В Україні відзначають День народження провідника ОУН Степана Бандери. Еспресо.Захід

Сьогодні в Україні відзначають 113-ту річницю від Дня народження Степана Бандери.

Він – один з ідеологів і теоретиків українського націоналістичного руху, після розколу Організації українських націоналістів – голова проводу ОУН-Б, один зі співавторів Акту відновлення Української держави 30 червня 1941 року. Про це повідомляє "Еспресо.Захід".

Народився 1 січня 1909 року в селі Старий Угринів (нині – Калуського району Івано-Франківської області). Навчався в українській гімназії в Стрию, де став членом Пласту, згодом навчався у "Львівській Політехніці". Брав активну участь в житті українських товариств "Просвіта", "Основа", "Сокіл" та інші. Займався спортом (біг, плавання, лижі, шахи), не палив, не вживав алкоголю, співав у хорі та грав на гітарі.

У 1933 році Бандеру призначили крайовим провідником ОУН, брав участь у конференції ОУН у Празі. Під керівництвом Бандери ОУН починає серію каральних акцій проти представників польської окупаційної влади, зокрема вбивство радянського консула Майлова (в знак протесту проти Голодомору) та міністра внутрішніх справ Польщі Перацького, під керівництвом якого Польща проводила репресивні акції "пацифікації" проти українців.

У 1934 році поляки арештували Бандеру, а 1936 разом із іншими діячами ОУН засудили до смертної кари за вбивство Перацького. Згодом смертну кару замінили на довічне ув'язнення. На волю вийшов у 1939 після початку Другої світової війни.

У 1940 році очолив "Революційний провід ОУН", що утворився через розкол організації після смерті Коновальця. Рішенням Проводу Організації 30 червня 1941 р. проголошено відновлення Української Держави у Львові. Влітку 1941 року німці заарештували Бандеру і помістили в концтаборі "Заксенгавзен". На свободу випустили в 1944 році, коли німці намагалися схилити ОУН до співпраці, але Бандера ці пропозиції відкинув.

Після війни організує крайовий зв'язок і бойові групи ОУН-Б. До 1948 року сім'я шість разів змінюватиме місця проживання. Зрештою, через необхідність дати доньці хорошу освіту, родина у 1954 році остаточно переїжджає до Мюнхена.

Саме в Мюнхені Степан Бандера провів останні роки життя, проживаючи під паспортом на ім'я Штефана Попеля.

Читайте також: На Тернопільщині знайшли унікальну світлину Степана Бандери

15 жовтня 1959 року в під'їзді будинку на вулиці Крайтмайр, 7 (Kreittmayrstraße), в Мюнхені о 13:05 знайшли ще живого залитого кров'ю Степана Бандеру. Медична експертиза виявила, що причиною смерті була отрута. Богдан Сташинський зі спеціального пістолета вистрілив в обличчя Степану Бандері струменем розчину ціанідом калію.

Читайте також: Серед школярів Західної України шириться тіктокерський флешмоб "Батько наш - Бандера"

Як ми вже писали, до дня народження лідера української нації його портрет розмістили на будівлі Тернопільської облради.
А пам'ятник Бандері у Тернополі охоронятимуть громадські активісти.

Нагадаємо, 1 січня у Львові відзначатимуть 113-ту річницю від дня народження провідника української нації, голови проводу ОУН Степана Бандери. Зокрема, заходи проходитимуть у Львові на пл. М. Кропивницького – площа біля пам’ятника Степану Бандері з 14:00.

Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку.

2024, неділя

19 травня