Зміни у ввезенні гумдопомоги з 1 квітня: переваги й недоліки нової системи обліку

"Еспресо.Захід" розповідає про позитиви й недоліки електронної системи обліку гуманітарної допомоги. 

З 1 квітня громадські організації та волонтерські фонди можуть ввозити гуманітарну допомогу в Україну лише через електронну систему декларування. Це означає, що вантаж, який їде з-за кордону, має відображатися в електронному кабінеті організації ще до в'їзду в Україну. 

"З нами залишилися працювати лише два донори, але ми налагодили співпрацю"

Про зміни почали говорити ще торік у листопаді. Тоді в Мінсоцполітики мали намір перевести в електронну систему весь облік гуманітарної допомоги. Втім одразу все не працювало як слід, тому вирішили з 1 грудня й досі запровадити перехідний період. Тобто волонтери могли ввозити гуманітарну допомогу двома способами: за паперовою  декларацією, як і раніше, або ж випробувати електронне декларування. Але від сьогодні громадські організації та благодійні фонди повинні користуватися лише електронною системою. Які ж є переваги та недоліки системи?

Благодійний фонд Уляни Кузик працює з електронною системою від січня. Керівниця організації переконує, що переваги в такій системі є, адже список волонтерської допомоги сформований ще до того, як вантаж заїде в Україну, й організація бачить, що саме приїде. Недоліки – в тому, що частина іноземних донорів відмовилася від співпраці через електронну систему. Вони відмовлялися перераховувати всю допомогу, яку передавали в Україну. Нині фонд працює із донорами з Німеччини та Литви.

Читайте також: Близько 30% волонтерів припинили свою діяльність через папери, – волонтер Олександр Лабецький

"Німці чітко купують те, що нам потрібно, – розповідає Уляна Кузик. – І поки вони все пакують і вантажать, ми готуємо документи, заповнюємо декларації та вносимо їх у систему. Литовці навпаки: кажуть, що можуть передати – і ми кажемо, чи нам це потрібно".

Яким є алгоритм завезення допомоги в Україну з 1 квітня

Донори повідомляють організаціям, що саме можуть передати. Далі організації в Україні складають митну декларацію на вантаж, завантажують її в систему й передають донору. З цим документом і вантажем водії їдуть в Україну. На кордоні митники заходять в особистий кабінет організації та бачать перелік товару, який заїжджає. Далі організація передає за актом вантаж військовій частині й завантажує документ в електронну систему. 

"Ми навчилися працювати з електронною системою, це трохи полегшує нам роботу. Частково, можливо, навіть пришвидшує перетин кордону, – зазначає Уляна Кузик. – Бувають, звісно, проблеми. Якщо портал "Дія" не працює – системою користуватися неможливо. Тому намагаємося робити все заздалегідь. Єдине, що маємо тепер додаткову теку зі звітами й актами".

Немає процедури ввезення автівки військовому, і цієї проблеми не вирішують

Утім електронна система не вирішила всіх проблем ввезення гуманітарної допомоги, а деякі навіть загострила. Одним із побоювань волонтерів було ввезення автівок для війська. Закон 9111 про гуманітарну допомогу, який Верховна Рада України ухвалила в листопаді минулого року, мав би врегулювати це питання, але прописаного механізму так і немає.

Згідно із законодавством автівки можуть отримати й поставити на баланс лише військові частини. Раніше транспортні засоби перетинали кордон за паперовою накладною, а організація чи фонд за актом прийому-передачі передавали їх військовій частині. Зараз, щоб передати таким чином автівку, військова частина має зареєструватися в електронному кабінеті. За словами Уляни Кузик, військових частин там немає, бо для цього потрібно наймати додаткову людину, яка буде звітувати. 

"Ми можемо ввезти автівку на фонд, але, відповідно до законодавства, на баланс до себе не можемо її поставити, – пояснює Уляна Кузик. – Маємо 15 днів, щоб передати цю автівку військовій частині. А далі, крім того, що військових частин немає в електронній системі,  ми зіштовхуємося зі ще однією проблемою: військова частина не може поставити собі на баланс це авто, бо згідно з документами вони укомплектовані. Тобто в нас не налагоджений ще механізм списання майна. Бо ж насправді більшість цих автівок, які є на папері, вже давно знищені на передовій. Волонтери передають машини особисто військовим, за документами, які вони самі собі придумали: акти, тимчасове користування, але все це не зовсім законно. Процедура передачі особисто військовому в нас не прописана".

Закон про списання є, а механізму досі не озвучили

За словами Уляни Кузик, така ситуація виникла через те, що не врегульований механізм списання втраченого майна на фронті. Президент підписав закон №10039 (щодо спрощення процедури списання військового майна), але відповідного наказу досі немає. 

"З цим біда. Бо якби у військових частинах могли списувати майно, яке знищене під час бойових дій чи втрачене, то також могли б писати звернення в Міністерство оборони про відповідні потреби. Натомість у нас були ситуації, коли військовий медик загинув з усім такмедом, ще й тіло його не могли забрати. А цей знищений такмед неможливо списати, він залишається на балансі військової частини. Наступний медик, якому дійсно потрібні ці речі для роботи, просить їх у волонтерів. І вони якимись шляхами передають це йому. Так не має бути, потрібно вирішувати цю ситуацію", – зазначила волонтерка. 

Загалом, якби закон про гуманітарну допомогу, списання майна й електронний кабінет працювали разом – це було б велике полегшення для організацій, – підсумовує Уляна Кузик.