"В основі донату - емоція", - співорганізаторка руху "Допоможи фронту" Галина Мороз 

У Львові  на щорічному - уже четвертому - благодійному аукціоні "Митці воїнам" від "Допоможи фронту" зібрали 3 280 000 грн, які скерують на закриття двох запитів від 80-ї окремої галицької десантно-штурмової бригади ЗСУ. Навздогін за подією ми поспілкувалися зі співорганізаторкою руху "Допоможи фронту" Галиною Мороз про те, як українці донатять і чому азарт працює на добру справу.

фото: Архів Галини Мороз (фото Данила Гунька)

Той, хто стежить за вашими щорічними благодійними аукціонами, може помітити цікаву тенденцію: щоразу кожна наступна зібрана вами сума перевершує попередню. І це при тому, що чимало волонтерів зауважують: люди сьогодні донатять значно менше, ніж раніше. Як пояснюєте таку ситуацію самі для себе? 

Цілком згідна, що донатів на військові потреби зараз менше, ніж на початку повномасштабної війни. Якщо раніше люди донатили постійно, як тільки бачили якийсь збір, то сьогодні треба напружуватися, щоби досягнути мети. Але це не означає, що збори неможливо закрити. Сьогодні мотивацією для донатів часто-густо є емоційна складова. Приміром, коли йдуть сильні обстріли чи коли наші військові здобувають ті, чи інші перемоги. Є категорія людей, яка позитивно реагує виключно на якісь цікаві збори. Та є й інша, для якої донат на армію став як обов'язкове відрахування до пенсійного фонду. Однак відрахування добровільне. Я щомісяця дивлюся виписку та бачу, що окремі люди, починаючи від 2022 року, перераховують щомісяця в одних і тих же числах на допомогу армії таку чи іншу суму. Тобто для них такий донат - це вже автоматичний платіж на перемогу.  

Виручена сума від цьогорічного аукціону для вас несподіванка чи передбачуваний результат?

Щороку до таких аукціонів ми ретельно готуємося, намагаючись не тільки запросити якомога більше людей, готових донатити, а й запропонувати нашим гостям цікаві лоти. Можу сказати, що за чотири роки існування аукціону навколо нас сформувалася постійна спільнота людей (забудовників, айтішників, лікарів, інших), яка постійно розширюється і яка готова, вкладаючи в культуру, вкладати в перемогу. Тому, мабуть, несподіванки не сталося. А сталося те, що й мало статися: потвердивши, що життя триває навіть під час війни, наші гості водночас не залишилися байдужими до потреб армії. А відтак, зреагувавши на запити від двох підрозділів 80-ки, ми зможемо сьогодні один забезпечити необхідними йому трьома вантажними квадроциклами (один, до речі, коштує коло пів мільйона гривень), а інший - дронами, РЕБами і ще раз дронами… Тобто спільними силами зробити щось справді важливе, щоб наблизити перемогу.

фото: Архів Галини Мороз ( фото Данила Гунька)

Минулого аукціону йшлося про те, що з'явився запит на скульптуру. Зокрема "Пташка" Ігора Берези, ціна якої стартували з 19 000 гривень, продалася за 43 тисячі. Цього року вийшло у межах аукціону приділити скульптурі більше уваги? 

Так, але особливість в тому, що вгадати щось наперед доволі важко. Приміром, вперше ми мали серед лотів дороге авторське намисто з венеційського скла. І воно "вистрілило" - торги почалися з 19 тис. грн за це намисто, а продалося воно за 34 тис. грн. І тепер думаємо про те, що на наступних аукціонах серед лотів будуть не лише живопис, графіка, скульптура, а й ужиткове мистецтво. 

Як коливалися ціни? Хто з художників посів першість між стартовою ціною на його твір і кінцевим варіантом?

Мабуть, львів'янин Ігор Марчук, який малює вітражним склом. Початкова ціна на його твори була невисокою - кількасот гривень. А виручили ми за них у 20 разів більше. Я загалом помітила, що завжди лоти, які стартують з нижчих цін, мають значно більше шансів бути проданими за грубі гроші, ніж ті, які відразу оцінені дуже високо. Мабуть, це пояснюється тим, що людиною, коли вона робить ставку, опановує азарт і вона прагне перемогти хоч би там що. А коли за роботу відразу хочуть великі гроші, то особливого поля для маневрів немає і, відповідно, конкуренції також. До речі, найдорожчим митцем у межах нашого аукціону став Йосип Бокшай з його осіннім пейзажем з приватної колекції. Стартова ціна цієї картини була $30 тисяч, адже мова про видатного українського художника, якого уже немає серед живих і який разом із Адальбертом Ерделі став засновником на Закарпатті нового мистецтва, художньої освіти та творчих спілок. Картина не продалася, але вже після аукціону кілька людей нею зацікавилися. Отож не втрачаємо надії. Попри те, що підсумки аукціону наче підбили, все одно зробили каталог з роботами, які ніким не заброньовані, та розішлемо людям, яких потенційно ці твори могли би зацікавити. А вибирати в нас завжди є з чого. Цього року 130 лотів з творами знаних митців, практично всі з яких активні як у творчому, так і суспільному житті. І хай, як і завжди, ми продали 90 % всіх лотів, ті твори, які залишилися, не менш цікаві. 

фото: Архів Галини Мороз ( фото Данила Гунька)

Було щось, що персонально вас цього року здивувало?

Те, що все було так, як і замислювалося - без жодних форсмажорів. Що багато чудових людей погодилися нам безоплатно допомогти - з орендою залу, організацією столів, фото і відеозйомкою тощо. Що - попри всі нарікання, які чутно то там, то тут - люди таки готові підтримувати, не бути байдужими..

• У Львові на благодійному аукціоні "Допоможи фронту" зібрали 3,28 млн грн для 80-ки