Від лікаря в Словаччині до прикордонника на фронті: як Вадим Гджега з 22 уламками в тілі продовжує службу

Історію бійця розповіли на фейсбук-сторінці Західного регіонального управління Держприкордонслужби України, передає Еспресо.Захід.

Вадим Гджега до повномасштабного вторгнення працював анестезіологом у сучасній клініці в Словаччині. Та 24 лютого 2022 року все змінилося. Вадим одразу повернувся в Україну, щоб стати на захист країни – іншого шляху не уявляв. Спочатку пішов у 128-му окрему гірсько-штурмову Закарпатську бригаду, але там йому відмовили через брак досвіду та молодий вік – на той час Вадиму було 24 роки. Далі хлопцю відмовили ще у кількох військових частинах. Зрештою він добровольцем доєднався до Мукачівського прикордонного загону. Медичний фах свідомо приховав: хотів бути не в тилу, а там, де найважче, де його досвід допомагатиме рятувати побратимів.

Псевдо Хірург Вадиму дісталося у "червоній зоні". "Географія боїв захисника розпочалася з північно-східного напрямку. Лиман, Борова, Харківщина, Сватове, Луганщина – розвідка в тилу ворога, заведення штурмових груп, евакуація поранених під вогнем. Коли евакуювати не вдавалося, а побратим стікав кров’ю, Вадим "голими" руками витягував осколки, зупиняв кровотечу – давав шанс на життя без інструментів і наркозу. Кожен врятований та той, кого врятувати не вдалося ставали для Хірурга новою межею, яку доводилося долати знову і знову. Він рятував інших, а війна поступово позбавляла його ілюзій про існування меж витривалості", – зазначили у Держприкордонслужбі.

фото: Західне регіональне управління Держприкордонслужби України

А потім війна прийшла за ним самим. Під час одного з бойових завдань ворожий скид влучив прямо у нього та його напарника. Відтоді у тілі прикордонника залишилося 22 осколки. Лікарі не ризикнули їх витягти.

Вадим майже не відчуває правої ноги. Біль та наслідки кількох контузій стали постійними супутниками, а шрами та кульгавість – видимими ознаками бойового досвіду. Сьогодні він продовжує служити в Мукачівському загоні.

"Я змінився. Раніше думав, що знаю межу витривалості. Тепер розумію – вона значно далі. Я ще глибше усвідомив крихкість життя. Уламки в тілі – це не лише щоденне нагадування про війну, але й про те, що я живий. Так, я інший. Але не зламаний. У мене тепер ще більше планів на майбутнє, більше впевненості, що мені вдасться втілити у життя усе задумане", – каже прикордонник.

Мріє Вадим Гджега про власний бізнес, до розвитку якого планує залучати тих, з ким боронив країну від ворога.

Читайте також: Від Волині до Чернігівщини: Україна посилює фортифікаційне укріплення кордону з Білоруссю

• На Львівщині в санаторії Держприкордонслужби відкрили артпростір для психологічної реабілітації військових