У WWF розповіли, навіщо відновлювати річки і чи взагалі це є можливим

Підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом та його державами-членами, що відбулося 2014 р., зобов'язує Україну запроваджувати європейські стандарти у різних сферах суспільного життя, включаючи сферу управління водними ресурсами, їхньої охорони вод та боротьби із забрудненням вод. Зокрема, Україна взяла на себе зобов'язання із реалізації положень Водної рамкової директиви ЄС (ВРД ЄС), що передбачає досягнення країнами Європейського Союзу доброї якості води у їхніх водних об'єктах. Наразі триває процес впровадження положень ВРД ЄС у Водний кодекс України.

Існує кілька способів відновлення річкових екосистем, залежно від тяжкості завданої екосистемі шкоди. Найпоширеніші методи включають:

1. Відновлення прибережних зон

Прибережні зони не лише слугують домівкою для безлічі видів рослин і тварин, але й діють як природні фільтри, що затримують різноманітні забруднювачі. Висадження дерев на деградованих ділянках допоможе відновити ці критично важливі буферні зони, що в кінцевому підсумку призведе до відновлення біорізноманіття та поліпшення якості води.

2. Відновлення заплав і водно-болотних угідь

Саме ці системи слугують природними бар'єрами від повеней і паводків. Зокрема, заплави слугують природними резервуарами для паводкових вод, поглинаючи надлишки води під час сильних дощів чи танення снігу. Це допомагає зменшити ризик повеней у прилеглих населених пунктах та на сільськогосподарських угіддях. Також заплави і водно-болотні угіддя діють як природні фільтри, що очищають воду від забруднень.

Через масштабні осушувальні проєкти та урбанізацію, водно-болотні угіддя і заплави належать до найбільш вразливих екосистем світу.

3. Усунення штучних бар'єрів на шляху вільної течії річок

Європейські річки сильно фрагментовані. По всій Європі існують тисячі штучних бар'єрів, що залишилися від людської діяльності минулого століття, і які вже давно не використовуються.

Всеєвропейська стратегія збереження біологічного та ландшафтного різноманіття (EU Biodiversity Strategy) має на меті звільнити 25 000 км річок від штучних бар'єрів до 2030 року.

Зокрема, загальноєвропейський проєкт “Відкриті річки” покликаний дослідити наявні перешкоди для відновлення вільної течії річок в межах усього басейну Дунаю. Проєкт реалізовують за підтримки європейської грантової організації "Open Rivers Program" і в рамках загальноєвропейського руху "Living Rivers Europe" ("Живі європейські річки"). Спільні зусилля в межах цього проєкту на початку 2024 року об'єднали WWF-Україна та Басейнове управління водними ресурсами річок Прут та Сірет.

4. Відновлення річкових меандр

Спрямлення русел річок – це поширена практика, що застосовується для збільшення простору, покращення дренажу та пропускної здатності води з метою захисту від паводків та повеней. Проте, штучно сипрямлені річки навпаки втрачають свій природній опір, що призводить до швидкоплинного затоплення під час паводків нижче за течією. Крім того, звивисті річки краще очищають воду від забруднень та створюють всі умови для біорізноманіття.

Читайте також: Євроінтеграція природи: WWF-Україна допоможе відновити вільні течії річок Прут та Сірет