"Він вже не той Михайло ", – Ярослава Хома про розрив стосунків з DZIDZIO

Наприкінці квітня Михайло Хома (фронтмен та засновник гурту "DZIDZIO") шокував громадськість заявою, що розлучається з дружиною. Багато років їх вважали зразковою зірковою парою, однак останнім часом усе змінилося. Ще минулого року Ярослава Хома, вона ж співачка Slavia, відкрила себе для широкої публіки, випустивши популярну пісню – "Я тобі не мамка". Відтоді стосунки пари почали невпинно рухатися до завершення.

Читайте також: DZIDZIO засівав і привітав українців зі святом (відео)

В інтерв’ю "Еспресо.Захід" Ярослава Хома розповіла про своє життя, кар’єру, плани на майбутнє та, звісно, не оминула увагою стосунків з чоловіком.

Ярославо, ти з дитинства співаєш? Коли відчула, що сцена та музика – це твоє призначення?

Скільки себе пам’ятаю, завжди хотіла співати і мріяла бути співачкою. Для своїх рідних часто влаштовувала домашні концерти. На одному весіллі, будучи ще геть малою, я заспівала і мій спів почула одна родичка. Тоді вона сказала мамі, що в мене талант і обов’язково треба віддати на навчанню у спеціалізовану музичну школу-інтернат ім. Соломії Крушельницької. У Львові ця школа дуже відома. Там поєднують загальноосвітні та музичні предмети. До речі, таких шкіл в Україні лише дві. Одним словом, мамазавела туди.

У Львові вдома мала фортепіано і також у Брюховичах був інструмент у бабусі та дідуся. Тому мене майже не бачили надворі. Чи будучи вдома, чи в гостях, завжди займалася на фортепіано. Хлопець хотів зі мною познайомитися ікаже:"Я тебе раніше тут не бачив. Ти десь недавно переїхала"? А насправді я там роками жила. Просто ніколи не мала часу ходити кудись. Так що ніколи не було проблем з вибором професії.

Познайомившись з Михайлом, ти виступала у гурті "Друзі". Розкажи про цей період життя.

Коли вступила у музичне училище, то познайомилася з Михайлом. Після того, як закінчила університет, повернулися до Львова. Тоді створила приватну студію "SLAVIA", в якій була музичним керівником. Згодом мені запропонували офіційну роботу в палаці культури "Кристал" у місті Новояворівськ. Цей заклад відомий тим, що там щороку відбувається всеукраїнський фестиваль"Молода Галичина". Михайло ж створив гурт "Друзі". Я була там солісткою-вокалісткою і теж писала пісні. Ми концертували по всій Україні. Це і корпоративи, і відкриті площі. Тобто не лише весілля, як дехто каже. Ми мали свою публіку. Також записали альбом гурту "Друзі".

Цей гурт проіснував близько десяти років. Чому він зник?

Сталася така історія. Ми мали співати на весіллі в одного прокурора. За півроку до того вони до нас приходили, з нами узгоджували репертуар та кожну пісню. Це серйозні люди. Але перед самим весіллям Михайло каже, що в нього накладка, бо має презентацію на каналі "М1" свого першого кліпу, кавер-пісні Кузьми"Старі фотографії". Михайло питав мене, що робити? З одного боку, він міг Кузьму підвести, а з іншого – гурт "Друзі". Я сказала Михайлові, що ти їдь, а я заспіваю все, що зможу, тебе прикрию. Якщо є можливість розвиватися на вищому рівні, то треба їхати. Хоча гурт для нас був як сім’я, родина. Учасники гурту говорили, мовляв, Слава, що ти робиш? Вони не хотіли, щоб Михайло їхав, бо так гурт розвалювався. Але я розуміла, що ми дійшли до певного рівня і планка досягнута. А як кажуть психологи, кожні сім-вісім років потрібно змінювати сферу діяльності. Тому я розуміла, що це певна наша межа.Аби щось змінити, потрібно відмовитись від того, що маєш, і почати з нуля, на іншому рівні. Це страшно, але я завжди казала Михайлові, що пробуй, все від себе залежне,я зроблю, допоможу та підтримаю. Так Михайло вибрав Київ, а гурт "Друзі" поступово трансформувалися в DZIDZIO.

"Музика завжди була зі мною. Це справа мого життя"

Чи займалася музикою після розпаду гурту?

Коли гурт розпався, всі сили зосередила на вокальній студії. Почала набирати більше дітей. Створила додаткові гуртки для талановитих дітей,яких готувала до різних вокальних конкурсів, де вони отримували свої перші призи. Так що мала успіх у цій сфері. Горджуся і своїми вихованцями, і зробленою роботою.

Стосовно своєї творчої кар’єри, то продовжувала виступати на місцевому рівні. Робила, що могла. Насправді я не була лише домогосподаркою, як Катя Осадча в одному з інтерв’ю підкреслила. Я продовжувала займатися творчістю. Писала пісні для себе, для своїх вихованців. Музика завжди була зі мною. Це справа мого життя. Так, я відійшла трішки на другий план, бо розуміла, що чоловік робить кар’єру. Йому важко, він дуже переживав. Радився зі мною, як краще зробити? Чи завершувати з гуртом "Друзі", чи ні? Він сам на той час не до кінця розумів, що це має бути з тим Дзідзьом? Це було щось нове і незрозуміле. А тут ми працювали вже багато років. У нас була певна схема і все було ясно та зрозуміло. Багато концертів мали, були високооплачуваним гуртом. Михайло переживав, адже важко було йти в невідоме. Але я його підтримувала і казала, щоб пробував, вибирався на більший всеукраїнський рівень.

Михайло по натурі такий, що за все переймається. Деякі люди можуть легко і з насолодою щось робити, а Михайло дуже зосереджений, хвилюється, часом драматизує. Але я завжди була  розуміючою дружиною і намагалася створити комфортні сімейні умови. Бо бачила, який Михайло приїжджає стомлений з концертів. Я намагалася йому не заважати якимись своїми питаннями. Тим більше, що дуже багато людей почали до мене дзвонити і просити, щоб Дзідзьо зняв відео та привітав когось з днем народженням чи з весіллям.

"Спершу не розуміла, чому людям подобається Дзідзьо?"

Згадуючи ті роки, чи одразу повірила в успіх проєкту "DZIDZIO"?

Михайлові було дуже важко психологічно. Наклеювати ту бороду, жартувати. Це йому було не властиво. У житті він зовсім інший. Тому на початках йому було складно. Але коли він надягав бороду, то ніби переключався, вживався у роль і "включав" того Дзідзя. Він сам не вірив, що міг бути таким. Бо це була інша людина.

Перший раз побачила образ Дзідзя на корпоративах, коли ми ще з гуртом "Друзі" виступали. Пізно вночі, коли вже всі були втомлені, то Михайло ставав Дзідзьом і розмовляв тим голосом, розповідав якісь смішні історії. Всіх розважав,було весело. Але я того не розуміла. Не сприймала, думала, чого вони так сміються? Чесно, мені було не смішно. Тому не було такого моменту, що побачила його з бородою і зрозуміла, що це воно – ось успіх. Я спостерігала за поступовим розвитком проєкту"DZIDZIO".

Потім Кузьма сказав, що Дзідзьо – то якийсь селюк, і це не дуже модно, тому давайте будемо модними пацанами. Тоді створили гурт SexShopBoys, і Михайло паралельно виступали на концертахто в одному образі, то в іншому.

"Я стала Михайлові всім: і другом, і коханою, і мамою"

Рік тому ти як співачка Slavia, можна сказати, увірвалася у всеукраїнський шоу-бізнес з піснею "Я тобі не мамка". Розкажи, чому вирішила вийти з тіні і таки з головою поринути у свою сольну кар’єру?

Це сталося і випадково, і не випадково, залежить, як глянути. Ще декілька років тому я написала пісню, яку відправила на Євробачення. Це була пісня "Ти сам вибираєш свій шлях", яку я присвятила Революції Гідності. Однак відповіді не отримали. Та Євробачення – це моя мрія! Завжди хотіла написати гарну пісню і представити Україну на цьому пісенному конкурсі. Коли переїхала у Київ – це був важкий період для мене, відбулися трансформації у житті. Тоді й написала нову пісню "Я тобі не мамка". А пісні з’являються ніби нізвідки, і водночас з якоїсь глибини, наче, сам Творець їх нам посилає!

До кінця не розуміла значення всіх слів пісні. З часом лише розкрила суть цієї пісні. Пройшов майже рік і тепер розумію, чому саме "не мамка". На той час це було просто, як рима, що: "Я тобі не мамка, Я тобі не нянька, Я тобі не лялька". А тепер розумію глибину. Коли ми почали зустрічатися з Михайлом, то його мама виїхала за кордон. Я стала йому всім: і другом, і коханою, і мамою. Я була для нього мамкою у всіх планах.

Одним словом, відправила цю пісня на участь у Євробаченні. Тоді до продюсера DZIDZIO Анатолія Безуха донесли чутки про це. Я дала йому послухати пісню. Він усміхався і не вірив, що я її написала, тому що такою мене не знав. Вона дуже йому сподобалося, він вирішив допомогти зняти кліп. Через жорсткий карантин, перенесли зйомки з березня на травень. Коли випустила кліп, тоді повністю змінилося моє мислення. Я вже стала іншою, трансформувалася і не боялася висловлювати свою думку прямо та відкрито. Я була готова до нового життя.

Як Михайло відреагував на цю пісню і кліп?

Після зйомок кліпу Михайло був дуже сумний. Він сказав: "Я так зрозумів, що тебе цікавить кар’єра, все, тепер у мене немає сім’ї…" Я тоді не зрозуміла значення цих слів і думала, чому він так сказав? Я завжди підтримувала його, він вийшов на всеукраїнський рівень. Раділа його успіхам, гордилася ним. Тому чекала підтримки з його боку. Я не зрозуміла його поведінки і що він мав на увазі? Я думала, що він як рідна людина буде тішитися за мене.

Для мене сім’я та сімейні цінності можна описати одним словом – це ми. Ми – це взаємна підтримка, взаємодопомога, якщо того немає, то не має сенсу в сім’ї. Тоді в мене відкрилися очі, що мене насправді ніхто не підтримує і не розуміє моїх бажань та прагнень. Раніше Михайло говорив, що чекай, ще прийде твій час, чекай, ще допоможу. Хоча, з іншого боку, він прямо казав, нащо воно мені треба, та кар’єра співачки? Він впливав на мою думку, що це тяжко, що я цього не витримаю. Адже люблю доглядати за собою. Для мене, як для жінки, важливою є чистота, доглянутість. Бо вважаю, що чи не єдиний обов’язок жінки – це бути красивою, надихати, виглядати гарно. А Михайло казав, що шоу-бізнес – це не для мене, це постійне життя в русі, на колесах. Раніше мені здавалося, що це справді мої думки. Але насправді – ні. Бо коли людина 24 на 7 поруч і говорить тобі про це, впливає на тебе, то ти починаєш жити її думками.

"Я зробила все, що могла. Моя совість чиста"

Тобто, по-суті, після цієї пісні, ти вирішила, що досить сидіти тихо і пора змінюватижиття і… завершувати стосунки з Михайлом?

Так, я довгий час сиділа тихо і була нещаслива. Чесно, перепробувала різні варіанти. З Михайлом їздила на концерти та зйомки. Намагалася зблизитися. Але я зрозуміла, що мені там не раді, що заважаю. Відчувала себе непотрібною, а я не люблю цього відчуття. Бо це дуже пригнічує. Я розуміла, що втрачаю час, а за той час могла написати багато пісень, могла багато чого зробити. А я їду за чоловіком, стараюся зберегти сім’ю та зробити все можливе, а це ще більше мене віддаляло… Тому я думаю, що зробила все, що могла. Ламати – це не будувати, я не з тих, хто одразу все кидає. Дуже бережно ставилася до наших стосунків, з любов’ю та розумінням. Але сталося те, що сталося. Я спокійна, моя совість чиста.

Дехто каже, чому не раніше? До цього я не відчувала, що все достатньо зробила для нашої сім’ї. Та коли відчула цей момент, що далі не можу продовжувати, тоді й з головою поринула в те, що люблю, там де я знайшла щастя для себе, – в музику.

Михайло ж сприймав у штики кожну мою пісню. Хоча його пісні теж з гумором і теж могла кожну його пісню сприймати на свою адресу. Він казав у своїх інтерв’ю, що я з Анатолієм Безухом пішла проти нього, бо хотіли його таким чином підколоти. Але це було не так. Він не бачив, що творчість робить мене щасливою. А якщо людина цього не бачить і не хоче, щоб я була щасливою, тоді немає сенсу у таких стосунках.

Я старалася вивести його на розмову. А він все не мав часу. Тому що,як жінка відчувала, що це тривало вже декілька років, що ми віддаляємося, відчувала щось не те… Я дуже чутлива. Не розумію, чого він все це тягнув, може не був готовий? Хоча він казав завжди, що все добре, що я щось вигадую. А як виявилося, не все так добре.

Підсумовуючи ці 20 років разом, чи відчуваєш, що воно було того варте? Чи все таки є певний осад через цю незавершеність…

Я думаю, що всьому свій час. Треба прожити все, що приготувала нам доля. Прийняти це. Відчути, прожити, щоб потім подивитися на ситуацію зверху і зрозуміти, скільки сили в тому досвіді, адже наш досвід – це наша сила! Все відбувається вчасно. Сталося так, як має бути. Всі ці етапи відбувалися природним шляхом. Я за все вдячна. Я вдячна Михайлові за цей життєвий досвід. Я не шкодую ні за одним прожитим днем.

"Вже не мій, не той Михасик, якого я знала колись"

До речі, з твого погляду, як сильно змінився Михайло за всі ці роки?

Михайло за той час, що його знаю, справді дуже змінився. Я йому кажу тепер, що ти вже не мій, не той Михасик, якого я знала колись, ти вже інша людина… А з тою людиною, якою він є зараз, то мені не по дорозі. Адже не відчуваю тої теплоти, яка колись була між нами. Хоча він мене запевняє, що він той самий. Я ж бачу і відчуваю, що це не мій Михайло, а з новим Михайлом мені краще бути друзями. З ним гарно дружити, він артист, але не чоловік, який дає жінці достатньо уваги та потрібної теплоти... Він завжди не має часу, дуже зайнятий. Я це розумію, Михайло талановитий, в нього є своя місія, він справді хоче і може багато чого зробити для української культури. І має право на це, я його підтримую та ціную. Але раз так сталося, то нам краще залишитися друзями.

"На підході пісня про мої почуття до Михайла"

Зрозуміло. То які плани на майбутнє? Напевно, тепер дуже багато творчої сили і часу з’явилося для розвитку своєї сольної кар’єри?

Саме так! Якщо раніше цю енергіюспрямовувала в якесь непотрібне русло, десь губила, то зараз стільки сили, що просто горю роботою! Щаслива від того, що є натхнення і творюбагато пісень. Хочу зробити альбом, але спершу випустити нову пісню. Вона вже на підході. Ця пісня про мої почуття до Михайла. Про наше життя. Це дуже особиста пісня. Я її написала в переддень мого дня народження. Ми зібралися на пізній обід, зачитала за столом цей вірш і Михайлові дуже сподобалися слова. Так що йде серйозна робота над цією піснею. У планах також відзняти кліп. Дуже багато різних ідей та багато енергії, яку сублімую в творчість. 

Зараз чимало старих знайомих дзвонить мені і пропонує співпрацю. Тому це історія про те, як Всесвіт сприяє людині, яка чогось хоче, як Всесвіт дає те, що хочеш і це якась магія!

Тож зараз відкривається нова сторінка у моєму житті. Коли Михайло оголосив про розлучення, мені дуже багато людей почало писати. Такі душевні слова підтримки. Ще більше сили з’явилося, щоб оправдати їхні компліменти. Я дуже вдячна всім. Зрозуміла, що все таки комусь потрібна, що когось цікавить моя творчість, і це надихає! У мене багато сил і натхнення, щоб рухатися далі і творити. Зараз я щаслива і відчуваю себе на своєму місці.

Усі фото: instagram/slavia_official

Стежте за найважливішими новинами України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на наш Telegram-канал.