Традиція, яка формує нашу ідентичність: про свято Маланки – звичаї та прикмети

Після переходу ПЦУ та УГКЦ на новоюліанський календар більшість великих церковних свят українці святкують на 13 днів раніше. Тому і свято Маланки буде 31 грудня. "Еспресо.Захід" розповість, що це за свято, його традиції та прикмети.

Що таке Маланка

Маланка, або Щедрий вечір – українське народне і церковне свято, донедавна це був вечір напередодні "старого" Нового року, або святого Василія Великого. Цього року вперше за багато років Маланку святкуватимуть 31 грудня. Деякі села в Україні й до переходу на новий церковний календар притримувалися саме цієї дати.

У 21 сторіччі святкування Маланки в автентичному вигляді збереглося переважно в селах Галичини, Буковини та Поділля.

Святкування Маланки походить від стародавнього, ймовірно, дохристиянського звичаю. Маланка-Вода приходить на щедрий вечір разом із Василем-Місяцем сповістити господарів про подальші урочистості та справити гостини, які в народі так і називають – гостини Маланки. В українській народній традиції дохристиянський та християнський обряди об'єдналися у свято Маланки.

Маланка – фольклорний образ та свято, традиції якого можуть відрізнятися залежно не лише від регіону, але й від "кута" села. Під час святкування люди переодягаються в різних персонажів, ходять від хати до хати, сповіщаючи про прихід нового року та бажаючи господарям гараздів. 

Чому традиція Маланки майже зникла

Як повідомляє дослідниця Марія Квітка, зникнення цієї традиції пов'язане з політикою Радянського Союзу. Вона додає, що в ті часи за святкування Маланки можна було отримати покарання. 

"У добу совітів людей, які робили Маланку на території України, відправляли в заслання більше, ніж на 10-15 років", – розповідає дослідниця.

На її думку, в цьому полягає причина, чому Маланка у румунських селах збереглася багатогранною й автентичною, якою її святкували 100 років тому. 

Фото: з facebook-сторінки Фестивалю Маланок у Чернівцях

Обряди та прикмети

Наші предки вірили, що цього дня потрібно попросити вибачення один в одного й у сусідів, щоб провести весь рік у злагоді. За народними повір'ями, ворожіння у ніч із 31 грудня на 1 січня вважається найдостовірнішим. 

Наприклад, у цю ніч незаміжні дівчата кладуть під подушку чотирьох королів з колоди карт, щоб побачити уві сні майбутнього нареченого.

Однак вважається, що не варто в ці дні давати або брати що-небудь у борг, адже "цілий рік може пройти в боргах". Також не заведено виносити сміття, бо "так можна винести все щастя з дому".

Уже на світанку 1 січня, на свято Василя, в Україні починають посівати зерном. В народі вважалося, що посівання приносять добробут, щастя та великий урожай на весь рік. За народним віруванням, посівати можуть лише хлопці, оскільки вважалося, що дівчата щастя не приносять.

Фото: Ярина Коваль

Прикмети:

• якщо ніч проти Нового року тиха і ясна, буде щасливий рік не тільки для людей, а й для худоби,

• якщо сонце високо зійде, увесь рік буде щасливим, а особливо добрим буде врожай садовини,

• якщо іній рясно вкриває всі дерева, буде врожай на зернові та гарний медозбір,

• якщо падає м'який сніг, – на врожай, а коли тепло, то літо буде дощовим,

• якщо на Меланії відлига, то чекати теплого літа.

Маланка та Щедрий вечір – традиція, яка формує українську ідентичність

26 грудня Міністерство культури та інформаційної політики України схвалило рішення про включення "Традиції Щедрого вечора в Україні" до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України.

Міністерство культури та інформаційної політики вже внесло до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини України 88 елементів, серед яких є й ті, що стосуються новорічного циклу святкувань. А саме: Традиційний обряд Маланка с. Белелуя Івано-Франківської області, Традиція повіншування Василів у селі Липівка Рогатинської територіальної громади Івано-Франківської області, Створення об’ємної сферичної різдвяної звізди села Мацьковичі.

Як зазначив т. в. о. міністра культури та інформаційної політики України Ростислав Карандєєв, традиція Щедрого вечора – одна з тих, що формують ідентичність нашого народу.

Читайте також: Блог Ярини Коваль про Маланку у селах на заході України