"Вірити в реформи і не зупинятися". Литовець Томас Іла про Україну в НАТО

Про шлях України в НАТО журналістка "Еспресо.Захід" поспілкувалася із заступником військового аташе посольства Литви Томасом Іла.

Томасе, працюючи вже кілька років з українськими Силами спеціальних операцій, як ви оціните спроможність та потужності української армії?

Я працюю у сфері покращення та модернізації проєкт Сил спеціальних операцій (ССО). Тобто перехід від спецназу до сучасних військ західного стилю. Для мене зрозуміло, хлопці зі ССО постійно воюють у чималій кількості. Я не можу говорити про всю армії, але те, що я бачу в українських ССО - великий прогрес, зроблені нереально великі кроки. В Україні західні партнери є з 2015 року. Я сам тоді приїхав, об’їхав усі іноземні підрозділи, які були приєднані до організації й стали частиною українських ССО. Якщо ми говоримо, що перше враження було плачевне, то тепер ССО - найбільш модерна частина Збройних сил України. Це не пусті слова. Вже два підрозділи ССО пройшли сертифікацію НАТО. Цього року третій полк, а два роки тому 140 центр ССО. Для того, щоб йти вперед - створений тренувальний центр ССО, який "крутить машину з вироблення нового солдата" за сучасними стандартами, які зорієнтовані на майбутнє. Система крутиться, фактично у кожному підрозділі є частина солдат, котрі пройшли сертифікацію. Тож можу сказати, ми можемо працювати разом і це не проблема.

Ви вже сказали, чого навчилися наші військові, а яких Ви їх побачили тоді у 2015 році?

Щоб говорити, що я побачив, потрібно розуміти філософію спецназу і ССО. Що не кажіть, але спецназ - це радянська школа, інший менталітет, та ставлення до людини. При спецназівцях ніколи на першому місці не була людина. Хлопці, котрі воювали, часто йшли на завдання без права повернутися. Фактично була орієнтація на завдання, військові повинні були йти до останнього. Західна філософія ССО - інша. Людина, оператор ССО, працівник ССО, а ми говоримо не лише про бойових хлопців, а й про забезпечення, вважається, що в центрі організації. Від цього ми отримуємо, як ми говоримо, "ефект метелика", тобто, ми в нього вкладаємо, а він віддає в десять разів більше. Тому нині треба підтягуватися великій армії та генеральному штабу. Адже в принципі уся система ССО вже працює за натівськими стандартами та може планувати операції. Але тепер треба підштовхувати "верхи", які дуже не готові. Тому що генеральний штаб тільки з цього року почав усі процедури планування за натівськими стандартами. Це такий перехідний період і на цьому не потрібно зупинятися. Хлопці з українських ССО повинні йти вперед, їм повинно допомагати керівництво, політики, тому що ви маєте перлину. Я думаю, ворог дуже не хоче, щоб ви стали сильними. А ви активно рухаєтеся, щоб стати сильними та ефективними.

Так ось про ворога. Цікаво почути Вашу думку щодо членства України в НАТО, особливо в час російської агресії. Президент Путін на переговорах із білоруським президентом Лукашенком зазначив, що розширення альянсу на територію України стане переходом червоних ліній. Як думаєте, як далеко може зайти російський президент?

Путіну - це не подобається і це факт. А що у голові кримінального злочинця - дуже складно передбачити. Головне не думати про нього, а про себе: створювати якомога сильнішу армію та ССО, спілкуватися із західним світом та поглинати стандарти НАТО. Зрозумійте, НАТО - не лише військова організація, а й політична. Вона пропагує нову культуру, інші стандарти та інше ставлення до людини. Якщо ці аспекти змінювати - буде відбуватися трансформація суспільства. А чого найбільше не хоче Путін? Щоб Україна була успішною країною у всіх аспектах. Тому потрібно, щоб економіка закрутилася, а для цього потрібні реформи. І про це говорять усі політичні лідери. Я насмілюся сказати, українці дуже добре вміють робити революції, але після революцій потрібно робити дуже показові кроки. У цьому контексті - подивіться на ССО. На початках здавалося, що це неможливо, але вже факт - два підрозділи пройшли сертифікацію. А це означає західні стандарти, мислення, співпраця та можливості. Потрібно вірити в реформи.

Реформи даються легко?

Ні. Я дуже люблю слово "комплексно". Ми маємо комплексну ситуацію, коли говоримо про реформи. До цього політики часто не готові, але основне, щоб реформи проходили, потрібна єдність: на політичному рівні та в суспільстві. Над цим потрібно працювати й тоді все вийде. Наступне, часто ми говоримо, що на горі влада погана. А потрібно задуматися, що ти сам зробив? Потрібно самому починати щось робити й за тобою продовжить другий, тертій і все піде автоматично.

Які кроки зараз повинна робити влада, щоб наблизитися до НАТО? Президентка Естонії кілька місяців тому в одному з інтерв’ю сказала, що Україні потрібно буде двадцять років, щоб вступити в НАТО. Основна проблема - корупція. Ви яку основну перепону вважаєте на шляху України до НАТО?

Я за два роки став експертом в українських ССО, тож можу говорити про них. Коли вже зрозуміло, що підходимо до стандартів НАТО, все одно до хлопців дуже мало засобів доходить на нове озброєння, уніформу, екіпірування тощо. Нерідко їм потрібно самим купувати те, що потрібно для боротьби. Ви повинні розуміти, в Україні волонтери багато роблять для ЗС. Втім, якщо все ще роблять волонтери, то що система робить? Значить система не працює. Волонтери повинні займатися молоддю, знаходити людей для армії, котрі хочуть служити, допомагати в школах. А тепер виходить, що частково вони одягають армію.

За ці шість років Ви побачили зміни?

Вам всередині здається, що нічого не змінюється. Не задоволені, політики змінюються, багато хлопців не задоволені, йдуть з армії. Але коли дивишся з боку - прогрес є. ССО пройшли сертифікацію не тому що ми любимо українців, а тому, що вони таки щось зробили. Стандарти НАТО дуже жорсткі, там потрібно виконати сотні, а той  тисячі вимог. І якщо це вийшло у двох підрозділів, чому не можуть цього зробити інші?

А що дає для війська сертифікація НАТО?

Це перш за все якість та інше ставлення до людини. У радянській системі солдат - ніхто. Якщо ми говоримо про "натівське" мислення - солдат - це все, сержант - ще більше, який з’єднує солдатський та офіцерський рівень. Я думаю, що це дає й зміну культури. Навіть Ви сказали про президентку Естонії.  Так, можливо, шлях до НАТО довгий, але до нього потрібно прагнути й не зупинятися. Середини нема. Я проїхав усю Україну, у вас багата країна, великий потенціал і його потрібно використовувати. Якщо не буде корупції, гроші прийдуть туди, куди треба: армію, школу, Укроборонпром. Це все пов’язано.