виплату в розмірі одного мільйона гривень. Воїн наголошує, що гроші – не головний аргумент у його рішенні, але контракти для молоді працюють. Важливу роль відіграли побачені наслідки війни в Ірпені, Бучі та Ізюмі, які стали для нього точкою неповернення.

Шериф поділився, чим служба стала для нього цінною:

"Саме у війську я зустрів таких класних людей і неймовірних друзів-героїв, з якими не страшно хоч куди. Тут я отримав досвід, який навряд чи в цивільному житті десь ще можна здобути. До того ж цей час загартував мене і сформував, як чоловіка".

• пробували покинути Лиман, отримали вибухівку під ноги: нічні бомбери ББС 63-ї бригади показали, як за кілька днів вполювали сотню окупантів.