У Тернопільській облраді кажуть, що знають як виселити московський патріархат з Почаївської лаври

На початку листопада мине пів року, відколи тодішній міністр культури Олександр Ткаченко заявив, що комісія Мінкульту почне перевірки Почаївської лаври. Місцева влада результатів цієї роботи поки що не бачить. А тому має альтернативний сценарій вирішення проблеми зі святинею, в якій засіли представники московського патріархату

Про це в коментарі для "Еспресо.Захід" розповів голова робочої групи з питань законності використання споруд Почаївської лаври, депутат облради Олег Сиротюк.

Головна пропозиція, яку напрацювали в робочій групі, – передати споруди лаври в комунальну власність обласної ради. У такому разі можна буде почати процедуру розірвання договору оренди, який, до речі, уклали до 2052 року. 

"Чому ми хочемо, щоб це рішення було ухвалено? Тому що Міністерство культури, яке має звернутися в суд з позовом про розірвання договору оренди, цього не робить. У нас немає жодних дій з боку Мінкульту. Це державне майно, яке перебуває на балансі державного заповідника, що повинен подати в суд щодо розірвання договору. А цих кроків ще досі не зроблено. Тому наша робоча група дала таку пропозицію: якщо ви (Мінкульт, – ред.) не можете це зробити, то передайте майно нам, і тоді ми виступимо ініціаторами такого позову для розірвання договору оренди", – пояснює Сиротюк.

Він зазначив, що наразі пропозицію робочої групи оформили, як проєкт ухвали. Депутати за нього ще не проголосували, однак, найімовірніше, розглянуть на найближчій сесії. 

Утім Сиротюк визнає, що обласні депутати рішення ухвалити не можуть, лише звернутися до центральної влади. 

"Повинні бути відповідні дії Кабінету Міністрів, Міністерства культури, що вони на таке погоджуються. Але – така наша пропозиція. Ми маємо на меті пришвидшити цю судову роботу. Не можна зволікати", – додав депутат.

Він каже, що в Почаївській лаврі зафіксували достатньо порушень, аби принаймні розпочати процедуру розірвання договору оренди, й не розуміє, чому Мінкульт зволікає.

"Якби ми стали суб'єктами подання позовних заяв, то тоді могли б це якось юридично задокументувати, оформляти. А насправді, хто бував нещодавно у Почаївській лаврі, то міг побачити, що територія історико-культурного заповідника перетворилася на будмайданчик для нових споруд. Багато питань є і в частині будівництва, і в частині збереження об'єктів історико-культурної спадщини. Фахівці добре можуть розібратися в цьому питанні, пояснити й підготувати необхідну експертизу для судового позову. Але ми не є суб'єктами. Ми лише можемо порушувати це питання політично, на рівні сесії", – розповідає Олег Сиротюк і додає, що ті люди, які сидять у Кабміні й мають займатися цим питанням на рівні посадових обов'язків, – бездіють. 

Щодо нового законопроєкту про заборону УПЦ МП, який прийняли народні депутати 19 жовтня у першому читанні, то Сиротюк вважає, що це важливий крок, однак мала б бути повна заборона московського патріархату.

"Я його ще детально не вивчив, але боюся, щоб там занадто не бавилися літерами, бо всі потребують простого рішення – заборонити московський патріархат і все. Мене дивує бездіяльність влади й зокрема монобільшості. Потрібен реальний законопроєкт, який не буде приписувати багатомісячні чи багаторічні процедури. Фактів є достатньо – правоохоронці провели обшуки, вилучили докази, відмоніторюють усі ці зв'язки. А УПЦ МП взагалі досі не виконала рішення про перейменування на РПЦ в Україні. Скільки можна бавитися з ворогом?" – риторично запитує депутат.

Читайте також: Прийняття законопроєкту про заборону релігійних організацій, афільованих з РПЦ, – це імітація і зволікання

На його думку, це питання заводять у довгі судові процедури. 

"Особисто я і мої колеги виступаємо виключно за законодавчу заборону московського патріархату в Україні.  ВР не розглядає ті законопроєкти, які могли б законом заборонити діяльність філії ФСБ в Україні, а знову бавляться в суди, що можуть тривати роками або вічно. Аби так не було, Тернопільська обласна рада ініціює передачу лаври у свою компетенцію. Але вони і самі нічого не роблять, і віддати не хочуть", – каже Сиротюк.

До речі нещодавно на Тернопільщині відбулись наукові конференції, де зокрема говорили про різні періоди історії Почаївської лаври. Науковців давали відповіді на питання "Чий Почаїв?"

"Зараз усі матеріали наукових конференцій про Почаїв структурують, а потім їх опублікують, навіть на youtube. Якщо можновладцям важко читати документи, то, може, хоч на ютубі ролики подивляться і нарешті вже почнуть робити якісь кроки",  – резюмував він.

Довідково

До комплексу споруд Почаївської лаври належать Свято-Успенський собор (1771-1782 року), Підземний храм на честь Йова Почаївського (1774 р.), Келії (1771-1780 pp.), Церква Всіх Святих, Архієрейський дім, Надбрамний корпус (Святі ворота), Церква преподобних Антонія та Феодосія Печерських, Церква Похвали Пресвятої Богородиці (Тепла церква), Дзвіниця заввишки 65 м, будинок Почаївської духовної семінарії, храм на честь Великомучениці Варвари, Троїцький собор, каплиця на честь 400-річчя перенесення Почаївської чудотворної ікони Божої Матері, Преображенський собор (2013 р.)