"Він був ренесансною людиною": спогади про Ярослава Рущишина його друзів та колег

Спогади друзів та колег, які прийшли попрощатись з Ярославом Рущишиним у 28 липня записала кореспондентка Еспресо Емма Стадник.

"Завжди з'являвся там, де був потрібен"

"Сьогодні вся Україна прощається зі своїм великим сином, великим патріотом. Ярослав був великим патріотом. Великим українцем. Великим професіоналом. Великим політиком. Великим державним діячем. Великим культурним діячем, - згадує експрезидент Петро Порошенко, який виступив з промовою під час прощання у храмі Святої Софії. - Ярослав з посмішкою з'являвся і починав з оптимізмом, з вірою в нашу країну. Ярослав з'являвся завжди там, де він був потрібен і в часи, коли Україна потребувала його. Революція на Граніті. Поруч його надійне плече під час Помаранчевої Революції. Буремні події Революції Гідності. 24 лютого 2022 року під  час початку великої агресії. Увесь час. В тому числі і минулого тижня, коли для захисту нашого руху в Європу треба було блокувати трибуну, Ярослав блокував. Він був небайдужий. Він вірив, він боровся за свободу, за Україну, за наш вступ у Європейський Союз, за демократію".

За словами Петра Порошенка, це однією важливою рисою Ярослава Рущишина було те, що він виховував молоде покоління.

"Він виховав декілька поколінь. Спочатку студентським прикладом, потім Дзигою, потім джазом. Але завжди це було проникнуто відповідальністю і любов'ю до України. І наш з вами обов'язок зберегти його справу", - заявив Петро Порошенко.

"У нього була внутрішня енергія, якою він заряджав інших"

"Для мене Ярослав - людина епохи Відродження. Це людина багатьох талантів. Він людина, яка творила, яка підтримувала мистецтво, і реалізовувалась у багатьох ділянках. У нього була якась внутрішня енергія, якою він заряджав інших. Він давав поштовх і завдяки йому ці інші люди також розвивались, - згадує близький друга Ярослава Рущишина Сергій Лесняк. - Тут немає жодної людини, яка б не була заряджена Славком. Думаю, він серед нас. Тут майже ніхто не плаче, бо знаємо, що всі його проєкти будуть жити. Ми вчора згадували у колі друзів наші обіцянки Славкові і, думаю, ми багато чого зробимо, завдяки йому.

"Він був одержимий якістю"

Ректор УКУ Тарас Добко згадує про Ярослава Рущишина, як про людину, яка у кожен проєкт вкладала не лише ресурси, але й частину себе. 

"У Євангелії є вислів: більша радість давати, ніж брати. Це про Ярослава Рущишина. Він долучився до такої кількості проєктів, що важко собі уявити. Він не просто вкладав гроші, не просто вкладав ресурси, – він вкладав самого себе. Тобто часточка його залишилась у кожному проєкті, залишилась у кожному з нас. тому я сподіваюсь, він надалі буде жити у кожному з нас через продовження того, що він починав робити", - каже Тарас Добко.

За словами Тараса Добка, Український католицький університет - один з проєктів, до розвитку якого долучився Ярослав Рущишин.

"Він завжди у нас вірив. Зараз у нас легко вірити, бо у нас є багато різних досягнень. Але він вірив тоді, коли університет називали "малим пивом". Він був співзасновником Львівської бізнес-школи. Старався допомагати розвитку талантів, молодих людей, підтримував їх стипендіями. Він дбав про якість. Він був одержимий якістю, - згадує ректор. - Він вболівав за мистецтво. Був такою ренесансною людиною: займався бізнесом, підтримував освіту, підтримував молодь. Був співзасновником мистецького об’єднання Дзига разом з Маркіяном Іващишиним. Підтримував окремих митців, підтримував виставки. Як підприємець, він був одним з перших, хто проклав містки між бізнесом і культурою. Вірив, що гроші не є самоціллю, а повинні служити людям через культуру, освіту, мистецтво".  

"Казав, що найдорожче - це час, бо він не вертається

"Думаю, що він з нами буде, бо це такий маяк. Це людина, яка була генератором, каталізатором, спонукачем. Тут на кого не вкажете пальцем – це друг, товариш співробітник, колега, партнер, - каже друг Ярослава Рущишина Юрій Герцен. Вони були знайомі ще зі студентських часів

"Ми з ним знались фактично зі студенського братства. Мені приємно згадувати, що він дозволив мені буди близько до нього. Він у мене був дружбою на весіллі, побратимом у студенському братові, підтримував, коли я був у війську. Я сім років працював у фірмі, яку він розвивав – я бачив, якими це зусиллями робилось. Я бачив, які він зусилля докладав до себе, - каже Юрій Герцен. - Взагалі я думав, що, я собі дозволю так сказати, що він міг би стати президентом. Це був, може, трохи романтичний підхід. Але людина, яка так над собою працювала і так до себе вимогливо ставилась... це про нього. Він казав, і це  його життєве кредо, що найдорожче, що є, - це час, бо він не вертається... Він гасав всюди. І він встигав всюди.

"Був людиною, яка до всього дотична"

"Ярослав мене надихнув і багато вчив для того, аби розвивати різні середовища у Львові, - розповідає друг Ярослава Рущишина Северин Хобзей. - Як приклад, до душі мені було мистецьке середовище. Ми почали допомагати художниками. Ми взялись за ревіталізацію великого мистецького простору у Львові. Якщо ви знаєте, Ярослав був засновником "Дзиги". Це мистецький простір, з якого вийшло багато молодих художників, митців, музичних виконавців".

За словами Северина Хобзея, Ярослав Рущишин свого часу був серед творців фестивалів "Вивих" та "Флюгери Львова".  

"Ярослав з колегами у 90-хх роках робили таку велику подію як  "Вивих" – поєднання сучасного  мистецтва у старому Львові. Також вони робили"Флюгери Львова", які з часом переросли у великий джазовий фестиваль, - каже Северин Хобзей. -  Ярослав – це була людина-глиба, беззаперечний лідер у уже різних середовищах, як у мистецьких, так і політичних, історичних, університетських. Це людина, яка була до всього дотична. Це людина, лише після втрати якої зрозуміли, наскільки він багато допоміг у різних напрямках. Він був засновником Львівської бізнес-школи. І коли вона почала працювати, він віддав свою частку католицькому університету для поповнення фонду стипендій УКУ. Це була дуже широкодушна, добра і щира людина.  Нам його бракуватиме".

Що відомо про загибель Ярослава Рущишина

24 липня Ярослав Рущишин загинув у ДТП на Івано-Франківщині.  Нардеп керував мотоциклом Harley Davidson. За попередніми даними, у темну пору доби мотоцикл Ярослава Рущишина в’їхав у причіп трактора. Ярослав Рущишин помер дорогою до лікарні. Йому було 57.

Державне бюро розслідувань встановлює всі деталі смертельної дорожньо-транспортної пригоди, що сталася  на автодорозі Н-09 "Мукачево – Львів" поблизу села Бабухів Рогатинської громади Івано-Франківщини.

Наразі генеральний прокурор відкрив провадження за ч. 2 ст. 286 КК України (порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого).