Українським театрам після війни доведеться адаптовувати репертуари, – режисер Орест Огородник
Війна не вплине на прочитання світової класики, адже ці твори пережили багато збройних конфліктів. А от деякі твори з української класики глядачам стане сприймати важче
Про це в коментарі "Еспресо.Захід" зазначив режисер-постановник львівського театру ім. Заньковецької Орест Огородник.
"У половині відомих українських класичних п'єс присутній якийсь москаль. Наприклад, зараз ми ставимо "Сватання на Гончарівці". Там є персонаж Осип Скорик – якийсь москаль із Харкова, який ішов з Москви, і починає щось там розказувати "как надо сватацца в срєднєй паласє Украіни". Так, це смішно, всі сміються. Але виходить, що він розказує нам, українцям, як проводити сватання. Бо так написав колись Квітка-Основ'яненко.
Чи "За двома зайцями". Приходить якийсь змоскалений Галахвастов і починає "дуріть хахлов". Чи "Москаль-чарівник". Тут ці речі тепер треба якось усе-таки пропускати через сито.
Візьмімо виставу "Різдвяна ніч", яку ми граємо вже 5 чи 6 років. Але там є сцена, де запорожці кланяються цариці і кажуть "Не встанемо, мамо". Поясніть, як грати тепер цю сцену? Як має виглядати оця мандрівка до Росії, щоби попросити якісь там черевички з ноги цариці, яка зверхньо дивиться не тих "хохлів"? Виникає дуже багато запитань", – каже режисер.
Читайте також: У Театрі ім. Заньковецької обмежений репертуар, бо не вистачає акторів, – режисер Орест Огородник
Зараз Огородник працює над постановкою "Мартина Борулі" – хотів ставити п'єсу ще до війни. При роботі також зіткнувся з проблемами
"Того Борулю зробили таким ватником, дурнем, що хоче добитися панства, прирівнятися до високих чиновників – а це можна зробити лише на службі в російських канцеляріях, та ще й видавши дочку за якогось москаля… Так-от, як тепер це ставити все, під яким кутом перевертати?
Нам постійно доводили, що українці – це рагулі. "Яка шляхта, перестаньте". У класиці надто багато "хохлів-дурників". Так, вони живуть і люблять, але в соціальному значенні – десь на задвірках. Мартин Боруля все життя хотів шляхетства, а йому казали: "припини, нащо тобі то шляхетство?". Він врешті-решт спалив це все діло і плюнув. І як я маю ставити виставу про те, що українці не заслуговують шляхетства?! Нам навпаки зараз потрібні такі п'єси, де – хто, як не українці найшляхетніші люди не тільки тут, але й у всьому світі!" – зазначив Огородник.
-
Нагадаємо, Театр ім. М. Заньковецької відновив роботу з квітня – з "Наталки Полтавки".
Повний текст розмови із режисером Театру ім. Заньковецької Орестом Огородником читайте на "Еспресо.Захід" згодом.
Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку та телеграм-канал.
- Актуальне
- Важливе