Я став жорстким і холодним, перев’язав багато хлопців, — воїн 104-ї бригади

Розповідь бійця публікує пресслужба 104-ї Рівненської бригади, передає "Еспресо.Захід".

"Тоді (у 2017 — ред.) мене мобілізували для здобуття спеціальності санітара-інструктора управління роти, потім щороку проходив підготовку по 30 днів. Я знав, що війна буде надовго, тому свій досвід тільки вдосконалював. Зараз я бойовий медик управління роти", — пояснює Смичок.

Читайте також: Тому, хто дружить із комп'ютерами, легше, – пілот дронів 104-ї бригади

Свій позивний Смичок Андрій отримав ще задовго до війни.

"У хірургії є надріз із такою ж назвою, але його закріпили за мною ще в мирному житті через зріст і худорляву статуру. Хлопці "на гражданці" мене називали Смичок, бо був високим і худим", — ділиться він.

Андрій був у найгарячіших точках бойових дій. Ці будні залишили глибокий слід на його характері.

"Я став жорстким і холодним. Перев’язав багато хлопців. Психіка вже не та трохи, бо пережив багато, особливо в Очеретиному. За ці три роки довелося побувати в багатьох місцях: Торецьк, Миколаїв, Запоріжжя, Харків. Навіть у морській піхоті. Але все одно не відівчився посміхатися", — говорить Смичок.

Найскладніше випробування чекало на нього в Куп’янську: "Тільки зайняли позицію, як одразу FPV-дрон влетів у бліндаж. Двоє хлопців стали трьохсотими, мені бронік посікло, а осколок досі лишився в плитоносці. Тоді ми виходили з оточення. Двоє запанікували і зникли безвісти, а решту я вивів", — згадує Андрій.

• Читайте також: "Не бійтеся брати на себе відповідальність": поради тим, хто хоче стати військовими медиком, від Лиса зі 104-ї бригади

"Коли з’являється вільний час, намагаємося знайти спосіб перепочити від щоденних напружених буднів. Ось сьогодні, наприклад, разом із хлопцями варили зелений борщ і тушкували м’ясо. Збираємося зранку, спільно готуємо, щоб до обіду все було готове. Такі моменти допомагають хоч трохи відчути домашній затишок. А ще читаємо, спимо та готуємося до наступного виходу на позиції", — ділиться військовослужбовець.