Психологиня пояснила, чому українці вірять фейкам

Чому деякі люди легко вірять у дезінформацію та не аналізують її, "Еспресо.Захід" запитав у львівської психологині, кандидатки психологічних наук та доцентки Лариси Дідковської.

Найперше, науковиця зазначає, що така реакція на щось шокове чи небезпеку є природною: 

"Тому, що в ситуації небезпеки чи будь-якої потужної афективної ситуації, тобто емоційно зарядженої, наш IQ падає на третину. Це те, що є законами психології. Ми тоді маємо так звану фокусну свідомість, або тунельну. Вона зосереджена на джерелі емоції, небезпеки у нашому випадку. Це відбувається для того, щоб організм міг максимально контролювати ситуацію і якось її вирішити. Це звичайна біологічна доцільність".

Вона також додає, що за аналіз та усвідомлені рішення у нашому мозку відповідає лобна доля, афективний мозок (гіпоталамус) – це емоційна реактивність нашого організму. Для розуміння, емоційному реагуванню 400 млн років, а аналізу – близько 60 тис. років. 

Лариса Діденко наводить приклад тунельної свідомості з історії: була Перша світова, була революція, Друга світова, розвалився Союз і по телевізору пан Чумак (начебто цілитель, який "заряджав" воду) та пан Кашпіровський (шарлатан, що проводив телесеанси психотерапії) відверто робили ахінею. Іншими словами – маніпулювали нашою свідомістю. 

"Якщо ви йдете дорогою і спираєтесь на власні ноги та раптом послизнулися, ви будете хапатися за перше, що буде в доступі. Бо ви втратили власну опору, вам треба дуже швидко знайти будь-яку іншу. Ваші ноги вже не надійні. От і у нас опора на власні ноги похитнулася, бо через війну відчуття невизначеності триває другий рік. Ми шукаємо ту умовну "гілочку", за яку можна б було втриматися, це той самий Кашпіровський після розвалу СРСР і йому подібні. Зараз люди ставляться до таких людей іронічно, бо вони не в афекті, не в тій емоційно звуженій свідомості. Тепер є інші "гілочки", – додає психологиня.

Схильність до навіювання – це звичайна нормальна якість психіки, зазначає вона. Є від 9 до 14% осіб на Землі, у яких ця схильність більш виражена. Вони у першу чергу й будуть вірити будь-яким нісенітницям або безапеляційно запропонованим їм меседжам. 

"От гіпнотизери як працюють? Дають команди – спати, розслабитися й т.д. І ви ці команди виконуєте. Так впливають на ваші дії та рішення", – порівнює Лариса Дідковська цей процес з гіпнозом.

З її слів, ціль фейків, дезінформації та маніпуляцій з інформацією є якраз загнання у цю звужену свідомість, аби мати налякану, без орієнтирів людину. Тоді з нею можна робити все, що завгодно. Так, це все робиться для доступу до маніпуляції свідомістю. Аби використати людину, її треба налякати. І запропонувати себе як нову опору у нестабільній ситуації. 

"Але афект не постійний, це як рефлекторна поведінка – моментна. Далі включається аналіз, якщо, звичайно, є бажання та час. Іншими словами: ми не маємо впливу на свої емоції, але маємо на дії", – зазначає психологиня.

Тобто, коли людина збентежена якоюсь інформацією, їй варто, скажемо, "поставити себе на паузу", це можливість прийняти усвідомлене рішення.