Унікальна львівська майстерня, де народжується анімація. Фото

"Еспресо.Захід" поспілкувалося з майстром анімації в його студії "DzvonkMotion".

Від дизайнера до аніматора

Роман Дзвонковський з дитинства цікавився мистецтвом і любив малювати. До Львова приїхав понад 16 років тому з Івано-Франківщини. Тут він навчався у "Львівській політехніці", вивчав дизайн. До моменту, поки знайшов улюблену справу, перепробував безліч робіт: від розмальовування сувенірної продукції до створення графіки для популярного телеканалу. Однак у певний момент Роман зрозумів, що йому не подобається конвеєрний тип праці й почав шукати способи проявити свою творчу складову. Так у його житті з’явилося кіно.

"Один мій друг надихнув не боятися займатися чимось своїм. Чотири роки з командою однодумців працювали над документальним фільмом у Карпатах, який називається "Жива ватра". Це кіно про вівчарів. Фільм справив великий вплив на моє подальше життя. Я був асистентом режисера, але також допомагав зі зйомками й монтажем. Спершу думав стати режисером фільмів, але мені більше подобається анімація. Тому зайняв нішу, яка в Україні майже незаповнена. Насправді майстрів, які якісно роблять stop-motion-анімацію та створюють унікальні декорації, на всю Україну, може, з десять назбирається", – каже Роман Дзвонковський.

За вісім років створив сотні анімаційних фільмів

Майстер здебільшого займається комерційними проєктами, тобто рекламою певних продуктів. Зокрема, реклама для бренду співочих шкарпеток Dodo Socks зайняла призове місце на київському фестивалі анімації.

Ця нагорода дала можливість Роману Дзвонковському повчитися анімації у відомого аніматора Тіма Алена, який працював над створенням анімаційних фільмів голлівудського режисера Веса Андерсона ("Острів собак", "Неймовірний містер Фокс").

Щоб зробити 3 секунди якісної анімації, треба витратити цілий день

Як каже Роман Дзвонковський, робота аніматора – "це не спринт, а марафон". Тобто потребує багато часу й зосередженості.

"Усе починається з ідеї, – розповідає Роман. – Розробляється ідея разом із замовником. Пишеться текстовий сценарій у діях. Далі малюю сторіборд – це розкадровка кадрів, маленький комікс. Важливо все детально промалювати, щоб замовник побачив, як виглядатиме продукт. Тоді роблю аніматік – це розкадровка у відео з музикою чи начиткою. Коли всі ці деталі ідеї погоджені, я приступаю до закупок матеріалів по створенню анімації. Stop-motion – це як хенд-мейд, маєш багато чого зробити руками. Треба створити персонажа, задній фон, всі декорації, а це цілий виробничий цикл. Коли декорації зібрані, проводять тестові зйомки, щоб зрозуміти, чи все рухається так, як треба, що треба закріпити, а що має бути більш рухомим. Це важливо, бо під час зйомок усе має бути готовим на сто відсотків. Якщо "вилазить" якийсь баг, наприклад, погано закріплені декорації і вони валяться, то доводиться все починати спочатку. Далі налащштовується світло і починаються зйомки, які можуть тривати і тиждень, і навіть місяць. У день можна зняти хорошої плавної анімації десь 3 секунди, тобто 72 кадри, хоча на практиці не завжди виходить і ці три секунди. Після цього йде монтаж, корекція кольору, доозвучка і продукт готовий".

Робити декорації – це як медитувати

Щоб персонажі були живими, аніматор вивчає фізику руху об’єктів. Також до моменту зйомки шукає референси того чи іншого руху. Їх можна як знайти, так і створити самому. Ці референси важливі, щоб відтворити природну амплітуду руху, надати реалістичності персонажам.

Цікаво, що Роман Дзвонковський майже не працює з пластиліном, йому подобається робота з іншими підручними матеріалами, де можна більше проявити креативності та бути "інженером". Адже треба продумувати, як ці конструкції мають триматися та рухатися.

"Дуже люблю майструвати щось руками. У цій роботі ти не сидиш постійно за комп’ютером, і це мені теж подобається. Найбільше подобається виробництво декорацій і сама зйомка. Робити декорації – це для мене медитація, де багато дрібничок і добре зосереджуєшся. Монтаж можу теж робити, але віддаю монтажерам. Костюми шити пробував, можу, але краще віддати спеціалісту. І зліпити скульптуру можу, обожнюю це заняття ще з художньої школи, але краще дати завдання скульптору. Ще мені подобається в анімації те, що постійно треба робити щось нове, тут немає такого, що зробив заготовки й за ними працюєш. У мене на поличках збереглися персонажі й декорації з попередніх проєктів. У першій студії їх було ще більше, та в певний момент почало бракувати місця, тому я їх позбувся, бо і так більше не використаю".

Аніматорам не вистачає підтримки та розуміння їхньої роботи

Багатьох клієнтів, які хотіли б зняти анімовану рекламу, відлякує час і ресурси, які треба вкласти в цю справу. Адже зараз, у час тік-токерів, які можуть, умовно, за п’ять хвилин зробити відеорекламу, яка не виглядатиме якісно, але буде для масової аудиторії, складно довести клієнтам унікальність анімації.

"Щоб зробити якісний анімований продукт, треба мінімум місяць. Однак клієнти не готові так довго чекати. Доводиться максимально все спрощувати, щоб зробити за два тижні, коли лише тиждень на підготовку і тиждень на знімання. Багато людей не розуміє, в чому краса й унікальність анімації. Бо для них це просто якісь "пластилінові мультики", – зізнається Роман Дзвонковський. І додає, що найдовший його проєкт з анімації тривав два роки. – Ми робили кліп на три хвилини, дві з яких – це доволі складна анімація".

Ціна питання буває дуже різна, бо все залежить від завдання та можливостей. Якщо говорити про просту анімацію – це від кількох сотень доларів, але якщо мова про складну й довгу, наприклад, кліп, тоді ціна стартує від кількох тисяч доларів. Однак, на жаль, stop-motion практично не має підтримки в Україні, тримається завдяки роботі ентузіастів, які часом готові й задарма працювати, коли є можливість втілити хорошу ідею.

"Зараз в Україні ситуація така, що з’являються люди, які серйозно та класно тим займаються, а потім зникають і декілька років нікого немає. Бо бракує підтримки, тому анімація живе завдяки ентузіастам. Зараз не бачимо такої молоді, яка б чогось добилася в анімації. Останнє вагоме досягнення, напевно, ще перемога на берлінському кінофестивалі анімаційного фільму "Йшов трамвай №9"» Але це ще було двадцять років тому! Звісно, в нас є студії, які займаються анімацією. Для прикладу, Animagrad, вони роблять великі проєкти. Цього року мають випустити мультфільм "Мавка". Але для цього їм знадобилося ледь не десять років, оскільки дуже складно знайти фінансування, а ще важливо мати аудиторію, яка чекає цих фільмів".

Роман Дзвонковський наголошує: ще одна велика проблема – в тому, що немає де якісно повчитися анімації. Теперішні українські майстри здебільшого самоучки, які просто люблять свою справу.

Зараз аніматор роздумує над тим, щоб почати вести україномовний блог про декорацію, створення діарам (фони) й анімацію і таким чином передати здобуті знання та поширити серед мас значення цього мистецтва.

"Хотілося б виховати смак і прищепити любов до анімації, бо насправді – це світ без обмежень, де кожен може знайти щось своє особливе. Звісно, що мрію колись зняти й свій анімаційний фільм, але поки не маю таких ресурсів, тому продовжую працювати в рекламному напрямку".

Репортаж створений до початку повномасштабної війни Росії проти України

• Нагадаємо, до 150-річчя Лесі Українки презентували другий тизер-трейлер мультфільму "Мавка. Лісова пісня".

Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку.