Ця війна здивувала ще одним: своїм вмінням дивувати. Блог Олега Манчури
SWIFT, закриті протоки, санкції проти Центробанку РФ, долар по 300 рублів, заборона на російське золото, часткове ембарго на нафту та газ.
Хіба могли про таке мріяти ще місяць тому?
І ось тепер рішення, яке відкриє браму ЄС для України.
Так, не все робиться швидко і максимально глибоко.
Опір новій геополітичній реальності в якій є Україна, але нема РФ - сильний.
Москва досі має корумпованих союзників, або радше - клієнтів.
Але стратегічно український човен напнув вітрила на Захід, а русскій корабль пішов нахуй.
Символічно, що рішення ухвалено в Версальському палаці.
Якось гуляючи по ньому пригадував собі не лише блискучу історію Людовика XIV.
І не лише те, що в ньому отримував особливі доручення від Людовика XV його агент Григорій Орлик, який допоміг
відновитися на польському троні Станіславу Лещинському. Потім вони разом планували визволення України.
А й про зраду також згадував.
Про те, як поляки та французи в 1918 році розчленували Україну.
На підписання Версальського мирного договору не запросили спільну делегацію УНР та ЗУНР, яку на Паризькій конференції представляв спочатку міністр Сидоренко, а потім посол при Ватикані граф Тишкевич.
Тоді у Версалі Україну закреслили.
І Європа заплатила страшну ціну за це - Другої світової не було б, якби союзник Гітлера - Сталін, не мав би українських ресурсів та солдатів.
Минуло сто років.
Путін хотів до 100 річчя відновити СССР - завоювавши Україну.
Але щось в цій реінкарнації пішло не так: це Україна та Європа закінчують не зроблену тоді роботу.
Про автора: Олег Манчура, журналіст.
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.
Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook–сторінку.
- Актуальне
- Важливе