Свято життя і надії: історія, духовний сенс і традиції Великодня

Еспресо.Захід розповість більше про історію, значення та традиції свята.

Історія святкування Великодня

Ще у 325 році на Вселенському Соборі вирішили, що святкувати Великдень потрібно в першу неділю після першого весняного повного місяця, що наступає після весняного рівнодення. Та вже у 16 столітті Римо-католицька церква перейшла на новий григоріанський календар, водночас Православна церква продовжила жити за "старим стилем", тобто юліанським календарем.

Попри те, що православні християни та греко-католики перейшли на новий календар, дати Великодня поки що не набули спільного знаменника, оскільки у цьому переході йдеться лише про нерухомі свята. Тут варто нагадати, що перехід відбувся не на григоріанський, а на новоюліанський календар зі збереженням чинної пасхалії.

Великдень прив'язаний не до дати, а до весняного рівнодення та повного місяця. Тому різниця у даті святкуванні Пасхи католиків та православних виникла через метод підрахунку та різні календарі, якими користуються церкви. 

До слова, римо-католики уже відсвяткували Великдень 5 квітня.

Читайте також: Чому католики і православні святкують Великдень у різні дні. Пояснюємо

Традиції та звичаї Великодня

Великодню передує Великий піст, який триває 40 днів. Це час духовного очищення, молитви та покаяння. Віряни обмежують себе в їжі та розвагах, готуючись до свята Воскресіння.

У великодню ніч або рано-вранці віряни збираються на святкове богослужіння в церкві (у зв’язку з комендантською годиною нічних богослужінь у церквах України зараз немає). Під час літургії віряни моляться та прославляють Воскресіння Христове. Після служби відбувається освячення великодніх кошиків, що містять паски, яйця, ковбасу, сир та інші страви. Освячена їжа символізує завершення посту і радість свята. Варто додати, що зараз освячення великодніх кошиків відбувається не лише у неділю, а й суботу.

Читайте також: Розклад Великодніх богослужінь та освячення пасхальних кошиків у храмах Львова

Воскресіння Христове: значення дня

Святі отці Церкви особливо підкреслюють значення і велич цього свята. Великдень – це перемога життя над смертю, світла над темрявою, любові над ненавистю.

Як зазначають в Українській греко-католицькій церкві, ми святкуємо Великдень, а отже, віримо в перемогу життя над смертю. Ми віримо, що і наш смуток обернеться на радість, бо "Христос воістину воскрес!"

"Справжня духовна радість Пасхи випливає не з виконання щорічного ритуалу. Вона народжується з особистого досвіду того, що Христос живий. Він і нині присутній у своєму Воскресінні посеред своєї Церкви. Саме сьогодні Церква поспішає передати кожному з нас радість зустрічі з Воскреслим, запрошує нас разом з усім Божим народом поклонитися, радіючи, живому Богові й таємну Пасху благовістити всім людям. Бо Христос воскрес!" – йдеться у великодньому посланні Блаженнішого Святослава.

За словами глави Української православної церкви Блаженнішого Епіфанія, "не було би Воскресіння Христового без Голгофи і гробу, не було би пасхальної Перемоги без хресної жертви". 

"Нинішнє свято нагадує нам, що ані темрява, ані гріх, ані зло, ані сам диявол не можуть перемогти. Якщо мале світло від ліхтаря чи свічки в наших руках здатне відігнати темряву, то наскільки більшу силу має світло Христове, світло від Того, Хто іменується правдивим і незаходимим Сонцем? Тому попри всі руйнування, страждання, попри втому від боротьби ми маємо просвітитися торжеством! Навіть у ці важкі часи війни Воскресіння Христове нехай наповнює наші душі непереможним світлом благодаті, силою жертовної любові до Бога та до ближніх, до рідного народу й до нашої земної батьківщини – України. І нехай це світло буде нашою зброєю, щитом і мечем у праведній боротьбі з агресією російської імперії зла, у протидії всім ворожим підступамта спокусам лукавого", – наголошує у пасхальному посланні Блаженніший Епіфаній.

Чому ми печемо паску та розфарбовуємо яйця

Паска – це солодкий обрядовий хліб, який випікають до Великодня. Цей хліб має особливе значення у християнській традиції та символізує воскресіння Христа. Тут варто додати, що паска – це обрядовий хліб, який ми печемо чи купуємо. А назва християнського свята Воскресіння Христа – Великдень. 

Одні з головних символів Великодня – писанки та крашанки. Писанки розписують воском і фарбують у різні кольори, декорують та прикрашають у різні способи. Крашанки – це фарбовані в один колір яйця. Писанки та крашанки символізують воскресіння й нове життя.

Читайте також: В очікуванні Воскресіння: церковні свята у квітні за новим календарем

Святкування Господнього Воскресіння у католиків та православних майже не відрізняються. У католиків, як і в православних, розфарбовують яйця на свято, йдуть до церкви, де освячують великодні кошики, а тоді снідають в сімейному колі. У католиків ще одним символом свята є великодній кролик. Вважається, що саме він приносить яйця і подарунки. Також якщо для християн східного обряду головним символом Великодня є паска, то християни західного стилю іноді можуть замінити його іншою випічкою, наприклад булочками.

Великдень в Україні

Великдень в Україні – це час для сімейних зустрічей, коли рідні та близькі збираються разом, щоб розділити радість свята. 

Віряни йдуть до церкви, а тоді у сімейному колі споживають страви з освяченого кошика. 

Християни вітають одне одного словами "Христос воскрес!" та відповідають "Воістину воскрес!"

Традиційно на Великдень виконують гаївки – ігри й хороводи з піснями. Гаївки – це старовинні слов'янські обрядові пісні, пов'язані з початком весни і наближенням весняних польових робіт. В Україні, зокрема, на заході збереглася традиція упродовж великодніх днів водити гаївки біля церкви.

Читайте також: Гаївки, майстер-класи, концерти: куди піти на Великдень 2026 у Львові