Бойове хрещення в Бахмуті й оборона Лимана: як 125-та бригада ТрО 2 роки боронить Україну

125-та окрема бригада територіальної оборони (125 ОБр ТрО) була створена 22 березня 2022 року. "Еспресо.Захід" поспілкувалося з командирами 2-х батальйонів 125 бригади про їхній бойовий шлях за роки повномасштабної війни.

Підполковник Сергій Бончик не розголошує, командиром якого саме батальйону він є, у ньому він із самого початку його формування. До цього був кадровим військовим – у 2011 році звільнився та пішов на пенсію, був зв’язківцем. І от з початком повномасштабного вторгнення знову повернувся в армію.

Фото: Сергій Бончик

"Були передчуття, що скоро щось трапиться, після того, як Путін визнав "Л/ДНР". 24 лютого я пішов у військкомат", – пригадує він.

А от командира іншого батальйону 125-ї бригади ТрО, полковника Віталія Совіка, вторгнення застало зненацька. Він розповідає, що спочатку йому подзвонив брат і повідомив, що почалася повномасштабна війна. Полковник не міг тоді зрозуміти, про яку війну йдеться. Але тоді з ним зв’язалася його донька, яка на цей час перебувала у Броварах, де вже гриміли вибухи. 

Віталій Совік був також кадровим військовим, він відслужив 25 років і пішов на пенсію. У цивільному житті встиг попрацювати заступником голови районної адміністрації. Після того, як евакуював свою доньку в безпечне місце, пішов у військкомат, де йому запропонували стати командиром батальйону. З собою на службу полковник покликав старих армійських товаришів і знайомих, за ним пішли і два його сини.

"Одному 30 років, іншому – 23. Сказали мені: тату, ми йдемо з тобою боронити країну", – розповідає  Віталій Совік.

Бойове хрещення біля Лимана й у Бахмуті

Батальйон підполковника Бончика після інтенсивного навчання у липні 2022 року отримав перше розпорядження та відправився на Донеччину готувати оборону одного з міст. 

"У жовтні батальйон відправився на Лиманський напрямок, де й найбільше брав участь у бойових діях проти росіян. Перший бій ми приймали необстріляними, було страшно. Але ми вистояли й все витримали, це сформувало наш сильний колектив", – пригадує підполковник. 

На цьому напрямку батальйон пробув 10 місяців, до серпня 2023 року. 

"На початку не було інженерних споруд, усе будували під обстрілами, але росіян вдалося вибити з Лимана. За ті місяці багато захисників отримали поранення. Кожен бій був головний, ми не здали жодної позиції", – коментує він.

Зараз цей батальйон виконує завдання на Харківщині.

Батальйон під керівництвом полковника Совіка активно готував оборонні інженерні споруди на кордоні з РФ у Харківській і Сумській областях:

• З червня по грудень 2022 року батальйон  виконував бойові завдання у Харківській області, в межах Краснокутської територіальної громади.
• З грудня 2022 року по січень 2023 року батальйон  здійснював оборонні заходи у Сумській області.
• У січні 2023 року батальйон був переміщений для оборони Державного кордону між Сумською областю та Білгородською областю РФ.

Перший бойовий досвід бійці батальйону отримали біля Бахмута – там частина підрозділів виконували бойові завдання, зокрема на сумнозвісній "дорозі життя". Як зазначає Віталій Совік, на жаль, їм було завдано численних втрат. 

Крім цього, з березня по вересень 2023 року підрозділи батальйону героїчно давали відсіч ворогу на території Луганської області (Серебрянське лісництво).

З вересня до грудня 2023 року підрозділи батальйону виконували бойові завдання з облаштування рубежів оборони Лимана. Зокрема, Віталій Совік є керівником оборони міста.

Кожен бій спонукає солдата до героїзму

Фото: 125 бригада ТрО

За час участі в активних бойових діях командири батальйонів пригадують не один героїчний вчинок своїх бійців.

Так, Сергій Бончик розповідає про командира взводу розвідки – Тараса Чайку. 

"Якраз на початку нашого бойового шляху, коли він вивозив людей на позиції, потрапили під щільний танковий і мінометний обстріл. Чайка отримав серйозне осколкове поранення, але не зупинив машини, а вивів її з-під ворожого вогню. Після цього він загинув, але врятував інших бійців", – пригадує підполковник. Чайка отримав звання Героя України посмертно.

Ще один Герой України в батальйоні Бончика – 19-річний солдат Павло Думанський. 

"Молодий хлопчина врятував свого товариша від атаки ворожого дрона, прикривши собою. Він також став Героєм посмертно", – додає командир.

Пригадує Сергій Бончик і інші героїчні вчинки своїх солдатів. На жаль, герої цих подій загинули.

"Був бій, який тривав годин із 5, коли ворог силами до роти чоловік і під прикриттям танка в сутінках ішов штурмувати одну з наших позицій. Попереду стояв наш спостережний пост, на відстані близько 400 метрів, вони першими виявили ворога та вступили з ними у бій. Танк росіян знищив наш пост. Хлопці зі спостережного пункту дали решті час привести себе в бойову готовність. На жаль, тоді троє моїх побратимів загинули", – каже він.

Підполковник також додає, що на той час тіла хлопців забрати не змогли, але через місяць командир роти особисто з групою солдатів вийшов майже впритул до ворога та забрав тіло одного побратима. Тіла двох інших бійців знайти так і не вдалося.

Полковник Совік також розповідав про ще двох воїнів свого батальйону, які отримали звання Героя України посмертно. Один з них – лейтенант Микола Макаревич, який загинув у Бахмуті.

"На своїй позиції він професійно облаштував оборону. Під час бою внаслідок вибуху міни Микола Макаревич отримав множинні осколкові поранення. Боєць встиг повідомити про ситуацію та, хоч і сам був важко поранений, надав домедичну допомогу побратимам. Він помер у машині евакуації. Завдяки його професійній роботі тоді вдалося відбити штурм ворога на наші позиції. 8 липня 2023 року йому надали звання Героя України з удостоєнням ордена "Золота Зірка".

Ще один Герой України – солдат Тарас Довгун.

"Із 24 січня 2023 року впродовж декількох діб під нищівними постійними артилерійськими, мінометними та танковими обстрілами зі своїми побратимами він вів безперервний бій з противником, використовуючи усі наявні види озброєння.Особисто знищив більше ніж 15 противників, не втратив розуміння оперативної обстановки, отримавши критичні поранення, надав медичну допомогу собі та побратиму, продовжив бій і виявив неймовірну твердість духу та героїзм", – розповідає про воїна полковник.

Хлопець помер 26 січня під час боїв за Бахмут. 8 липня 2023 року йому надали звання Героя України з удостоєнням ордена "Золота Зірка".

Застосування FPV-дронів змінило картину сучасної війни

Фото: 125 бригада ТрО

Сергій Бончик ділиться, що в батальйоні пройшли довгий шлях до ефективного користування дронами:

"Звичайно, наш батальйон використовує дрони, але до цього ми дуже тяжко йшли. Були навчання, але в умовах роботи РЕБів ми могли втратити за день кілька "мавіків". FPV-дронами почали користуватися вже десь влітку 2023 року, бо не було спеціалістів. Зараз, на Харківському напрямку, ми вже активно користуємося дронами". 

Командир батальйону Віталій Совік додає, що дрони неабияк змінили картину на полі бою.

"Вдале використання одного або декількох дешевих дронів може знищити техніку противника, вартість якої сягає мільйонів доларів. За допомогою безпілотного наземного комплексу "веприк" здійснюється мінування місцевості. В майбутньому завдяки використанню дронів також можливо доставляти вантажі на передові позиції та проводити евакуацію поранених", – коментує він.

Досвід ведення оборонного бою

За роки повномасштабної війни бригадам територіальної оборони довелося підлаштовуватися під нові виклики, вони стали повноцінною бойовою складовою Збройних Сил України. Полковник Віталій Совік розповідає, що за цей час його батальйон отримав практичні навички ведення оборонного бою на надзвичайно небезпечних ділянках фронту проти переважаючих у декілька разів сил противника, завдяки чому більш активно почали використовувати технічні засоби, такі як дрони та засоби РЕР і РЕБ.

"Батальйон здобув значний досвід у фортифікаційному облаштуванні рубежів оборони, встановленні вибухових та невибухових інженерних загороджень, що здійснюється у небезпечній близькості від лінії зіткнення з противником", – додає він.

"До нас хочуть потрапити багато жінок"

Підполковник Сергій Бончик каже, що часто в його батальйон просяться жінки, але не всі посади їм можуть бути доступні:

"Люди потрібні завжди. Рекрутингом у нас займається спеціальна людина у штабі, вона співпрацює з ТЦК. До речі, дуже багато жінок до нас просяться на посади кухарів, діловодів, бойових медиків, навіть на стрільця. Однак я на бойові посади, крім бойового медика, жінок не беру", – коментує він. 

Водночас новоприбулі спочатку проходять базову підготовку, лише після цього їх допускають до бойових завдань. 

"Бійці діляться між собою досвідом. Так щоб людина одразу потрапила на фронт, – зараз такого немає", – додає підполковник.

Батальйони співпрацюють із платформами Work.ua та lobbyX, завдяки чому кандидати можуть обирати посаду, яка відповідає навичкам і досвіду, набутими в цивільному житті. Крім того, людина може обрати конкретний підрозділ для проходження служби.

"На теперішній час на вказаних платформах розміщено вакансії психологів, аеророзвідників, зв'язківців, медиків.Підготовка рекрутів відбувається шляхом їх направлення в навчальні центри сил ТрО", – розповів Віталій Совік про свій батальйон.

Читайте також: Від оборони Київщини до боїв за Бахмут та Лиманський напрямок: бойовий шлях 109-го батальйону 10-ї ОГШБр за 2 роки війни