Українському театру потрібні і вишиванки, і віночки, а комплекс меншовартості через "шароварщину" нам нав'язали росіяни, – режисер Орест Огородник

Про це в коментарі "Еспресо.Захід" зазначив режисер-постановник львівського театру ім. Заньковецької Орест Огородник.

"90% людей думали: "Вистачить! Які москалі? Перестаньте! Яка національна ідея?! У нас незалежність уже 100500 років, нам ніхто не загрожує!". Але, як тільки ти перестанеш говорити про свою національну ідею, скотиняка зі сходу відразу скаже, що в тебе її немає. 

Це так, як ти живеш із жінкою. Живучи з нею рік, 10 чи 20, ти все одно повинен їй говорити, що любиш її. Як тільки чоловік починає думати, що це й так зрозуміло (якщо я з нею живу, то це ж ніби автоматично означає, що я її люблю) – все, це початок кінця цього шлюбу! Є речі, які мало просто розуміти – про них треба говорити. 

Читайте також: У Театрі ім. Заньковецької обмежений репертуар, бо не вистачає акторів, – режисер Орест Огородник

Треба проводити дні національного відродження, Дні Незалежності. Нам потрібні і вишиванки, і шаровари, і стрічки, і віночки, і танці – все-все потрібно постійно пропагувати, вдосконалювати й поширювати цей ареал по світу. Це ж москалі навязали оцей комплекс меншовартості – "хаха, шароварщина". Та вони кричать про ті шаровари, бо свого не мають. Кокошнік, сарафан і балалайка на три струни – це вся їхня історія? А у нас кожен регіон України має свій окремий чудовий національний стрій, поєднані між собою тими вишиванками та віночками. Колядки, щедрівки, всі ці віншування – в Росії взагалі цього нічого немає", – каже режисер.

Огородник вважає, що українському театрові не потрібно нав'язувати не до кінця зрозумілі "європейські засоби виразності". Тим паче, що в самій Європі класичний театр посідає провідне місце. 

Читайте також: Українським театрам після війни доведеться адаптовувати репертуари, – режисер Орест Огородник

"У Франції є театр Мольєра, де постійно грають французьку класику. В Англії є театр Шекспіра – там грають постійно Шекспіра. В німецькому Байройті є театр Вагнера, де грають виключно його твори. В кожній державі, що себе поважає, на рівні національного театрального мистецтва є театри, які бережуть, леліють і плекають свою класику. 

Сказати, що українська класика не потрібна, може людина, яка ніколи не читала Мольєра чи Лопе Де Вегу. Я все читав, і повірте мені – п'єси українських класиків нічим не гірші, ніж Мольєрові. А останні п'єси Карпенка-Карого і деякі п'єси Старицького можна, на мою думку, прирівняти і до Шекспіра. П'єса Старицького "Не ходи, Грицю, та й на вечорниці" нічим не гірша, ніж "Отелло", може, навіть краща за структурою. Але нам прищеплювали меншовартість. А тепер це все потрібно виправляти", – наголосив режисер. 

• Нагадаємо, Театр ім. М. Заньковецької відновив роботу з квітня – з "Наталки Полтавки".

Повний текст розмови із режисером Театру ім. Заньковецької Орестом Огородником читайте на "Еспресо.Захід" згодом.