Весільний обряд "Читання корони" та гуцульську сирну пластику внесли до нематеріальної культурної спадщини України

Про це повідомило Міністерство культури та інформаційної політики, передає "Еспресо.Захід".

МКІП додало чотири обряди до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України. Серед них: Весільний обряд "Читання корони", Культура традиційної гуцульської сирної пластики, Традиція виконання ритуального чоловічого танцю "Сербен" та народна гра "Ашик" (розповсюджена на півдні Одеської області у місцях компактного проживання болгар і гагаузів).

"Відтепер місцеві громади мають вжити заходів щодо врахування рекомендацій та пропозицій Експертної ради з питань нематеріальної культурної спадщини при Міністерстві культури та інформаційної політики України щодо забезпечення охорони елементів нематеріальної культурної спадщини", - йдеться у повідомленні.

Весільний обряд "Читання корони"

"Корона" побутує на теренах Волинської області. Вперше цей весільний обряд зафіксований ще у 1930-му році.

Весільна корона – це весільний вінець білого кольору у вигляді стрічки, який мама заплітає у волосся своїй дочці після того, як прочитається відповідний текст, який теж має назву весільна корона. Тільки після цього наречена може зустрітися зі своїм коханим. Обряд унікальний тим, що коли мама одягає весільний вінець, вона благословляє свою доньку на самостійне щасливе життя.

Фото: МКІП

У вересні 2023 року Рівненщина та Волинь подали спільну заявку на внесення весільного обряду "Читання корони" до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини. Відтак 7 вересня на Рівненщині відбувся Всеукраїнський форум "Нематеріальна культурна спадщина", де презентували давній обряд українського весілля "Читання корони".

Культура традиційної гуцульської сирної пластики

Ця традиція побутує в селах Брустури, Космач, Прокурава, Шепіт, Річка, Снідавка Косівського району та седах Криворівня, Чорний потік, Красник Верховинського району. Подібні елементи існують і в інших регіонах України, зокрема Карпатського регіону, так і в інших країнах, таких як Польща, Словаччина, Угорщина, Румунія, однак мають місцеві особливості, традицію та культуру, пов’язану з місцем побутування.

Фото: poglyad.tv

Додамо, що у Брустурах майже у кожній хаті виготовляють сирну іграшку. Хтось робить великі коники і торти до 18-20 кг, а хтось робить маленькі коники, але вони обов’язково є у пошанівці на Великдень, коли жінки його вкладають його у пасківник для освячення. Ця традиція у них передається від покоління до покоління.

Раніше сирну іграшку робили з овечого молока, а тепер використовують коров’яче. Спочатку з нього роблять сир, потім кидають його в окріп. Коли сир стає м’яким та тягучим, роблять з нього іграшки, які закріплюють у холодній сировиці.

Традиція виконання ритуального чоловічого танцю "Сербен" у селі Чортовець Городенківської міської ради

Традиція розповсюджена також у місцях компактного проживання уродженців села Чортовець за кордоном. Це передмістя Праги (Чехія), передмістя Парижа (Франція), Португалія, Польща.

Фото: МКІП

До слова, у на Провідну неділю у селі Чортовець Коломийського району встановили новий рекорд України – 225 учасників виконали традиційний ритуально-обрядовий чоловічий танець "Сербен". Подію зафіксували в "Книзі рекордів України" як нове досягнення. Довжина ланцюжка виконавців сягала 2350 метрів. Виконували "Сербен" півтори години.