У галереї "Зелена канапа" у Львові художниця Олеся Білобран повела мову "Про різне"

Про це інформує Еспресо.Захід

Виставка живопису "Про різне" художниці Олесі Білобран у львівській галереї "Зелена канапа" первісно мала бути цілком не про це - не про квітучі українські поля та ліси, не про море та не про образи українських жінок, а про навіяне розповідями та світлинами рідної племінниці з джунглів Амазонії. Принаймні, так замислювалося, бо очі місцевих мешканців амазонських лісів на світлинах племінниці стали для художниці першопоштовхом такий проєкт обов"язково підготувати. Однак після повномасштабного вторгнення Росії в Україну сила емоцій та почуттів в очах маленьких українців  первісну ідею знівелювала. І Олеся Білобран представила у своїй новій експозиції те, що любить найбільше.

Як наголосила про львівську художницю (свого часу випускницю Львівської національної академії мистецтв, яка упродовж восьми років працювала керівником мистецької галереї "Яровіт" та два роки арт-продюсером МО "Леміш", ініціювала та провела численні мистецькі проєкти) на відкритті виставки директорка "Зеленої канапи" Олеся Домарадзька, Олеся Білобран - попри всі трагедії - уміє фокусуватися на позитивних речах, чудово дає собі раду зі світлом і  тінню, поєднує кольори. А ще здатна захопити та повести за собою  у пахощі лук, світло лісових галявин та настроєвість морських узбереж. А головне - у той часопростір, де людина має нагоду передихнути, щоб жити далі.

"Я стежу за Олесею Білобран як художницею віддавна, - сказав на урочистості авторитетний мистецтвознавець Роман Яців. - Чомусь ця виставка нагадала мені Петра Холодного, те, як він відчував Україну. Емігруючи разом з урядом та армією УНР у листопаді 1920 року як міністр народної освіти  до Польщі, Петро Холодний увесь свій шлях від Києва через Житомир, Вінницю, та інші міста документував фантастично натхенними олійними етюдами та начерками. Схожий настрій  я вловлюю і в Олесиних творах. Вона висловлюється сучасною творчою мовою. Але надзвичайно глибоко на духовному рівні сприймає Україну та українців і вміє для того сприйняття знайти відповідну форму".

"Я малюю, як відчуваю, - говоримо з Олесею Білобран. - Кожен випрацював власний рецепт, як не загубитися у цих непростих часах. Малювання допомагає мені не втратити здоровий глузд у найдраматичніших ситуаціях. А головне - зберігати ту рівновагу, без якої жити неможливо".  

• У Шевченківському гаю у Львові склали "Вівтар небесного воїнства"