Якщо хочемо жити в нормальній країні, треба брати відповідальність і діяти, — 24-річний воїн Риба зі 104-ї бригади

Історію бійця, який приїхав із-за кордону захищати Україну, розповідають у 104-й бригаді з Рівненщини, передає "Еспресо.Захід".

"На момент початку широкомасштабного вторгнення я був у Нідерландах, де разом із дружиною будував нове життя. Але коли Росія пішла в повномасштабний наступ, у мене не було сумнівів. Почуття обов'язку взяло гору. Я вступив до ДФТГ (добровольчого формування територіальної громади), а згодом – до тероборони, щоб бути максимально корисним у боротьбі за Україну", — розповідає Михайло.

Згодом воїн потрапив у 104-ту бригаду.

"Спершу мене не хотіли брати по мобілізації – на той момент мені був лише 21. Але запропонували контракт, і я його підписав", — каже воїн.

Зараз Михайло командир взводу.

"Харківський напрямок, Куп'янськ, Піщане – місця, де точилися найзапекліші бої. Кожен день – випробування на витривалість та мужність. Тоді був Сумський напрямок, який вимагав не меншої зосередженості та швидкої адаптації до змінних умов бою", — додає військовий. 

Чоловік каже, що найважче на службі втрачати побратимів.

"Це не просто товариші по зброї – це люди, з якими ти разом проходиш через небезпеки, разом витягуєш один одного з пекла. Коли хтось із ними іде назавжди, у серці залишається рана, яку неможливо загоїти. Ми завжди пам'ятаємо про них – вони воюють поруч з нами навіть після смерті", — каже Риба.

А новобранцям військовий радить таке: "Просто приходьте. Не ведіться на соцмережі й тік-ток – тут все по-справжньому. Ворог – такий самий солдат. Якщо хочемо жити в нормальній країні, треба брати відповідальність і діяти".

Читайте також: Вчився на дизайнера одягу, а у війську став старшим навідником мінометної батареї: історія Халка зі 104-ї бригади