У деяких школах на Львівщині ще й досі невідомо, чи розпочнеться там навчання у вересні: що про це кажуть у департаменті освіти ЛОВА

Згідно з нею, школи, в яких навчається менше, ніж 45 учнів, із 1 вересня втратять освітню субвенцію, яка виділялась із державного бюджету. Що чекає з 1 вересня на школи у Львівській області, в яких менше за 45 учнів, Еспресо.Захід запитав у директора департаменту освіти і науки Львівської ОВА Олега Паски.

Раніше йшлось про імовірне закриття 54 шкіл на Львівщині, яким загрожувала втрата фінансування з державної субвенції і їх могли би закрити чи понизити в статусі. Чи маєте інформацію щодо цих навчальних закладів за три тижні до 1 вересня?

Із цих 54-х закладів освіти, про які мовилось раніше, ще не всі громади ухвалили рішення, але частина з них фінансуватиме школи коштом свого власного бюджету. Станом на зараз, відомо, що ці питання мають бути на розгляді 11 громад. Кажуть, що вони до першого вересня визначаться.

Крім того, одним із найбільш проблемних моментів є постанова, яка набирає чинності з 1 вересня 2025 року та обмежує надання сертифікації школам, у яких навчається менше ніж 45 учнів. Як би прикро це не звучало, попри критику з боку суспільства, Департамент освіти підтримує цю ініціативу. У більшості випадків вона стосується шкіл першого-другого ступеня.

Якщо розглядати школи першого і другого ступеня, де навчаються учні з 1 по 9 клас, і поділити 45 учнів на 9 класів, то виходить у середньому по п’ять учнів на клас. Це означає, що за такої кількості учнів принаймні два класи будуть так званими класами-комплектами.

Зрозуміло, що коли, наприклад, сьомий і восьмий або шостий і сьомий класи об'єднують в один, то про якісне навчання мова не йде. Саме тому постанова, яка обмежує надання сертифікації школам з менш ніж 45 учнями, має свою логіку. Її суть у тому, щоб громада брала відповідальність за забезпечення якості освіти, якщо на місці існує загроза її зниження.

Разом із тим, ми підтримуємо ті громади, які звертаються з ініціативами щодо перегляду постанови Кабінету Міністрів, зокрема тієї, яка передбачає обмеження для шкіл із кількістю учнів менше ніж 60. Таких шкіл в Україні чимало, і питання їх функціонування потребує додаткового обговорення.

Маєте інформацію на зараз, скільки таких шкіл на Львівщині?

Зараз я не можу точно сказати, оскільки остаточну картину побачимо 1 вересня, коли стане відомим фактичний контингент учнів. Ця цифра постійно змінюється через міграційні процеси – одні діти приїжджають, інші виїжджають. У нас є школи, які перебувають буквально на межі встановлених показників. І таких шкіл не мало.

За 20 років кількість школярів на Львівщині зменшилась вдвічі

Ви сказали про 11 шкіл, щодо яких лише будуть ухвалювати рішення, чи функціонуватимуть вони з 1 вересня чи ні. Тобто до 1 вересня ані вчителі, ані діти не будуть знати, куди вони будуть іти в школу? 

Це питання стосується, очевидно, того, що частина громад мали сумніви в своїй фінансовій спроможності. Рішення про те, чи школа функціонує, чи ні, в них очевидно до уже вчителів доведено. Питання полягає, я так розумію, в самому проведенні сесії, де треба проголосувати за перетворення такої школи у філію або про її закриття. 

Якщо говорити про неофіційну інформацію, то раніше в листуванні нас інформували, що 54 школи, будуть закривати. Найбільше таких шкіл є в Львівському, Самбірському і Шептицькому районах.

Єдине, що ми маємо оперативну інформацію, станом на 15 липня. І якщо ми подивимося на рішення сесії, то, наприклад Бібрська громада – нема рішення, лише проєкт сесії, Жовківська – проєкт рішення буде розглянуто Жовківською міською радою на сесії в серпні. Дуже багато в Рудківській – там рішення буде у вересні. Я сподіваюся, що це рішення буде 1 вересня, а не пізніше. Новий Калинів – рішення буде у вересні.

Фактично, можемо говорити, що ті, які залишили за собою право ухвалити рішення з  вересня – це означає, що ті громади будуть брати школи на своє фінансування. Адже вони не можуть закрити школу 1 вересня, там треба дотримуватись усіх процедур, попередити людей про звільнення чи переведення.

Школи, які стануть початковими, а середню школу закриють – чи вони будуть забезпечені автобусами "Школяриками", щоб довозити учнів середніх класів до їхніх нових шкіл?

До цього не треба прив'язуватися, тому що маршрути затверджують відділи освіти і якщо ця школа була, до прикладу, школою першого та другого ступеня, то там, можливо, вже й був "Школярик", який підвозив до цієї школи, або від цієї школи до середньої школи. Вони, коли ухвалюють рішення, звичайно, передбачають підвезення дітей до шкіл.

Львівщина, на відміну від інших областей досить добре забезпечена "Школяриками".

Що буде з учителями і матеріально-технічним забезпеченням в тих школах, де закриють ці класи?

Ще три роки тому рекомендували відділам освіти переглянути все обладнання, яке є в тих школах, які закривають, для того, щоби ефективно його використовувати і передати в ті школи, де є потреба. В нас були приклади, коли залишалося обладнання кабінетів хімії, фізики, біології й щоби не купляти нове.

Щодо вчителів, то кожен заклад, кожен відділ освіти має подумати, як знайти роботу вчителям. Треба розуміти, що ні один відділ освіти не зможе в найближчі роки забезпечити роботою всіх вчителів, які будуть, на жаль, вивільнятися у зв'язку із скороченням мережі.

Це є проблема не освітня, це є проблема державна – зменшення народжуваності. Я вам назву три цифри. У Львівській області 20 років тому було 600 000 учнів. Станом на сьогодні у Львівській області є 300 000 учнів. І через 10 років ми це бачимо вже по дошкіллі, за нашими прогнозами, у Львівській області буде 150 000 учнів. Тобто щороку в середньому на 15 000 учнів менше. Це, як мінімум, 30 шкіл. 

Навіть не заміщують внутрішньо переміщені учні зовсім ці цифри?

В нас таке заміщення частково відбулося в перший рік війни, зараз в нас іде спад. І цей спад вже відчуває дошкілля, тобто дитячі садочки. І цей спад через кілька років відчує вже середня освіта.

А в 2027-му році цей спад відчують всі заклади вищої освіти. Це пов'язано з тим, що останні остання хвиля народжуваності на Львівщині була ще у 2010 році.

Якщо ви пригадуєте ці виплати за президентства Віктора Ющенка при народженні дитини, у цей період народилося на 35 000 дітей більше, ніж у середньому щороку. Ці 10% і я вважаю, що це багато.

І, якщо ми до 2010 року додамо 16 років (вік, коли дитина закінчує школу), то це буде 2026 рік. Тобто, з 2027-го року ми вже будемо бачити спад, і це не враховуючи виїзду за кордон. 

Зараз, вважаю, у державі мають подумати над заходами для вирішення демографічної проблеми. Освіта першою відчуває, але дальше відчує вже вся країна і всі інші галузі.